Рішення № 139235240, 25.08.2026, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/354/26

номер провадження 2/558/265/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року селище Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., з участю секретаря судових засідань Ковальської Л.С., представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Мухи В.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року в розмірі 17480,00 гривень.

В позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») вказує про те, що 17 жовтня 2024 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 29559-10/2024 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, з наданням відповідачеві одноразового ідентифікатора, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 5000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом, відповідно до умов договору. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті за договором зобов`язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що стало причиною утворення заборгованості.

24 березня 2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №24032025, згідно з умовами якого ТОВ "Стар Файненс Груп" відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі і договором №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року.

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем не сплачена та складає 17480,00 гривень, з яких: 4600,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4140,00 гривень заборгованість за відсотками, а також 8740,00 гривень заборгованість за пенею /штрафом.

З вказаних підстав позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 17480,00 гривень заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року, а також понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з`явився. До суду подав клопотання у якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розгляд справи провести за його відсутності (а.с. 94, 107).

Представник позивача подав до суду додаткові письмові пояснення у справі в яких вказав, що 17 жовтня 2024 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 29559-10/2024 у порядку визначеному ст. 11 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», з використанням електронного підпису з наданням відповідачеві одноразового ідентифікатора. Відповідач ОСОБА_1 свідомо звернуся у ТОВ "Стар Файненс Груп" з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов`язки за договором і погоджується з ними. Відповідно до п. 2.1. умов договору ТОВ "Стар Файненс Груп" було проведено ідентифікацію відповідача. Для отримання кредиту позичальнику необхідно було зареєструватися на сайті товариства та ознайомитися з відповідною необхідною інформацією, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення договору. Клієнт, натискаючи кнопку «Погоджую», підтверджує ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту, заявкою, проектом договору про надання фінансового кредиту. Споживач мав змогу прийняти пропозицію укласти договір або відмовитися від неї. Обравши шлях продовження реєстрації та проходження наступних етапів процедури отримання кредиту, відповідач вчинив свідому та цілеспрямовану дію, що свідчить про його безумовний намір укласти кредитний договір на запропонованих умовах. Процес ідентифікації вимагає від особи активних та усвідомлених дій (надання доступу до персональних даних, використання BankID, введення одноразових паролів-ідентифікаторів), його завершенням є формування довідки про ідентифікацію, що містить разовий ідентифікатор «W2302» та РНОКПП відповідача - НОМЕР_1 . Після проходження верифікації на сайті Товариства, створення особистого кабінету та у випадку готовності прийняти пропозицію, клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, чим підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору. При цьому споживач не позбавлений права отримати від Товариства засвідчену копію договору на папері з електронного документа. Кредитний договір №29559-10/2024 містить підпис-ідентифікатор «W2302», введений відповідачем, яким також було підписано Паспорт споживчого кредиту та Заяву-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ "Стар Файненс Груп». На підтвердження видачі кредитних коштів, оскільки ТОВ "Стар Файненс Груп» не є банком та не формує виписки по особових рахунках клієнтів, до позовної заяви долучено довідку про успішне перерахування коштів від 17 лютого 2026 року ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про перерахування коштів позичальнику на суму 5000,00 гривень на номер банківської картки № НОМЕР_2 . Також позивачем подано клопотання про витребування доказів (інформації) в якому, на підтвердження своїх позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 , позивач просив витребувати в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію (документи), що містять банківську таємницю.

Щодо порядку нарахування відсотків, то представник позивач у додаткових письмових поясненнях зазначив, що розмір та порядок сплати відповідачем відсотків чітко визначений умовами кредитного договору (п. п. 3.4, 3.5, 3.6) та здійснюється у відповідності до графіка платежів (п.3.1, п.3.2). Зокрема, розмір відсоткової ставки є фіксованим і становить 1%. Сам факт здійснення відповідачем оплати нарахованих відсотків є підтвердженням того, що кошти за кредитним договором надійшли у його розпорядження, оскільки сплата відсотків є похідним зобов`язанням. Долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості для того, щоб ідентифікувати його, як такого, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договору.

На підтвердження наявності у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 до суду було надано належним чином засвідченні копії Договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року, витягу з реєстру прав вимог до договору факторингу та платіжного доручення про оплату купівельної ціни до Договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року.

