Рішення № 13923882, 23.02.2011, Приморський районний суд м. Одеси

Cправа № 2-9947/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

при секретарі Ларіної Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «МТС Україна», третя особа експерт з дистрибуції ЗАТ «Український мобільний звязок»ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Український мобільний звязок», третя особа експерт з дистрибуції ЗАТ «Український мобільний звязок»про захист честі, гідності та ділової репутації.

13.07.2010р. позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути на його користь 24850 грн., що складаються з матеріальної шкоди у розмірі 3600 грн. понесеної на юридичні юридичні послуги., моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. та судові витрати у розмірі 1250 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на те, що згідно судового наказу Приморського районного судом м. Одеси від 31 березня 2008 р. по справі 2-Н-2592/2008 з нього була стягнута заборгованості за надання послуг мобільного зв'язку згідно договору, який ним не підписувався. Згідно ухвали від 28 травня 2008р. вказаний судовий наказ було скасовано. Позивач пояснив, що внаслідок доказування факту своєї непричетності до зазначеного боргу ним були понесені збитки по сплаті за послуги адвоката у розмірі 3600 грн. та втрати заробітною плати внаслідок прийняття участі у судових засіданнях, також йому було завдано моральну шкоду яка полягала у тому, що позивачу довелося нервувати понад 8 місяців і як добросовісна людина сумлінного характеру він втратив душевний спокій та незважаючи на молодий вік , в силу нестабільного здоров'я, з цього приводу у нього підвищився тиск.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсягу.

Представник відповідача Коршун З.С., що діє на підставі довіреності, заперечувала проти позовних вимог з тих підстав, що позивачем не доведено, що договір підписував не він, та з тих підстав, що позовні вимоги не обґрунтовані.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Згідно ч.2 ст. 169 ЦПК України суд вирішує розглядати справу по суті.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали, дійшов висновку, що у позовних вимогах ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації слід відмовити..

Судом встановлено, що 11.11.2005р. між ЗАТ «Український мобільний звязок » в особі директора ТОВ «ЮГ-ТЕЛ»Когана А.В. та ОСОБА_1 було складно договір №2544522/1.11324268 про надання послуг мобільного звязку. В договорі у графі «прізвище та підпис абонента»зазначено прізвище ОСОБА_1, а в графі «прізвище та підпис співробітника Дилера УМЗ»стоїть підпис у вигляді прізвища «ОСОБА_2».

Згідно судового наказу від 31 березня 2008 р. по справі 2-Н-2592/2008 (а.с. 4) Приморським районного судом м. Одеси було стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованість за надання послуг мобільного звязку у розмірі 995,51 грн.

Відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2008р. (а.с. 10) зазначений наказ було скасовано.

Після чого позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Судом встановлено, що згідно листа (а.с. 79) ОСОБА_2 ніколи не перебував у трудових відносинах з ПрАТ «МТС».

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи наявність договору, відсутність спору про його законність та відсутність доказів про його розірвання або визнання недійсним суд доходить висновку, що договір, на підставі якого у позивача виникла заборгованість, що послугувало причиною для видачі судового наказу, який пізніше був скасований, є дійсним.

В матеріалах справи є копія квитанція від 21.05.2008р. (а.с. 3) на суму 2600 грн. та на 1000 грн. від 07.11.2008р. скріплена печаткою Юридичного агентства «ЛІК», де у графі «найменування послуги»зазначається, що вказані витрати зроблені за надання послуг по судовому спору по кредиту. Оскільки предмет та підстави спору по справі (№2-9947/10) відрізняється від предмету спору зазначеного в призначені платежу, суд доходить висновку, що витрати на загальну суму 3600 грн. підтверджують оплату правової допомоги по іншій цивільній справі, отже їх не можна віднести до судових витрат за даним позовом.

Оскільки вказані витрати були понесені стороною у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді іншої справи і процесуальним законом віднесені до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом, і не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК у звязку з чим не можуть бути стягнуті за позовною вимогою про відшкодування шкоди.

Враховуючи, що вказані судові витрати, повинні розподілятися між сторонами при розгляді справи по суті, і законодавством не передбачено можливості їх стягнення за окремим позовом, суд не вбачає законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача шкоди у розмірі 3600 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦП України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зі змісту п.5 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд не приймає посилання позивача на погіршення стану здоровя, що виразилося у підвищені тиску, твердження щодо понесення збитків у заробітній платі, порушенні особистого немайнового права , шляхом порушення негативної, недостовірної інформації у звязку з відсутністю доказів у підтвердження зазначеного.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи те, що позивач не обґрунтував в чому саме виразилася моральна шкода, чим це підтверджується та з чого він виходив коли просив суд стягнути саме 20000 грн., суд доходить висновку про відмову у позовних вимог про стягнення моральної шкоди у звязку з їх необгрутнтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.83 ЦПК України сплачена суму судового збору повертається у разі внесення судового збору у більшому розміру ніж це встановлено законом.

Враховуючи, що позивач сплатив державне мито у розмірі 236 грн., замість 51 грн., то різницю у розмірі 185 грн. слід йому повернути.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, ч.1 ст. 83, 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 204, 1167 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до ПАТ «МТС Україна», третя особа експерт з дистрибуції ЗАТ «Український мобільний звязок»ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.

Зобовязати управління Державного казначейства у м. Одеса Головного управління Державного казначейства України у Одеській області, код ЄДРПОУ 23862106, (адреса м. Одеса, вул. Черняховського, буд.6) повернути ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає АДРЕСА_1 сплачені ним за квитанцією № 3033164 від 16 березня 2010 року державне мито у розмірі 185 (сто вісімдесят пять грн.) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.