Вирок № 139237573, 25.08.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/797/26

провадження № 1-кп/624/82/26

ВИРОК

іменем України

селище Кегичівка 25 серпня 2026 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Кегичівка, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221090000977, стосовно якого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Салли Єхегнадзорського району Вірменія, азербайджанець, громадянин України, не військовозобов`язаний, освіта вища, одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, директор ПП «Слобожанський ринок», інвалідом не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не засуджений,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням LI сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради Харківської області від 26 травня 2023 року № 7129 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки комунальної власності загальною площею 4,1081 га з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років.

На виконання вказаного рішення 19 червня 2023 року між Кегичівською селищною радою Харківської області та ОСОБА_4 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, на якій за адресою: АДРЕСА_3 , на праві приватної власності орендаря розташовані нежитлові будівлі, а саме: свинарник площею 1064,3 м2, свинарник площею 2278,2 м2, свинарник площею 2687,3 м2, літній табір площею 1095,0 м2 та літній табір площею 2967,8 м2.

Згідно з п. 29 договору оренди від 19 червня 2023 року орендар зобов`язаний дотримуватися режиму природоохоронного використання земель.

Відповідно до п. п. «а, б, ґ» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Згідно із ст. 35 Закону України «Про охорону земель», землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо, своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку, забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 46 Закону України «Про охорону земель», визначено, що громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про управління відходами», громадяни України зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері управління відходами, запобігати забрудненню відходами навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 45 Закону України «Про охорону земель», господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорії II, є гній, немінералізоване гуано і вміст травного тракту.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії II, повинні бути використані, оброблені або перероблені одним або кількома з таких способів, зокрема, перероблені на органічні добрива для внесення в ґрунт та покращувачі ґрунту з попереднім обробленням шляхом стерилізації під тиском або без такого оброблення щодо гною, вмісту травного тракту, відокремленого від травного тракту, немінералізованого гуано.

Згідно із п. «в» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 56 Закону України «Про охорону земель», п. «й» ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», п. 6 ч. 1 ст. 57 Закон України «Про управління відходами», ч. 1 ст. 25 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», особи несуть кримінальну відповідальність за порушення природоохоронного законодавства зумовлене забрудненням земель небезпечними відходами.

Встановлено, що у період часу з 19 червня 2023 року по 01 листопада 2024 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, орендар земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408 площею 4,1081 га ОСОБА_4 , будучи зобов`язаним забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням, дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства України та не допускати забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, діючи умисно всупереч встановленим вищезазначеним нормам закону, не забезпечив належне поводження з відходами тваринного походження у вигляді гною, організував їх розміщення та тривале накопичення на відкритій поверхні земельної ділянки без належного облаштування місця зберігання та ізоляції від ґрунтового покриву, чим допустив забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408 відходами тваринного походження на двох окремих ділянках, а саме: ділянці № 1 площею 416,9 м?, висотою шару відходів 0,33 м, об`ємом 137,57 м? та ділянці № 2 площею 1259,99 м?, висотою шару відходів 0,29 м, об`ємом 365,39 м?.

Внаслідок умисного недотримання ОСОБА_4 вимог земельного та природоохоронного законодавства, неналежного поводження з відходами тваринного походження та їх тривалого накопичення на відкритій поверхні земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408 відбулося проникнення забруднюючих речовин у ґрунт, що призвело до перевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин, а саме:

на ділянці № 1: перевищення гранично допустимої концентрації небезпечних речовин по наступним речовинам: амоній (обмінний), у перерахунку на амоній у 3,2 рази; по нітратам у перерахунку на нітрати у 2,0 рази; фосфор (рухомі форми) у перерахунку на п`ятиоксид фосфору Р2О5 у 2,9 разів по щільному залишку водної витяжки у 4,3 рази;

на ділянці № 2: перевищення гранично допустимої концентрації небезпечних речовин по наступним речовинам: амоній (обмінний), у перерахунку на амоній у 3,1 рази; по нітратам у перерахунку на нітрати у 1,9 рази; фосфор (рухомі форми) у перерахунку на п`ятиоксид фосфору Р2О5 у 2,8 разів по щільному залишку водної витяжки у 4,1 рази.