У своїх письмових поясненнях представник позивача зазначив також про те, що товариство позбавлене можливості надати цілий реєстр прав вимог до договору факторингу з метою захисту інформації, яка містить банківську таємницю щодо осіб, які не є учасниками даної справи. Також, зазначив, що законодавством не передбачено обов`язку надіслання боржникам копії договору відступлення прав вимоги для ознайомлення.

Щодо витрат на правничу допомогу, то представник позивача зазначив про те, що розмір 8000,00 не є завищеним, оскільки відповідає ринковій вартості юридичних послуг та є обґрунтованим з урахуванням складності справи та витраченого часу при підготовці документів. Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується засвідченими копіями: ордера на надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 2 липня 2025 року, Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 1 липня 2025 року; детальним описом від 8 червня 2026 року наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 1 липня 2025 року; актом №1808.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Муха В.І. в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково та пояснив, що відповідач не заперечує факту отримання кредитних коштів у сумі 5000,00 гривень. Проте, не визнає заборгованість у розмірі 17480,00 гривень. Наданий позивачем розрахунок не дає можливості достовірно встановити механізм формування заявленої до стягнення суми. Здійснення відповідачем платежу в сумі 1900,00 гривень 15 листопада 2024 року не є визнанням відповідачем усієї суми боргу, яку вказав позивач. Позивач не вказав, яким чином здійснений ОСОБА_1 платіж був розподілений між основною сумою боргу, процентами, комісією, неустойкою та іншими платежами. Без покрокового розрахунку, на думку представника відповідача, неможливо перевірити, чи відповідає зазначений позивачем залишок основного боргу сумі 4600,00 гривень.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав також, що наданий розрахунок заборгованості містить численні суперечності, що позбавляє можливості встановити дійсний розмір заборгованості. Так, станом на 13 лютого 2025 року залишок основної суми кредиту становить 3980,00 гривень, уже 14 лютого 2025 року розмір основного боргу збільшується до 4600,00 гривень. Розрахунок містить три різні розміри штрафних санкцій. З 18 грудня 2024 року штраф визначено в сумі 17280,00 гривень. Починаючи з 15 січня 2025 року, розмір штрафу уже становить 35560 гривень. Після цього, починаючи з 14 лютого 2025 року, штраф зменшується до 8740,00 гривень. Жодних документів, які б пояснювали порядок такого перерахунку, підстави зміни розміру штрафу позивачем не надано. Відсутній детальний розрахунок відсотків, штрафу. Крім цього, заявлений штраф є явно неспівмірним наслідкам порушення зобов`язання. Аналогічна ситуація із нарахуванням процентів. До 13 лютого 2025 року в розрахунку зазначено прострочені проценти у розмірі 2760,00 гривень. Наступного дня ця сума збільшується на 4140 гривень. Останній аркуш розрахунку містить відомості про те, що документ складено 3 березня 2025 року. Водночас сам розрахунок містить записи щодо нарахувань до 31 березня 2025 року, що ставить під сумнів достовірність самого документа. Позивач не надав формули нарахування процентів, визначення штрафу, алгоритму зміни залишку кредиту, пояснення причин зміни розміру боргу, що позбавляє можливості перевірити правильність здійснених нарахувань. Представник відповідача зазначає також, що нарахування позивачем неустойки за невиконання умов кредитного договору в період воєнного стану є неправомірним. Представник відповідача зазначив також, що подані позивачем документи щодо договору факторингу підтверджують лише передачу права вимоги, але не доводять існування та розмір заборгованості відповідача. Акт приймання - передачі містить лише загальну інформацію про передачу прав вимоги на загальну суму понад 60 млн. грн. Відсутні докази належного повідомлення відповідача про відступлення права вимоги. Досудова вимога до відповідача не є підтвердженням ні існування заборгованості, ні належного повідомлення відповідача про зміну кредитора.

У відзиві представник відповідача зазначив також, що позивач не довів належним та допустимими доказами факт укладення кредитного договору саме з відповідачем, оскільки не надав журналів авторизації користувача в особистому кабінеті; журналів реєстрації ІР-адрес; журналів входу до інформаційної системи; журналів надсилання та використання одноразового ідентифікатора (смс-коду); відомостей про номер телефону, на який був направлений одноразовий ідентифікатор; підтвердження успішного введення такого ідентифікатора саме відповідачем; технічних логіків інформаційної системи, які б дозволяли ідентифікувати особу, що здійснила акцепт договору; доказів проходження відповідачем електронної ідентифікації. Крім цього, матеріали справи не містять доказів факту видачі кредитних коштів та їх отримання відповідачем.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Муха В.І. зазначив також, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень, є завищено та неспівмірною ціні позову та складності справи та не підтверджується належними доказами. Представник відповідача зазначив також, що час який затрачає представник позивача на ознайомлення з матеріалами справи та складення позовної заяви значно менший ніж вказано у детальному описі наданих послуг, оскільки при складанні позовної заяви про стягнення заборгованості згідно кредитного договору представник позивача працює з типовими кредитними договорами відповідно до укладеного договору факторингу. Тому просить відмовити у стягненні зазначених витрат або, у разі їх підтвердження, зменшити їх розмір до розумної та спів мірної суми.

