Рішення № 13923787, 21.02.2011, Приморський районний суд м. Одеси

___________

Справа № 2-2564/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави ;

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2010 року ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк” (скорочена назва ПАТ „ВіЕйБі Банк”), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 152/07ф-6 від 29.05.2007 р. в сумі 151884,82 грн. та звернення стягнення на автомобіль марки „TOYOTA”, модель „COROLA”, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/з НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та є предметом застави відповідно до договору застави від 30.05.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за р.№ 5572, шляхом надання позивачу права продажу від імені заставодавця предмета застави, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, будь-якій третій особі-покупцеві, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачами своїх зобовязань за згаданим кредитним договором щодо повернення кредиту та внесення плати за кредит у розмірі, строки і на умовах визначених цим договором.

Представник позивача Булка С.Є. підтримав позов і просив розглянути справу за його відсутності, про що подав адресоване суду своє письмове клопотання, у якому також зазначив, що проти ухвалення заочного рішення у разі відсутності відповідачів не заперечує. Це клопотання представника позивача приєднано судом до матеріалів справи.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були належним чином повідомлені про дату і місце розгляду справи, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про одержання ними судових повісток, в черговий раз подали адресовану суду свою письмову заяву про відкладення розгляду справи на березень 2011 року, яка мотивують тим, що в звязку з сімейними обставинами вони не мають можливості зявитися в судове засідання.

Проте відповідачі не зазначили в своїх заявах конкретну причину, у звязку з якої вони не мають можливості зявитися в судове засідання, а тому суд визнає, що відповідачі повторно не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Заяв відповідачів про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти ; за ч.2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статей 530,612,625 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судом установлено, що згідно з кредитним договором № 152/07ф-6 від 29.05.2007 року Відкрите акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний Банк”, назва якого згодом була змінена на Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний Банк”, надало ОСОБА_2 кредит в сумі 23341,00 доларів США для придбання автомобіля, із сплатою процентів за користування кредитом за процентною ставкою у розмірі 13 % річних, з погашенням кредиту та сплатою процентів за користування кредитними коштами щомісячно в порядку, розмірах та строки, визначених в цьому Договорі, з датою кінцевого повернення кредиту та усіх нарахувань за ним 28.05.2013 року.

Позивач повністю та в строки виконав свої зобовязання за згаданим кредитним договором, надавши ОСОБА_2 кредитні кошти в повному обсязі для придбання автомобіля у відповідності до умов цього кредитного договору.

Проте відповідач ОСОБА_2 не виконує свої зобовязання перед позивачем за цим кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у встановлені цим договором розмірі та строки.

Відповідно до п.4.2. цього кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього договору, за кожний день прострочення виконання.

Згідно п.п.3.2.3., 3.3.5. цього кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту та/або процентів, Банк має право вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі, сплати процентів за його користування та сплати відповідних штрафних санкцій, а позичальник зобовязаний на вимогу кредитора достроково повернути наявну заборгованість за кредитом, сплатити проценти за фактичний термін користування кредитом та штрафні санкції.

Наданий ОСОБА_2 кредит також забезпечений порукою ОСОБА_3, про що 29.05.2007 року між позивачем і поручителем ОСОБА_3 був укладений договір поруки.

Відповідно до п.п.1.1.,3.1. цього договору поруки, у випадку невиконання зобовязань по кредитному договору № 152/07ф-6 від 29.05.2007 року, боржник і поручитель відповідають перед кредитом як солідарні боржники.

Через невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором № 152/07ф-6 від 29.05.2007 року, загальний розмір заборгованості за цим договором станом на 31.08.2010 року склав 18129,85 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 26.07.2010 року (7,8960грн. за 1дол.США) складає 143153,29 грн., та 8731,53 грн., що разом складає 151884,82 грн., з яких :

-заборгованість за кредитом 15559,95 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 122861,36 грн. ;

-заборгованість по процентам 2569,90 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 20291,93 грн.

-штрафні санкції за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів 8731,53 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за згаданим кредитним договором в сумі 151884,82 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет застави, суд виходить з наступного.

В забезпечення виконання зобовязань відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № 152/07ф-6 від 29.05.2007 року, 30.05.2007 року між позивачем як застоводержателем і відповідачем ОСОБА_2 як заставодателем був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за р.№ 5572, за умовами якого предметом застави є автомобіль марки „TOYOTA”, модель „COROLA”, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/з НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 26.05.2007 року РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУМВС України в Одеській області, заставною вартістю 131125,00 грн., що є еквівалентом 25965,35 дол.США.

Пунктом 2.2. цього договору застави визначено, що банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у разі повного чи часткового неповернення позичальником суми заборгованості по кредиту чи несплати процентів, неустойок, штрафних санкцій та інших платежів.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.

Згідно ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень” визначається правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна.

Згідно зі ст.11 цього Закону обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, встановленому цим законом.

Позивач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобовязаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Проте позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що відомості про забезпечувальне обтяження вищевказаного рухомого майна, яке є предметом застави за договором застави від 30.05.2007 року за р.№ 5572, внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а також, що до моменту подання цього позову до суду він письмово повідомив всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок провадження у справі про звернення стягнення на цей предмет забезпечувального обтяження, або що інших обтяжувачів на цей предмет забезпечувального обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не зареєстровано.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет застави автомобіль не підлягають задоволенню.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору пропорційно до ціни позову, що складає 1518,85 грн., та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн., що разом складає 1638,85 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.526,527,530,553-554,590,611,612,623-625,

629,1048-1050 ЦК України, ст.ст.11,24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.ст.88,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк” (вул.Зоологічна, 5, м.Київ, 01054, кореспондентський рахунок 32003176201 в УНБУ по Києву і Київській області, МФО 321024, код за ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором № 152/07ф-6 від 29 травня 2007 року в сумі 18129 (вісімнадцять тисяч сто двадцять девять) доларів США 85 центів, що за курсом НБУ становить 143153 (сто сорок три тисячі сто пятдесят три) грн. 29 грн., та 8731 (вісім тисяч сімсот тридцять одна) грн. 53 грн., що разом складає 151884 (сто пятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 82 грн., а також судові витрати в сумі 1638 (одна тисяча шістсот тридцять вісім) грн. 85 коп.

У задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Н.А.Ільченко