Рішення № 139235959, 20.08.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/310/26

Провадження № 2/209/1247/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

у складі: головуючого судді Корнєєвої І.В.

при секретарі Пиндик Т.С.

представника відповідача - адвоката Куценка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє представник Мовчан В.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором №523114-КС-001 про надання кредиту від 19.01.2025, що становить 27 501,60 грн. та судові витрати у розмірі 2 662,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №523114-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовим ідентифікатором. 19 січня 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №523114-КС-001 про надання кредиту на умовах визначених офертою. 19 січня 2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №523114-КС-001 на умовах, визначених офертою. Після чого ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8219 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено. Таким чином 19 січня 2025 року між ТОВ " БІЗНЕС ПОЗИКА " та ОСОБА_1 був укладений договір №523114-КС-001 про надання кредиту. За умовами договору кредиту ТОВ " БІЗНЕС ПОЗИКА " надало позичальнику грошові кошти у розмірі 11 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,0 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.4 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту відповідно до графіку платежів. ТОВ " БІЗНЕС ПОЗИКА " свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів. До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за кредитним договором №523114-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, станом на 07 січня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 27 501,60 грн, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту 10 430,00 грн; суми прострочених платежів за процентами 11 681,60 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ-5 390,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 01 квітня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та призначено справу.

Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача адвокат Куценко В.А.у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні . Надав відзив на позовну заяву , у якому зазначив наступне.

Відповідачка ОСОБА_1 не погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві, а позовні вимоги вважає такими що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

1.Відносно предмету позовних вимог, а саме кредитного договору .З доводами, викладеними у позовній заяві, Відповідач погоджується частково, оскільки не заперечує проти того, що дійсно, в той час коли в нашій країні відбувається повномасштабна війна, відповідачка залишилася без роботи, і щоб якимось чином утримати свою родину, вона в січні 2025 року зверталася до Товариствоа з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» де отримала у позику грошові кошти у загальному розмірі 11000 (одинадцять тисяч гривень) але жодної інформації стосовно нарахування занадто великих та нереальних для неї відсотків, по платежам ні по тілу кредиту, ні платежів по процентах, та ще й платежів по відсотках їй ніхто ніколи не зазначав, і про необхідність їх сплати не попереджував, окрім того взявши в борг 8800 гривень вона сплатила всю суму, але позивач чомусь зазначає, що нею повернуто тільки 9155,70 грн, а надав начебто 11000 грн., і в розумінні Відповідачки і на її глибоке переконання до того часу поки вона не отримала повідомлення про наявність позову грошові кошти які вона отримувала вона вже давно повернула, так як мова йшла про позику строком на 24 тижні, і вона після спливу даного строку повернула гроші, адже фактично вона отримала на руки 8800 гривень а не 110000 а про необхідність сплати комісій, занадто нереальних відсотків за отримання позики, її ніхто ніколи не попереджав та з умовами на які зараз посилається позивач її ніколи не ознайомлювали, і позивач цього спростувати не зможе.

Відповідачка не згодна з позовними вимогами, а окрім того повернення відсотків, та процентів заявленими Позивачем, Відповідачка категорично не погоджується , та к як вони не підтверджуються жодним допустимими доказами.