З вказаних підстав представник відповідача адвокат Муха В.І. просив відмовити ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у задоволенні позову. У разі, якщо суд дійде висновку про часткову обґрунтованість позову, просив відмовити у стягненні штрафних санкцій, або зменшити їх розмір до мінімального, про що також зазначив у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Муха В.І. подав заперечення на клопотання позивача про витребування доказів, оскільки вважав, що таке клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» фактично спрямоване на усунення недоліків доказової бази позивача після звернення до суду.

Суд, заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

До позовної заяви позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», на підтвердження своїх позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 подано клопотання про витребування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації (документів), що містять банківську таємницю, а саме: про те, чи була успішною транзакція, здійснена 17 жовтня 2024 року, а також протягом наступних трьох робочих банківських днів, в сумі 5000,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_2 , відкриту на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_2 .

Таке клопотання позивача було задоволено судом.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) інших заяв та/чи клопотань по суті справи до суду не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом встановлено, що 17 жовтня 2024 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису, з наданням відповідачу одноразового ідентифікатора «W2302», використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації. За допомогою вказаного ідентифікатора відповідачем також було підписано Паспорт споживчого кредиту та Заяву-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ "Стар Файненс Груп» (а.с. 11, 12-14, 15-22 ). Тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року, що визнається також і відповідачем.

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у кредит, розміщених на сайті товариства.

Вказаний договір разом із додатком №1 графіку платежів та Правилами, що розміщенні на веб-сайті товариства, складають єдиний договір. Такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

З довідки про ідентифікацію ТОВ "Стар Файненс Груп" вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року ідентифікований ТОВ "Стар Файненс Груп". Одноразовий ідентифікатор W2302; час відправки ідентифікатора позичальнику 2024-10-17 о 13:00:45 годині; номер телефону на який було відправлено ідентифікатор +380681992124 (а. с. 23 зв.).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

П. 2 ч. 1 ст. 12 цього Закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно умов договору №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року, відповідачу надано кредит в розмірі 5000,00 гривень (п. 1.1 Договору) на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених кредитним договором.

Згідно з п. 1.2 укладеного договору, кредит надається строком на 120 днів. Дата погашення кредиту 13 лютого 2025 року. Строк кредитування може бути продовжено в порядку та на умовах визначених договором (п.1.3).

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору, кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731-18хх-хххх-5024, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Порядок і розмір сплати процентів визначено п. 1.4, п. 3 кредитного договору.

Денна процентна ставка складає 1% на залишок заборгованості та застосовується у межах строку кредитування, починаючи з дня надання кредиту клієнту, вказаного в п. 1.2 договору (п. 1.4.1, 3.3 договору).

Відповідно до п. 1.4.2 договору клієнт має право до 15 листопада 2024 року сплатити перший платіж, відповідно до графіку платежу, з урахуванням знижки в розмірі-% (знижка застосовується тільки на нараховані відсотки) клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі не використання клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу), він зобов`язаний сплатити перший платіж в розмірі відповідно графіку платежів.

Відповідно до п. 3.1 договору за користування кредитом нараховуються виключно проценти. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору.

Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання зобов`язань за цим договором, передбачено в п. 5.3 цього договору.

Підписавши договір, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився та погоджується з усіма визначеними умовами договору та погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів).

ТОВ "Стар Файненс Груп" свої зобов`язання виконало, надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в межах обумовленої суми, в розмірі 5000,00 гривень, що підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриваБанк» від 29 липня 2026 року (а.с. 100) та визнається відповідачем.

Таким чином, ТОВ "Стар Файненс Груп" у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку.

Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, у встановлений договором строк, не виконав.

Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором в розмірі 17480,00 гривень, з яких: 4600,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4140,00 гривень заборгованість за відсотками, а також 8740,00 гривень заборгованість за пенею /штрафом (а. с. 25-27). З вказаного розрахунку вбачається також, що протягом визначеного договором строку кредитування відповідач ОСОБА_1 частково здійснював оплату боргу згідно кредитного договору в сумі 1900,00 гривень, зокрема, на оплату тіла кредиту в розмірі 400,00 гривень та оплату процентів за користування кредитними коштами в сумі 1500,00 гривень, що свідчить про волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов договору.

З розрахунку заборгованості за договором №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року вбачається також, що нарахування відсотків здійснювалося згідно графіка платежів, що є додатком №1 до договору №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року, яким визначено дати платежів, сума платежів у розрахунковий період та з врахуванням сплаченої відповідачем суми боргу в розмірі 1900,00 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст. 530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені договором обов`язкові платежі за користування кредитом у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови кредитного договору №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року.

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

24 березня 2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 24032025, згідно з умовами якого ТОВ "Стар Файненс Груп" передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні права вимоги до боржників за кредитним договорами (портфель заборгованості) (а.с. 29).

Відповідно до п. 3.1(а) Договору факторингу №24032025, клієнту належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ "Стар Файненс Груп" грошові кошти в сумі 5108698,47 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 24 березня 2025 року № 5943 (а.с. 35).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 24 березня 2025 року, підтверджує факт переходу від ТОВ "Стар Файненс Груп" до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с. 34зв.).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року в розмірі 17480,00 гривень, з яких: 4600,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4140,00 гривень заборгованість за відсотками, а також 8740,00 гривень заборгованість за пенею /штрафом (а.с. 34).

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язаннях.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була надіслана досудова вимога (претензія) про заміну кредитодавця та про погашення кредитної заборгованості (а.с. 35 зв.).

Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню 4600,00 гривень заборгованості за тілом кредиту; 4140,00 гривень заборгованості за відсотками.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечував наявність заборгованості за тілом кредиту, не погоджувався із сумою нарахованих відсотків. Проте, з наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося у розмірі визначеному умовами договору згідно графіку платежів, що є додатком №1 до договору №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року та з врахуванням сплаченої відповідачем суми боргу в розмірі 1900,00 гривень.

ОСОБА_1 не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості приймається судом як достовірний, оскільки підтверджений документально.

Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку фінансовій установі не повернуті.

Тож відповідач не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року в розмірі 8740,00 гривень, з яких: 4600,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4140,00 гривень заборгованість за відсотками.

Щодо решти позовних вимог, то суд вважає за необхідне зауважити таке.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь також 8740,00 гривень заборгованості за пенею /штрафом, що становить 100% від суми простроченої заборгованості та передбачено розділом 6 Паспорту споживчого кредиту.

П. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Враховуючи, що кредитний договір №29559-10/2024 укладений 17 жовтня 2024 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач підлягає звільненню від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені).

Розділом 6 Паспорту споживчого кредиту також визначено, що у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань (а.с. 13 зв.).

Враховуючи вказані обставини справи, вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8740,00 гривень заборгованості за пенею/штрафом, у зв`язку з чим у задоволенні таких позовних вимог позивача необхідно відмовити.

За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року підлягають до задоволення в розмірі 8740,00 гривень.

Позивачем понесені судові витрати, що складають 2662,40 гривень судового збору, сплаченого на час подання до суду позовної заяви (а.с. 1) та 8000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується: копією договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 1 липня 2025 року; копією акта №1808 наданих послуг від 8 червня 2026 року; детальним описом наданих послуг до акту № 1808.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_1 витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1331,20 гривень (8740,00 гривень х 2662,40 гривень : 17480 гривень = 1331,20 гривень).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зважаючи на те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, ціна позову становить 17480,00 гривень, а позовні вимоги задоволено на суму 8740,00 гривень, представник відповідача висловив позицію щодо зменшення розміру таких витрат, стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на надання професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 4000,00 гривень (8740,00 гривень х 8000,00 гривень : 17480,00 гривень = 4000,00 гривень), суд вважає дещо завищеним, та таким, що не відповідає складності справи та вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 гривень витрат на надання професійної правничої допомоги.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 205, 509, 526, 625-629, 638, 1050, 1054 ЦК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 512, 516, 525, 626, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №29559-10/2024 від 17 жовтня 2024 року в розмірі 8740,00 (Вісім тисяч сімсот сорок) гривень, з яких: 4600,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4140,00 гривень заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1331,20 гривень сплаченого судового збору та 3000,00 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позовних вимог позивача відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 25 серпня 2026 року.