Внаслідок забруднення ділянки № 1, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408, відходами тваринного походження допущено перевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунті, що призвело до заподіяння Кегичівській селищній раді Харківської області, шкоди у розмірі 4 485,30 гривень.

Внаслідок забруднення ділянки № 2, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408, відходами тваринного походження допущено перевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунті, що призвело до заподіяння Кегичівській селищні раді Харківської області, шкоди у розмірі 13 555,91 гривень.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , будучи орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408, діючи умисно всупереч вимогам земельного та природоохоронного законодавства України, не забезпечив належне поводження з відходами тваринного походження у вигляді гною, організував їх розміщення та тривале накопичення на відкритій поверхні земельної ділянки без належного облаштування місця зберігання та ізоляції від ґрунтового покриву, внаслідок чого відбулося проникнення забруднюючих речовин у ґрунт, перевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин, що створило небезпеку довкіллю тим самим заподіявши Кегичівській селищній раді Харківської області внаслідок забруднення земельної ділянки матеріальну шкоду на загальну суму 18 041,21 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 239 КК України, а саме у забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

У судовому засіданні обвинувачений винним себе визнав, щиро розкаявся, підтвердив обставини справи, запевнив про недопущення подібного у майбутньому.

Представник потерпілого ОСОБА_5 , у судове засідання не з`явилась, через прокурора надала заяву, в якій просить судове засідання провести без її участі.

Визначаючи обсяг досліджуваних доказів, з`ясувавши думку учасників та відсутність заперечень, суд, відповідно до ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням документів про дані щодо його особи та процесуальних витрат. При цьому з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У судовому засіданні, згідно з визначеним обсягом, досліджені документи кримінального провадження: копія паспорта обвинуваченого, з підтвердження його анкетних даних, довідки про те, що ОСОБА_4 на обліках в наркологічному, психіатричному кабінетах Кегичівській ЦРЛ, центрі пробації та на обліку військовозобов`язаних запасу у ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, посередня довідка характеристика, вимога про відсутність судимостей.

Довідка про витрати на проведення судової інженерно екологічної експертизи, що становить - 61831 гривні 35 копійок.

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши усі показання, дослідивши докази, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення.

Встановлено, що рішенням LI сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради Харківської області від 26 травня 2023 року № 7129 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки комунальної власності загальною площею 4,1081 га з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років.

На виконання вказаного рішення 19 червня 2023 року між Кегичівською селищною радою Харківської області та ОСОБА_4 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, на якій за адресою: АДРЕСА_3 , на праві приватної власності орендаря розташовані нежитлові будівлі, а саме: свинарник площею 1064,3 м2, свинарник площею 2278,2 м2, свинарник площею 2687,3 м2, літній табір площею 1095,0 м2 та літній табір площею 2967,8 м2.

Згідно з п. 29 договору оренди від 19 червня 2023 року орендар зобов`язаний дотримуватися режиму природоохоронного використання земель.

Відповідно до п. п. «а, б, ґ» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Згідно із ст. 35 Закону України «Про охорону земель», землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо, своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку, забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 46 Закону України «Про охорону земель», визначено, що громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про управління відходами», громадяни України зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері управління відходами, запобігати забрудненню відходами навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 45 Закону України «Про охорону земель», господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорії II, є гній, немінералізоване гуано і вміст травного тракту.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії II, повинні бути використані, оброблені або перероблені одним або кількома з таких способів, зокрема, перероблені на органічні добрива для внесення в ґрунт та покращувачі ґрунту з попереднім обробленням шляхом стерилізації під тиском або без такого оброблення щодо гною, вмісту травного тракту, відокремленого від травного тракту, немінералізованого гуано.

Згідно із п. «в» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 56 Закону України «Про охорону земель», п. «й» ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», п. 6 ч. 1 ст. 57 Закон України «Про управління відходами», ч. 1 ст. 25 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», особи несуть кримінальну відповідальність за порушення природоохоронного законодавства зумовлене забрудненням земель небезпечними відходами.