Відповідачка по справі звертає увагу суду, що позивачем по справі надано копію Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту(у кредит), з тексту яких вбачається, що строк його виконання зазначено як 24 тижні, при цьому наданий договір за своєю суттю, не є позикою, про що йшла мова коли Відповідачка зверталась за отриманням грошових коштів, а зазначений , як «споживчій кредит» але наданий документ не відповідає вимогам п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», де зазначено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема:а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;б) форми його забезпечення;в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача;г) тип відсоткової ставки;д) суму, на яку кредит може бути виданий;є) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо):є) строк, на який кредит може бути одержаний;ж) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів. їх частоту та обсяги;з) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;и) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;і) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;к) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Вказані вимоги до переддоговірної роботи з позичальником встановлені також положення «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», які затверджені Постановою національного банку України від 10.05.2007р. №168, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.05.2007р. НБУ у своєму листі N 40-117/2093-6134 від 16.06.2007 "Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" Національний Банк України зазначив про наступне: " Метою розробки Правил (z0541-07) було встановлення єдиного для усіх банків порядку надання споживачу повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту. Одночасно слід зазначити, що листом від 19.01.2006 N 18-112/219-637 (v-637500-06) Національний банк України звертав увагу банківської спільноти на необхідність врахування банками в своїй кредитній політиці вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) (далі - Закон). Зокрема наголошувалося на необхідності перегляду діючих форм кредитних договорів. Разом з цим зверталася увага банків та фінансових установ на можливість виникнення в їх діяльності певних ризиків під час укладення та виконання договорів про споживчий кредит з фізичними особами, що обумовлені нормами статті 11 Закону. Вважають за необхідне підкреслити, що договір споживчого кредиту - це правочин, який НАДАЄ СПОЖИВАЧУ ОСОБЛИВІ ЗАСОБИ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ, ЯКІ НЕ ПРИТАМАННІ ДЛЯ ІНШИХ БАНКІВСЬКИХ ПРАВОЧИНІВ."

Суд не може приймати електронний підпис про видачу позики як доказ надання Інформаційного листа про умови надання кредиту, керуючись припущенням, так як це прямо передбачено п.4 ст.60 ЦПК України, що може трактуватись як порушення судом норм ЦПК України. ( норм процесуального права).

Звертає увагу на невідповідність тексту позовної заяви тим документам, які надаються в додатках до неї. Так, позивач в тексті позовної заяви посилається на укладений між юридичною особою та відповідачкою договору про надання споживчого кредиту , при цьому тим же позивачем надається ряд документів, карта обліку до договору «Розрахунок заборгованості» та інші документи, які створені виключно однією стороною , при цьому, до суду позивач не надає жодних доказів, які б підтверджували заборгованість за вказаним кредитним договором.

Звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань по вказаному Договору, можливого внесення відповідачем сум на його погашення, дат такого внесення, їх періодичності тощо.

Таким чином, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами».

Але всупереч вище зазначеного, звертє увагу суду, що серед додатків доданих до позовної заяви зазначається та надається лише роздруківка електронної версії Договору, Оферти паспорту, Оферти Акцепту , які не містять підпису відповідача, містять спірну інформацію про різні відсоткові ставки, додатки до позову містять документи текст яких викликає великий сумнів в законності вимог Позивача.

За таких обставин, на підставі долучених до позову доказів, суд позбавлений можливості перевірити правильність здійснених позивачем розрахунків заборгованості, у зв`язку з чим, не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Отже, з огляду на те, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження порушення боржником своїх зобов`язань та їх розміру, вимоги про стягнення заборгованості з відповідача задоволенню не підлягають.

Окрім вище вказаного, надані Позивачем до суду в якості доказів документи жодним чином не відображають який саме платіжний інструмент, а саме головне на яких умовах, отримав Відповідач від Позивача грошові кошти, тобто надані документи містять за своїм смисловим підґрунтям тільки намір Відповідача на отримання банківських послуг, що по своїй суті не є тотожним поняттям договору, підписаному сторонами, адже чинним законодавством поняття «заяви» та «договору» чітко розмежовуються.

Зазначає , що суд не може приймати електронний підпис про видачу позики як доказ надання Інформаційного листа про умови надання кредиту, керуючись припущенням, так як це прямо передбачено п.4 ст.60 ЦПК України, що може трактуватись як порушення судом норм ЦПК України. ( норм процесуального права)

2. Що стосується розміру позовних вимог :

Незрозумілим для Відповідачки є вимога Позивача про стягнення заборгованості яка зазначена Позивачем як Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 430,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах - 11 681,60 грн;, при цьому для Відповідачки також не зрозумілою є вимога Позивача про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 390,00, при цьому не надаючи розрахунку їх нарахування.

