Рішення № 139236876, 25.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/1300/26

Провадження №2/338/1187/26

25 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.

з участю секретаря С меречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №101492505 від 07 червня 2024 року у розмірі 43 550 грн 50 коп., а також судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 07 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №101492505, за умовами якого позичальнику надано 7 000 грн. Кредитодавець виконав свій обов`язок з надання кредиту, однак позичальник платежів за договором не здійснив.

24 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №101492505.

Позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду загальна заборгованість становить 43 550 грн 50 коп., з яких: 7 000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 31 862 грн 46 коп. - прострочена заборгованість за процентами; 4 688 грн 04 коп. - заборгованість по неустойці та/або процентах за порушення грошового зобов`язання. Комісій за надання чи обслуговування кредиту позивач до стягнення не заявляє.

Крім того, позивач просив стягнути 2 662 грн 40 коп. судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 05 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача задоволено та витребувано у банківської установи інформацію про надходження на платіжну картку, яка належить відповідачу.

Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 07 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101492505 (індивідуальна частина). Договір підписано відповідачем 07 червня 2024 року о 17:01 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 275752.

За пунктами 1.2-1.4 договору сума кредиту становить 7 000 грн, загальний строк кредитування - 345 днів з 07 червня 2024 року, остаточний термін повернення кредиту та сплати процентів - 18 травня 2025 року.

Пунктом 1.5 договору визначено, що загальні витрати позичальника за кредитом за умови виконання графіка платежів становлять 25 559 грн 10 коп.; денна процентна ставка у розумінні Закону України «Про споживче кредитування» - 1,06 відсотка; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 4 977,83 відсотка; орієнтовна загальна вартість кредиту - 32 559 грн 10 коп.

Комісія за надання кредиту договором установлена у розмірі 0 грн. За пунктом 1.5.2 протягом першого розрахункового періоду проценти нараховуються за ставкою 3,65 відсотка річних, а згідно з пунктом 1.5.3 протягом решти строку кредитування - за стандартною ставкою 511 відсотків річних від фактичного залишку кредиту.

Додатком №1 до договору погоджено графік, який складається із 23 платежів. Перший платіж 22 червня 2024 року становить 10 грн 50 коп. процентів без погашення тіла кредиту; наступні платежі передбачають періодичне погашення частин тіла кредиту та процентів; останній платіж 18 травня 2025 року включає 4 060 грн тіла кредиту та 852 грн 60 коп. процентів. Загальна сума тіла кредиту за графіком становить 7 000 грн, а загальна сума процентів за весь строк кредитування - 25 559 грн 10 коп.

Платіжним дорученням №90497379 від 07 червня 2024 року підтверджено перерахування ТОВ «Мілоан» 7 000 грн на користь ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу «Кошти згідно договору 101492505».

Згідно з відповіддю АТ «Універсал Банк» від 13 серпня 2026 року №БТ/Е-35185 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на картковий рахунок якої у період з 07 по 14 червня 2024 року зараховано платіж у сумі 7 000 грн від ТОВ «Мілоан». Отже, надання кредиту саме відповідачу підтверджується як документом кредитодавця про переказ, так і незалежною інформацією банку-емітента картки.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем платежів на погашення кредиту, процентів або інших платежів за договором.

24 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т. Актом приймання-передачі реєстру боржників від 24 вересня 2024 року підтверджено передачу реєстру, а платіжною інструкцією №5899 від 24 вересня 2024 року - оплату новим кредитором ціни відступлення у сумі 1 739 982 грн 75 коп.

Витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т підтверджено включення ОСОБА_1 за договором №101492505 до складу переданих вимог. Станом на дату відступлення у витягу відображено 7 000 грн тіла кредиту, 8 734 грн 46 коп. процентів за користування кредитом та 4 688 грн 04 коп. платежів за порушення грошового зобов`язання, загалом 20 422 грн 50 коп.

Отже, позивач набув право вимоги до відповідача в тому обсязі та на тих умовах, які існували у первісного кредитора на момент переходу права, з урахуванням подальшого настання строків виконання за договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи позивачем доведено, що кредитний договір №101492505 від 07 червня 2024 року укладено сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію".

При цьому ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця та через особистий кабінет подавав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе.

Ідентифікація ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням його особистих даних, а саме: паспорта, ідентифікаційного коду, місця проживання, електронної пошти, номера платіжного засобу, на який необхідно перерахувати кошти, тощо.

Доказів, що вказаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, відповідачем не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження ОСОБА_1 міг отримати кредитні кошти.

Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт перерахування відповідачу ОСОБА_1 від ТОВ «Мілоан» кредитних коштів у розмірі 7000 грн на платіжну (банківську картку) НОМЕР_1 , дана обставина не заперечується відповідачем.

За таких обставин, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору між сторонами та перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів згідно з умовами договору.

Також, суд приходить до висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього прав вимоги за договором факторингу №112-МЛ/Т від 24 вересня 2024 року та витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №101492505 від 07 червня 2024 року. Договір факторингу є чинним, його дійсність не оспорювалась.

При цьому слід зазначити, що відповідач розмір кредитної заборгованості не спростував, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.

Отже, на підставі зазначеного вище, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення основаної заборгованості (тіла) кредиту в розмірі 7000 гривень, підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. Частина перша статті 1048 ЦК України надає позикодавцю право на одержання процентів у розмірі та порядку, встановлених договором.

На дату укладення договору діяли перехідні обмеження, запроваджені Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-IX: протягом наступних 120 днів після перших 120 днів з дня набрання ним чинності максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5 відсотка. Визначена договором денна процентна ставка у розумінні Закону України «Про споживче кредитування» становить 1,06 відсотка, а тому сама по собі не перевищує законодавчої межі, застосовної на 07 червня 2024 року.

Водночас правова природа процентів залежить від того, чи є користування відповідною частиною кредиту правомірним, чи строк її повернення вже настав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 уточнила підхід до співвідношення статей 1048 та 625 ЦК України: після прострочення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту нараховуються не проценти за правомірне користування кредитом за статтею 1048 ЦК України, а проценти за порушення грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо договір передбачає проценти поза межами строку правомірного користування, зміст таких умов підлягає оцінці з огляду на їх правову природу.

У договорі №101492505 від 07 червня 2024 року сторони безпосередньо розмежували обидва види нарахувань. Пункти 1.5.2, 1.5.3 та 2.2.2 визначають проценти за користування кредитом і строки повернення окремих частин тіла відповідно до графіка, тоді як пункт 4.2 прямо називає проценти, що нараховуються на прострочену суму кредиту, процентами за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.

Тому після настання передбаченої графіком дати повернення кожної чергової частини тіла кредиту ця частина перестає бути сумою, якою позичальник правомірно користується в межах строку кредитування. На неї не можуть одночасно нараховуватися проценти за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України та проценти як міра відповідальності за прострочення за статтею 625 ЦК України.

Перевіряючи заявлені 31 862 грн 46 коп. процентів за користування кредитом, суд виходить не лише з підсумкової виписки нового кредитора, а й з погодженого сторонами графіка платежів. Графіком визначено суму процентів за весь 345-денний строк кредитування у розмірі 25 559 грн 10 коп. При цьому на дату відступлення 24 вересня 2024 року первісний кредитор відобразив 8 734 грн 46 коп. процентів за користування кредитом, що узгоджується з графіком та нарахуваннями за відповідні розрахункові періоди.

Заявлена позивачем сума звичайних процентів 31 862 грн 46 коп. перевищує погоджену сторонами загальну суму процентів за правомірне користування кредитом на 6 303 грн 36 коп. Таке перевищення виникло внаслідок подальшого нарахування процентів за ставкою, призначеною для правомірного користування, на ті частини тіла кредиту, строки повернення яких згідно з графіком уже настали. Правових підстав для стягнення цієї різниці як процентів за користування кредитом немає.

Отже, вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню у межах 25 559 грн 10 коп., а у стягненні 6 303 грн 36 коп. заявлених як проценти за користування кредитом слід відмовити.

Щодо стягнення 4 688 грн 04 коп., як неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання, суд виходить із такого.

Пункт 4.1 договору передбачає штраф за окремі випадки прострочення, а пункт 4.2 - проценти на прострочену суму кредиту як проценти за порушення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України. Отже, ця складова за своєю договірною та правовою природою є відповідальністю за прострочення, а не платою за правомірне користування кредитом.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; нараховані з 24 лютого 2022 року неустойка та інші платежі за прострочення підлягають списанню кредитодавцем.

На час укладення договору, виникнення прострочення та ухвалення цього рішення в Україні діє воєнний стан, який не припинений, і діє на стан розгляду справи.

За таких обставин 4 688 грн 04 коп. відповідальності за прострочення не підлягають стягненню з відповідача незалежно від того, у якій пропорції первісний кредитор відніс їх до штрафу чи договірного розміру процентів за статтею 625 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку що з відповідача ОСОБА_1 , підлягає стгненю заборгованість, яка складається: із 7 000 грн основного боргу та 25 559 грн 10 коп. процентів за користування кредитом, загальна сума 32 559 грн 10 коп. У решті вимог про стягнення 10 991 грн 40 коп., а саме 6 303 грн 36 коп. надмірно заявлених процентів за користування кредитом та 4 688 грн 04 коп. відповідальності за прострочення, слід відмовити.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив 2 662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжним документом, доданим до позову. Позов задоволено на 32 559 грн 10 коп. із заявлених 43 550 грн 50 коп., тобто на 74,7617 відсотка. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 990 грн 46 коп. судового збору (2 662,40 грн ? 32 559,10 грн / 43 550,50 грн).

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Для визначення їх розміру учасник справи подає докази обсягу наданих послуг та виконаних робіт. Розмір витрат має відповідати критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт №Д/29862 від 15 липня 2026 року та детальний опис наданих послуг щодо стягнення заборгованості саме за кредитним договором №101492505 з ОСОБА_1 . Договором і актом визначено фіксовану вартість правничої допомоги 8 000 грн. Детальний опис містить: усну консультацію - 30 хвилин, ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години, погодження правової позиції - 30 хвилин, складання позовної заяви - 3 години 30 хвилин та подання заяви до суду - 1 дія; загалом 6 годин 30 хвилин.

Суд враховує, що спір стосується одного кредитного договору, одного боржника та типових правовідносин зі стягнення кредитної заборгованості. Основний обсяг доказів сформований кредитодавцем та новим кредитором у межах їх звичайної господарської діяльності. Представник позивача участі у судових засіданнях не брав і сам просив розглядати справу за його відсутності. Окремо зазначені у детальному описі консультація, ознайомлення з матеріалами, погодження правової позиції та складання позову є взаємопов`язаними елементами підготовки одного типового процесуального документа та не свідчать про необхідність виконання роботи підвищеної складності.

Враховуючи ціну позову, часткове задоволення вимог, характер і складність спору, обсяг фактично виконаної роботи, відсутність участі представника в судових засіданнях, а також принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що заявлені 8 000 грн не є співмірними з обсягом необхідної у цій справі правничої допомоги. Розумним та достатнім розміром витрат, що підлягають покладенню на відповідача, є 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, статтями 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №101492505 від 07 червня 2024 року у загальному розмірі 32 559 (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 10 копійок, з яких: 7 000 (сім тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 25 559 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 10 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1 990 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто) гривень 46 копійок судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя В.В. Решетов