Рішення № 13923284, 15.02.2011, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 2-131/11

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2011 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Борисової С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»Тепліцина Олександра Валентиновича до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі Банк) Теліцин О.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 014/80054/85/79716 від 09.08.2007 р. на загальну суму 29757,57 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 08.02.2010 р. (1 долар США дорівнює 8,0004 грн.) складає 238072,46 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що 09.08.2007 р. між Банком та відповідачем ОСОБА_3 був укладений зазначений кредитний договір №014/80054/85/79716 (далі Кредитний договір) про надання Банком кредиту в сумі 25375 доларів США строком 240 місяців з 09.08.2007 р. по 09.08.2027 р. зі сплатою 14,25% річних з погашенням кредиту та відсотків щомісячно згідно з Графіком погашення кредиту та відсотків за кредитом фіксованими платежами (додаток № 2 до Кредитного договору). Банк свої зобовязання виконав повністю та надав обумовлену суму кредиту, а позичальник належним чином свої зобовязання не виконує, внаслідок чого станом на 08.02.2010 р. за Кредитним договором у нього виникла заборгованість перед Банком на загальну суму 29757,57 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 08.02.2010 р. (1 долар США дорівнює 8,0004 грн.) складає 238072,46 грн., у тому числі, заборгованість за кредитом 24261,22 долар США, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 р. дорівнює 149099,46 грн.; заборгованість за відсотками 3049,96 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 р. дорівнює 24400,90 грн.; заборгованість за пенею 2446,39 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 р. дорівнює 19572,10 грн. Також представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»посилається на те, що в порядку забезпечення виконання зобовязань між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 014/80054/85/79716/1 від 09.08.2007 р. (далі Договір поруки), відповідно до якого ОСОБА_4 зобовязалися відповідати по зобовязанням ОСОБА_3., які виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору.

Представник позивача за довіреністю Теліцин О.В. у судове засідання не зявився, заявою просив справу розглянути у відсутність представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення по справі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання також не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток про виклик до суду на 25.01.2011 р. та на 15.02.2011 р., однак до суду не зявилися, клопотання про розгляд справи у їх відсутності не подавали, про причини неявки суд не повідомляли.

Судом у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою місця проживання відповідачів, зареєстрованою у встановленому законом порядку, відповідно ж до повернутого поштового повідомлення про вручення судової повістки ОСОБА_3 на 25.01.2011 р. лист був повернутий у звязку з тим, що відповідач ОСОБА_3 відмовився від отримання листа з відміткою «судова повістка», а відповідно до ч. 8 ст. 76 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно ж до повернутого поштового повідомлення про вручення судової повістки ОСОБА_3 на 15.02.2011 р. відповідач ОСОБА_3 за цією адресою не проживає, але відповідно до ч. 5 с. 74 ЦПК України в цьому випадку вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином, у звязку з чим зі згоди представника позивача, що викладена у письмовій заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Крім того, у звязку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з п/п. 1.1. п. 1. Кредитного договору від 09.08.2007 р. (а.с. 16), укладеного між Банком (далі Кредитор), з однієї сторони, та ОСОБА_3 (далі Позичальник), з іншої сторони, Кредитор на положеннях та умовах цього Договору надає Позичальнику Кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 25375 доларів США, в тому числі додаткова комісія 1,5 % (надалі Кредит), а Позичальник зобовязується належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов Договору та Тарифів Банку, та виконати всі інші зобовязання в порядку та строки, визначені Договором.

П/п. 1.2. п. 1 вказаного договору передбачено, що Кредит надається на строк 240 місяців по 09 серпня 2027 року. Відповідно до п/п. 1.4. п. 1 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом складає 14,25 % річних.

У відповідності до п/п. 1.3. Кредитного договору погашення кредиту здійснюється Позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів (далі Ануїтетний платіж) протягом всього строку дії цього Договору згідно Графіку погашення кредиту (додаток 2 до Договору).