Відповідачка по справі, звертає увагу суду, що надан1 Позивачем документи взагалі не містить жодної інформації стосовно прострочених платежів по тілу кредиту відсотків, а в наданому до суду позові Позивач стверджує, що Відповідачка начебто узгоджувала це Позивачем , тому Відповідачка по справі вважає вимогу про стягнення прострочених платежів по тілу кредиту, по відсотках відповідно ст.625ЦК України незаконною та безпідставною.

На підставі вище викладеного, просить позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі

21 травня 2026 року представник відповідача надав додаткові пояснення, де зазначив наступне.

Додатково до наданого до суду Відзиву, в якому Відповідачка ОСОБА_1 обгрунтовує свою позицію, з огляду на надані аргументи стороною позивача та з врахуванням зазначеним ним вимог, сторона відповідача вважає за необхідне звернути увагу суду на наступні обставини :

Звертаючись до суду позивач зазначає, що в січні 2026 року відповідачка ОСОБА_1 отримала від позивача саме за договором споживчого кредиту 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 523114-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 523114- КС-001 на загальну суму 9155,70 грн, при цьому розмір заборгованості за тілом кредита як зазначає сам позивач складає 10 430 гривень , тобто взявши 11000 на протязі фактично двох місяців сплативши позивачу 9155.70 грн., відповідачка погасила тільки 570 грн. боргу, що жодним чином не може вдповідати принципу розумності та справедливості, це просто боргова кабала а ніяк не договір споживчого кредитування, окрім того звертає увагу суду на досить цікавий документ, наданий самим споживачем який називається «Візуальна послідовність дій» де зазначено що вся процедура від пропозиції отримання кредиту , доведення до клієнта умов договору підписання договору - все разом тривало на протязі 3 хвилин, з 15год.39 хв.30сек. до 15 год.42 хвилин 32 сек. Фактично надаючи так названий «кредит» відповідачці позивач скориставшись, що наразі у нас в країні йде повномасштабна війна, і дуже багато людей знаходяться в дуже скрутному матеріальному становищі та потребують допомоги, зловживаючи своїми можливостями фактично заздалегідь передбачаючи наслідки, так як передбачав що позивачка не зможе за такий короткий проміжок часу надати оцінку укладеному намагається всупереч принципів розумності та справедливості отримати не тільки свої гроші , більшу частину яких уже отримав , а ще й шалений прибуток.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

25 травня 2026 року позивач надав до суду додаткові пояснення по справі , надавши свої пояснення щодо здійснення відповідачем платежів за кредитним договором, щодо укладання кредитного договору між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку , визначеному ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та наданих разом з позовною заявою оригіналів кредитного договору , оферти та акцепту на його укладання, щодо перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договором, щодо стягнення процентів за кредитним договором , порядку їх нарахування та розміру, щодо подорожчання загальної вартості кредиту, щодо того , що позивач не нараховував проценти за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору, щодо правомірності встановлення небанківською установою комісії за надання кредиту у кредитному договорі .

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч. 3 ст. 95 ЦПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено , що 19 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №523114-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовим ідентифікатором. 19 січня 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №523114-КС-001 про надання кредиту на умовах визначених офертою. 19 січня 2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №523114-КС-001 на умовах, визначених офертою. Після чого ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8219 .

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Відповідно до копії візуальної форми послідовності дій Клієнта, 19 січня 2025 року вчинено наступні дії: вхід в особистий кабінет, отримання інформації про статус клієнта, передача інформації обраних клієнтом умов кредиту, надання паспорту споживчого кредиту, запит на генерацію та відправку одноразового ідентифікатора для підписання паспорта споживчого кредиту, підписання паспорта споживчого кредиту, формування шаблону оферти, запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання Договору, запит на відправку шаблону акцепту, підписання Договору Клієнтом, формування інформаційного повідомлення про успішне підписання договору, відправка документів на електронну пошту, відображення документів у особистому кабінеті.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору, Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1 %, фіксована.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої Процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 10.2. Кредитного договору, Позичальнику здійснюється нарахування процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою починаючи з першого для користування Кредитом.

Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1 %, фіксована.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору, Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. Договору, починаючи з першого для користування Кредитом.

