Ухвала суду № 139234579, 14.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/9594/26

провадження № 2/361/4862/26

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

14 серпня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник ТОВ «ФК «Процент» шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», 13 серпня 2026 року подав Броварському міськрайонному суду Київської області позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №22039 від 27.10.2024 року в розмірі 30990,30 грн. та судові витрати.

Дослідивши матеріали позову, суддя встановив, що заява підлягає передачі на розгляд Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області виходячи з наступного.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Зандпроти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

З сукупного аналізу наведених положень законодавства варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справитим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

Враховуючи викладене, суддя при визначенні підсудності позовної заяви застосовує положення ч. 1 ст. 27 ЦПК України щодо підсудності за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування ОСОБА_1 , до якої пред`явлено позов.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 14 серпня 2026 року суддею в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР) сформовано запит для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно відповіді ЄДДР № 3175252 від 14 серпня 2026 року, ОСОБА_2 15.08.2025 року знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

14 серпня 2026 року суддею сформовано запит щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Згідно відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери № 3175319 від 14 серпня 2026 року, фактичне місце проживання ОСОБА_1 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Постанови Верховного Суду № 607/5535/22 від 14.08.2024 року особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування.

Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Крім того, у постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

З огляду на викладене вбачається, що позовна заява ТОВ «ФК «Процент» не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд. Недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. 27-32, 260 ЦПК України, судя

постановив:

Матеріали цивільної справи № 361/9594/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області за підсудністю.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.В. Ведмідь