Ухвала суду № 139234190, 26.08.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/590/26

Провадження № 6/168/12/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом представника акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Ванжи Надії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

учасники справи не з`явилися,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін

До Старовижівського районного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про розстрочення виконання рішення суду від 06 серпня 2026 року строком на 12 місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця.

Заява обґрунтована тим, що Старовижівський районний суд Волинської області рішенням від 06 серпня 2026 року (справа № 168/590/26) стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 51 886,05 грн., з яких 40 883,78 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11 002,27 грн.-заборгованість за простроченими відсотками. На даний час в заявника склалась несприятлива фінансова ситуація. Крім цього, має на утриманні 10 неповнолітніх дітей. Що ускладнює виконання рішення суду. Тому просив розстрочити виконання рішення Старовижівського районного суду шляхом погашення боргу протягом 12 місяців рівними частинами.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18 серпня 2026 року суд призначив судове засідання на 09.00 год. 26 серпня 2026 року. В судове засідання викликав учасників справи.

ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача Лещенко Д.Ю. подав заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою від 25 серпня 2026 року суд задовольнив дане клопотання. Узв`язку з технічними несправностями підключення в режимі відеоконференції не відбулося, тому судове засідання проведено за відсутності сторін.

Згідно з частиною першою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Перешкод для вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами, судом не встановлено.

Враховуючи, що в судове засідання учасники справи не з`явилися, то відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини встановлені Судом.

Старовижівський районний суд Волинської області (справа № 168/590/26) рішенням від 06 серпня 2026 року позов представника акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»- Ванжи Н.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив повністю. Стягнув з ОСОБА_1 користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 жовтня 2015 року у розмірі 51 886,05 грн., з яких 40 883,78 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11 002,27 грн. заборгованість за простроченими відсотками. Також суд стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Судом досліджено індивідуальні відомості про застраховану особу (форми ОК-5) від 07 серпня 2026 року стосовно боржника ОСОБА_1 та довідку про доходи. Згідно з матеріалами справи, останні зафіксовані офіційні доходи боржника у формі заробітної плати є низькими. Протягом 2025 року ОСОБА_1 отримував заробітну плату в розмірі по 8000,00 грн. щомісячно, протягом 2026 року - по 8 647 грн. щомісячно. Аналіз фінансового стану боржника свідчить про те, що одноразове стягнення всієї суми заборгованості поставить його у скрутне матеріальне становище та призведе до надмірного фінансового тягара, що суперечить принципу пропорційності судового процесу.

Крім цього, ОСОБА_1 має на утриманні 10 неповнолітніх дітей. Що підтверджується свідоцтвами про їх народження та посвідченням багатодітної сім`ї.

Оцінка Суду

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з частиною 5 статті 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи надані відповідачем докази, суд встановив, що доходи відповідача є мінімальними, що свідчить про об`єктивну неможливість сплатити всю суму заборгованості одноразово без суттєвого порушення її базових життєвих потреб.

Оцінюючи вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що надані відповідачем документи є належними, допустимими та достатніми доказами наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення.

З огляду на скрутний матеріальний стан боржника, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, дотримання принципу розумності та реальності виконання судового рішення, а також недопущення покладення на відповідача надмірного тягара, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду на строк 12 місяців за визначеним графіком. За таких обставин, заява відповідача ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного,

керуючись статтями 258 - 261, 353, 354, 435 ЦПК України,

статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження»,

суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - задовольнити повністю.

Розстрочити відповідачу ОСОБА_1 виконання рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2026 року у справі № 168/590/26 за позовом представника акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Ванжи Надії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вчастині стягнення заборгованості в розмірі 51 886,05 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят шість гривень 05 копійок) гривень,шляхом сплати рівними частинами протягом 12 (дванадцяти) місяців до повного погашення заборгованості, у строк до 28 числа кожного місяця на період розстрочення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. В. Малюта