Позичальник зберігає можливість сплати Процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі Процентів, Комісії та частини суми наданого Кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку №1 до Договору.

У разі несплати Позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування Процентів

здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення Строку кредитування за цим Договором.

Відповідно до п. 4.2.1. Кредитного договору, у разі, якщо погашення Кредиту здійснюється відповідно до погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 4.2.2. та Додатку № 1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом

розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору.

Відповідно до п. 4.2.2. Кредитного договору, сторони на момент укладення Договору встановили орієнтований графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

Встановлений цим пунктом Кредитного договору графік платежів передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.

Відповідно до п. 4.2.4. Кредитного договору, у разі не повернення будь якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, зокрема врахувуючи те, що у такому разі умови про нарахування Процентів за

Зниженою процентною ставкою починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, надалі не застосовуються, водночас, проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані Проценти мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, водночас Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

Відповідно до п. 4.2.5. Кредитного договору, скасування умови про нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування Процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору. Відповідно до п. 11.4.4. Кредитного договору, Позичальник ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору, комісія за видачу кредиту: 2 200,00 грн.

В судовому засіданні відповідачем не надано та судом не добуто доказів того, що кредитодавець яким -то чином обмежував час на ознайомлення Позичальника з умовами Кредитного договору та Правилами. Позичальник добровільно погодився з умовами Кредитного договору та погодився його виконувати (що відповідає принципу свободи договору, який встановлений у статті 627 ЦК України).

Протягом строку дії Кредитного договору та/або після його закінчення Позичальник не звернувся із заявою про розірвання Кредитного договору та/або визнання Кредитного договору недійсним в цілому або його окремих частин.

Суд зазначає, що всі істотні умови Кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені не у Правилах надання кредитів, Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами) чи якихось «тарифах та умовах», а саме у Кредитному договорі, який Позичальник уклав з ТОВ «Бізнес Позика» шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписав за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 11.4.6. Кредитного договору,вказаний Позичальником (з метою отримання Кредиту) поточний (картковий) рахунок, а також інший поточний (картковий) рахунок, який у разі потреби може бути надано Позичальником Кредитодавцю, належать саме Позичальнику і жодні треті особи не мають до нього доступу чи жодних прав щодо нього.

Номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за Кредитним договором був вказаний Позичальником під час укладення Кредитного договору в його особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця.

Відповідно до витяу з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця "Анкета клієнта" відповідачем був зазначений номер банківської картки НОМЕР_2 для перерахування на цю картку кредитних коштів за Кредитним договором.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 5355-2800- 3151-0660 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування кредитних коштів.

Відповідно до довідки, сформована в платіжній системі «Platon», ТОВ «ПрофітГід» надає послуги на підставі Договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020 р. та відповідно до довідки про перерахування коштів (файл з кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «ПрофітГід») відповідачу були перераховані кошти за кредитним договором. Факт перерахування відповідачу коштів за кредитним договором підтверджується випискою АТ «ПУМБ» про зарахування на рахунок позивача коштів за кредитним договором.

Згідно матеріалів справи судом встановлено, шо позивач не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну неустойку відповідно до ст. 549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів) та не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору (як вбачається з розрахунку заборгованості, розмір заборгованості Позичальника після останнього дня строку дії кредитного договору не змінювався, тобто жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалися.

У п. 4.2.2. Кредитного договору був встановлений орієнтовний графік платежів, відповідно до якого Позичальник повинен був здійснювати платежі у відповідному розмірі та у відповідні дати.

Суд зазначає, що якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до встановленого графіку платежів, йому дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у Кредитному договорі.

Однак порушення Позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення Кредиту.

Якщо позичальник не здійснив платіж (платежі) за графіком або здійснив його (їх) у меншому розмірі, ніж передбачено графіком, це закономірно до нарахування процентів у більшому розмірі, тому що як вже було зазначено вище, проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

Відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог позивача, відповідач не надав суду докази здійснення всіх платежів за Кредитним договором у розмірі та строк, відповідно до встановленого у п. 4.2.2. Кредитного договору графіку платежів, однак сторона Відповідача таких доказів суду не надала.