Встановлено, що у період часу з 19 червня 2023 року по 01 листопада 2024 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, орендар земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408 площею 4,1081 га ОСОБА_4 , будучи зобов`язаним забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням, дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства України та не допускати забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, діючи умисно всупереч встановленим вищезазначеним нормам закону, не забезпечив належне поводження з відходами тваринного походження у вигляді гною, організував їх розміщення та тривале накопичення на відкритій поверхні земельної ділянки без належного облаштування місця зберігання та ізоляції від ґрунтового покриву, чим допустив забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408 відходами тваринного походження на двох окремих ділянках, а саме: ділянці № 1 площею 416,9 м?, висотою шару відходів 0,33 м, об`ємом 137,57 м? та ділянці № 2 площею 1259,99 м?, висотою шару відходів 0,29 м, об`ємом 365,39 м?.

Внаслідок умисного недотримання ОСОБА_4 вимог земельного та природоохоронного законодавства, неналежного поводження з відходами тваринного походження та їх тривалого накопичення на відкритій поверхні земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408 відбулося проникнення забруднюючих речовин у ґрунт, що призвело до перевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин, а саме:

на ділянці № 1: перевищення гранично допустимої концентрації небезпечних речовин по наступним речовинам: амоній (обмінний), у перерахунку на амоній у 3,2 рази; по нітратам у перерахунку на нітрати у 2,0 рази; фосфор (рухомі форми) у перерахунку на п`ятиоксид фосфору Р2О5 у 2,9 разів по щільному залишку водної витяжки у 4,3 рази;

на ділянці № 2: перевищення гранично допустимої концентрації небезпечних речовин по наступним речовинам: амоній (обмінний), у перерахунку на амоній у 3,1 рази; по нітратам у перерахунку на нітрати у 1,9 рази; фосфор (рухомі форми) у перерахунку на п`ятиоксид фосфору Р2О5 у 2,8 разів по щільному залишку водної витяжки у 4,1 рази.

Внаслідок забруднення ділянки № 1, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408, відходами тваринного походження допущено перевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунті, що призвело до заподіяння Кегичівській селищній раді Харківської області, шкоди у розмірі 4 485,30 гривень.

Внаслідок забруднення ділянки № 2, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408, відходами тваринного походження допущено перевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунті, що призвело до заподіяння Кегичівській селищні раді Харківської області, шкоди у розмірі 13 555,91 гривень.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , будучи орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером 6323155600:06:000:0408, діючи умисно всупереч вимогам земельного та природоохоронного законодавства України, не забезпечив належне поводження з відходами тваринного походження у вигляді гною, організував їх розміщення та тривале накопичення на відкритій поверхні земельної ділянки без належного облаштування місця зберігання та ізоляції від ґрунтового покриву, внаслідок чого відбулося проникнення забруднюючих речовин у ґрунт, перевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин, що створило небезпеку довкіллю тим самим заподіявши Кегичівській селищній раді Харківської області внаслідок забруднення земельної ділянки матеріальну шкоду на загальну суму 18 041,21 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 239 КК України, а саме у забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

Обвинувачений винний у скоєнні інкримінованому йому злочині і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до нетяжких злочинів.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69, 69-1 КК України суд не знаходить.

Із врахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 239 КК України, особи обвинуваченого, який запевнив про недопущення подібного у майбутньому, обставини, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про необхідність та достатність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 239 КК України, у розмірі запропонованому прокурором.

Суд призначає покарання про яке просив прокурор. Це покарання сприятиме виправленню обвинуваченого, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення. Таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді штрафу є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався.

Процесуальні витрати на проведення експертизи відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази витрати відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1200 (тисячу двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок: UA978999980313070106000020609, отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Кегичiвка /21081100, Код класифікації доходів бюджету 21081100, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової інженерно екологічної експертизи 61831 (шістдесят одну тисячу вісімсот тридцять одну) гривню 35 копійок.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1