Постанова № 139233189, 25.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8559/26

Провадження №: 3/336/2871/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого (згідно протоколу) за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,

за ч.2 ст.172-15 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 22.07.2026 №208 військовослужбовець військової частини за мобілізацією старший сержант ОСОБА_1 призначений на посаду сержанта резерву взводу резерву сержантського складу 103 запасної роти військової частини НОМЕР_2 .

Станом на 08.08.2026 підрозділ військової частини НОМЕР_2 виконує завдання за призначенням на території Запорізької області.

08.08.2026 старший сержант ОСОБА_1 прикомандирований до 7 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , відмовився виконувати переміщення із одного населеного пункту в інший населений пункт в межах Запорізької області для подальшого виконання поставленого завдання в складі групи, згідно розпорядження командира батальйону.

Відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій, та відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. У відповідності до нової редакції статті 172-15 КУпАП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідності військовослужбовців та деяких інших осіб» опублікованої у журналі Голос України від 15.04.2017.

Відповідно до вимог ст.ст.9,11,12,16,58,59 Статуту, військовослужбовець Збройних Сил України зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до вимог статей 1-5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, підтримання у військових частинах (підрозділах) статутного порядку.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги військових статутів, додержуватися визначених військовим статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями.

Таким чином, сержант резерву взводу резерву сержантського складу 103 запасної роти військової частини НОМЕР_2 старший сержант ОСОБА_1 , внаслідок недбалого ставлення до військової служби допустив порушення вимог Закону України «Про Статут внутрішньої служби» Збройних Сил України» в умовах особливого періоду (воєнного стану, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 статті 172-15 КУпАП - «Недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду». Вказаними діями військовослужбовець вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 ст.172-15 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За таких обставин суддя прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вина військовослужбовця підтверджується:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення №100 від 18.08.2026;

- письмовими поясненнями;

- рапортом від 08.08.2026;

- медичною характеристикою;

- службовою характеристикою;

- військовим квитком;

- витяг із наказу від 22.07.2026 №208/инс;

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 року №11 Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Згідно з вимогами ч.10 ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1, ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію. Рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося, отже на цей час діє особливий період.

Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.

Всупереч інтересам служби та наведених вимог нормативно-правових актів ОСОБА_1 вчинив правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду, і його дії за ч.2 ст.172-15 КУпАП кваліфіковано вірно.

Відповідно до ч.2 ст.172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду, тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність відповідно до вимог ст.ст.34, 35, 283 КУпАП та враховує ступінь вини і матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст.33 КУпАП.

Враховуючи вказане та характер вчиненого правопорушення вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч.2 ст.172-15, ст. ст. 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави (Отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл. 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, Код банку отримувача (МФО) 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу адміністративний штраф).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави (Стягувач: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).

Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: Н.С. Звєздова

Строк пред`явлення виконавчого документа «____»___ 20___р.

Постанова набрала законної сили «____»___ 20___р.

Дата видачі постанови «____»___ 20___р.