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до кредитних відносяться операції зазначені у п. 3 ч. 1 та у пунктах 3 7 ч. 2 ст. 47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

В розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Статті 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій. Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Отже Банком був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договором, однак, відповідач ОСОБА_3 всупереч вимогам чинного законодавства та умов Кредитного договору належним чином свої зобовязання по поверненню чергової частки кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом не виконав та не здійснив повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені Кредитним договором строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначив представник Банку в позовній заяві та вони не спростовані відповідачами.

У звязку з неповерненням чергової частини кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України Банк має право вимагати дострокове повернення частини кредиту, яка залишалася, та сплатити відсотків, належних йому.

Крім того, відповідно до п. 10.1. п. 10 Кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (а.с. 18).

Відповідно до Договору поруки від 09.08.2007 р. (а.с. 19), що укладений між Банком, з однієї сторони, та ОСОБА_4 (далі Поручитель), з іншої, сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед Банком відповідати по борговим зобовязанням боржника ОСОБА_3, які виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору від 09.08.2007 р., а саме: повернути кредит в розмірі 25375 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_4 не спростувала зміст зазначеного договору поруки, не довела ту обставину, що вказаний договір поруки нею не підписувався, у звязку з чим не виконала вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленого додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_4 має солідарно нести відповідальність разом з ОСОБА_3 за порушення останнім своїх обовязків по поверненню кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитом, а також по сплаті інших штрафних санкцій, передбачених вищезазначеним Кредитним договором.

Згідно розрахункам, наданим представником позивача, які перевірені судом, загальна сума заборгованості перед Банком за Кредитним договором станом на 08.02.2010 р. становить 29757,57 доларів США, що, як зазначив представник позивача, в еквіваленті за курсом НБУ станом на 08.02.2010 р. (1 долар США дорівнює 8,0004 грн.) складає 238072,46 грн., у тому числі, заборгованість за кредитом у розмірі 24261,22 долар США; заборгованість за відсотками в розмірі 3049,96 доларів США; заборгованість за пенею в розмірі 2446,39 доларів США, яка нарахована у відповідності до п/п. 10.1. п. 10 Кредитного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Судом не встановлено, що боржник ОСОБА_3 не виконав зобовязання в повному обсязі по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом внаслідок випадку або непереборної сили, тому відповідач має сплатити пеню по кредиту. Крім того, з цих підстав відповідачі мають солідарно відповідати перед позивачем по поверненню кредиту, відсотків та пені.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитом на загальну суму 29757,57 доларів США.

У абз. 2 п. 14 постанови від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі»Пленум Верховного Суду України розяснив, що у разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземні валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до повідомлення Національного банку України від 14.02.2011 р. на день ухвалення рішення Національним банком України встановлений такий офіційний курс гривні до долара США: 100 доларів США дорівнюють 794,35 гривням.

Отже, приймаючи до уваги заявлені Банком позовні вимоги в іноземній валюті (в доларах США), а також офіційний курс долара США до української гривні на день ухвалення рішення, з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає солідарному стягненню заборгованість за кредитом на загальну суму 236379,26 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги представника позивача щодо відшкодування судових витрат також підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені квитанціями.

Керуючись ст. 99 Конституції, ст. ст. 192, 524, 525, 533, 549, 550, 553, 554, 1046, 1048 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000 р. №2121-III, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. №15-93, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 215, 224 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» Тепліцина Олександра Валентиновича задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) заборгованість за кредитним договором №014/80054/85/79716 від 09.08.2007 р. на загальну суму 236379,26 грн. (еквівалент за курсом НБУ станом на 14.02.2011 р., виходячи з розрахунку 794,35 грн. за 100 доларів США, складає 29757,57 доларів США), а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та по сплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, а всього стягнути 238199,26 грн. (двісті тридцять вісім тисяч сто девяносто девять гривень 26 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ

Арцизького районного суду