Суд зазначає, що встановлення у Кредитному договору процентів, які нараховуються на залишок заборгованості за Кредитним договором, відповідає принципу свободи договору (який встановлений статтею 627 ЦК України). Уклавши Кредитний договір Позичальник добровільно погодився з його умовами.

Відповідач здійснив платежі за Кредитним договором знаючи про те, що вони будуть розподілятися зокрема на погашення його заборгованості за комісією за надання кредиту, та не заперечував проти цього протягом всього строку дії Кредитного договору.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов Кредитного договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення Кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог Позивача щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, зокрема заборгованості за комісією за надання кредиту, процентів за кредитом та частину тіла кредиту .

До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за кредитним договором №523114-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, станом на 07 січня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 27 501,60 грн, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту 10 430,00 грн; суми прострочених платежів за процентами 11 681,60 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 5 390,00 грн.

Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, з врахуванням всіх сплачених відповідачем сум 9 155,70 , в т.ч. за тілом кредиту у сумі 570,00 грн., а тому суд вважає вказаний розрахунок вірним, докази зворотного у суду відсутні, оскільки відповідачем не було надано власного розрахунку заборгованості для спростування доводів, на які посилається позивач.

Суд вважає співмірним нарахування процентів у розмірі 11 681, 60 грн. при наявності заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 430,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до умов якого товариство зобов`язувалося надати позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язувався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання передбачені договором.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Договір укладався дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суд встановив, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.

Отже, укладання між сторонами правочину підтверджене належними та допустимими доказами, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

За таких обставин суд встановив, що договір про надання кредиту укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін цього договору узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав та надав позичальнику кредит в обумовленому договором розмірі.

Отже, позивач довів належними та допустимими доказами у контексті норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, фактичні обставини виникнення між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах укладеного ними договору.

З огляду на те, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, позивач звернувся з цим позовом з метою захисту та поновлення своїх порушених прав, у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

При цьому суд враховує, що зі змісту наданого разом з позовом розрахунку заборгованості, а також наданої на запит суду виписки про рух коштів по рахунку в електронному вигляді суд встановив, що відповідач зобов`язання належним чином за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість.

Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися кредитні правовідносини, у яких праву кредитодавця вимагати повернення наданих у кредит грошових коштів, кореспондує обов`язок позичальника повернути отримані у кредит кошти на умовах обумовлених укладеною між ними угодою.

Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, а також нарахування процентів відповідно до погоджених сторонами умов договору, протягом строку кредитування, визначеного в цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що факт укладення означеного кредитного договору, його виконання кредитором і його невиконання боржником підтверджений належними доказами.

Докази, що спростовують позовні вимоги та розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано. Суд приходить до висновку , що доводи представника відповідача не підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами та не заслуговують на увагу.

З огляду на встановлені судом обставини справи та приписи чинного законодавства, враховуючи, що матеріали справи містять належні докази того, що відповідач не повернула у добровільному порядку отримані та використані кошти, відмовилася від виконання зобов`язань за договором в односторонньому порядку, що потягло невиконання його умов, внаслідок чого утворилась заборгованість та порушено права позивача, суд приходить до висновку про те, що така заборгованість підлягає стягненню судом з відповідача на користь позивача, а позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч 1, 2ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 2162 від 27 січня 2026 року установлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі, то з відповідачки у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 662,40 грн на користь позивача.

Керуючись ст .2, 5, 10-13, 76-81,141, 247, 258-259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»( юридична адреса: б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239 ) заборгованість за договором № 523114-КС-001 про надання кредиту від 19 січня 2025 року, що становить 27 501 (двадцять сім тисяч п`ятсот одну ) грн.60 коп., що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту 10 400,00 грн.; суми прострочених платежів за процентами 11 681,60 грн.; суми заборгованості по відсотка відповідно до ост.625 ЦК України - 5 390,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»( юридична адреса: б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239 ) судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн.40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 26.08.2026.

Суддя І.В. Корнєєва