Рішення № 139234723, 25.08.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/711/26

Номер провадження № 2/371/1228/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 29.06.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №38193-06/2023, відповідно до умов якого відповідач отримав 8 600, 00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором, строком на 360 днів. 16.11.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №16112023 від 16.11.2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №38193-06/2023 від 29.06.2023 у розмірі 86 000, 00 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року (головуючий суддя Гуренко М.О.) у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Згідно розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду Київської області №356 від 11.06.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи ЄУН 371/711/26, номер провадження 2/371/1228/26», здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із призначенням судді Гуренка М.О. на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 справу №371/711/26 розподілено судді Кириленко М.О.

Ухвалою суду від 19.06.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін. Задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-капітал» про витребування доказів.

14.07.2026 на адресу суду надійшла запитувана інформація.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про підтримання позовних вимог. Просив розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повернувся конверт. Причину неявки суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 26.06.2023 із паспортом споживчого кредиту ТОВ «Аванс Кредит», ОСОБА_1 того ж дня подав заявку-анкету на отримання фінансового кредиту і уклав із ТОВ «Аванс Кредит» договір про надання фінансового кредиту №38193-06/2023, у відповідності до якого фінансова установа зобов`язалась надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 8 600, 00 гривень на власні потреби строком на 360 днів. Дата погашення кредиту - 22.06.2024 (а.с.12зв.-17, 2зв., 10-12).

У додатку №1 до вищевказаного договору сторони погодили графік платежів (а.с. 17зв.-18).

Підписуючи вищевказаний договір відповідач підтвердив, зокрема, що: він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Аванс Кредит»; отримав до укладенням цього договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (п. 7.6 і 7.7 договору).

29.06.2023, відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення», через систему платежів IPay.ua перерахувало грошові кошти в розмірі 8 600, 00 грн на номер картки НОМЕР_1 , номер операції в системі iPay.ua 257263045, призначення платежу: зарахування 8 600, 00 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 19).

Заборгованість відповідача за кредитним договором №38193-06/2023 від 29.06.2023 не погашена, залишок заборгованості складає 38 915, 00 грн, з яких: 8 600, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 30 315, 00 грн - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості складеним ТОВ «Аванс Кредит» (а.с. 19зв.-20).

16.11.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №16112023, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №38193-06/2023 (а.с.21зв.-27).

Згідно із п. 1.4 вищевказаного договору, права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Фактором та Клієнтом умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

У відповідності до п. 13.1 цього договору, він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

16.11.2023 ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було підписано акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 16.11.2023 до договору Факторингу №16112023 від 16.11.2023 (а.с. 27зв.).

Як вбачається із платіжної інструкції №73359 від 16.11.2023, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було сплачено ТОВ «Аванс Кредит» грошові кошти у якості оплати суми фінансування згідно з Договором факторингу №16112023 від 16.11.2023 (а.с. 28).

Згідно витягу із додатку до Договору факторингу №16112023 від 16.11.2023, заборгованість відповідача перед позивачем на дату відступлення права вимоги становить 38 915, 00 грн, з яких: 8 600, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 30 315, 00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 27).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за період з 17.11.2023 по 22.06.2024 за кредитним договором №38193-06/2023 від 29.06.2023, заборгованість відповідачем за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 38 915, 00 грн, з яких: 8 600, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 30 315, 00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 28зв.-31).

Суд також установив, що на поштову адресу відповідача було відправлено повідомлення про зміну Кредитора, та досудову вимогу про добровільну сплату суму боргу у розмірі 86 000, 00 грн (а.с. 31зв.).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України врегульовано строк (термін) виконання зобов`язання, а саме частиною першою встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, за змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якою передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання та не здійснював платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні на рахунки попередніх кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вчинив ряд дій, спрямованих на укладення кредитного договору, і підписав договір №38193-06/2023 від 29.06.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0780. В свою чергу позикодавцем було проведено ідентифікацію та верифікацію клієнта - відповідача (а.с. 8-9).

Отже, судом встановлено, що кредитний договір №38193-06/2023 від 29.06.2023 укладено між фінансовою установою та відповідачем в електронній формі, при укладенні якого його сторонами було погоджено усі істотні умови цього договору.

Таким чином, вищевказаний договір свідчить про те, що відповідач умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору.

На виконання ухвали суду від 19.06.2026 про витребування доказів надійшла інформація від АТ КБ «ПриватБанк», згідно якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). На вказаний рахунок були зараховані кошти у сумі 8 600, 00 грн за період 29.06.2023-04.07.2023.

Отже, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про підтвердження факту отримання відповідачем кредиту за договором №38193-06/2023 від 29.06.2023 в сумі 8 600, 00 гривень.

Належних доказів того, що відповідач здійснював погашення відсотків за користування кредитними коштами, матеріали справи не містять. Відповідачем не спростовано розмір заборгованості визначений позивачем по відсотках за користування кредитними коштами.

Враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, нарахування процентів за користування кредитом було передбачено умовами договору, укладеного між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Аванс Кредит», суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту - 8 600, 00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі - 30 315, 00 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

Судом встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу Адвокатським об`єднанням «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с. 34.).

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду: Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с.34); виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.33); ордер серії ВС №1381377 (а.с.36зв.); акт №435 надання послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.04.2026 (а.с. 34зв.); детальний опис наданих послуг до Акту №435 від 10.04.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с.35).

В Детальному описі наданих послуг до Акту №435 від 10.04.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 зазначено, що на усну консультацію клієнта щодо перспектив стягнення заборгованості за кредитним договором адвокат витратив 0 год 30 хв.; на ознайомлення з матеріалами кредитної справи адвокат витратив 2 год. 00 хв.; на погодження правової позиції клієнта у справі адвокат витратив 0 год. 30 хв.; на складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта адвокат витратив в 3 год. 30 хв., загалом 6 год. 30 хв (а.с.35).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дійсно між позивачем та адвокатом склалися договірні відносини стосовно надання правової допомоги.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до наступного.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справах №905/1795/18 та №922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, необхідно врахувати, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000, 00 грн витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі. У решті вимог, слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-капітал» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-капітал», ЄДРПОУ 35234236, кредитну заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №38193-06/2023 від 29.06.2023 у розмірі 86 000, 00 (вісімдесят шість тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-капітал», ЄДРПОУ 35234236, понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 662, 40 грн та 3 000, 00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко