Ухвала суду № 139232462, 25.08.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7792/26

Провадження № 1-кс/591/2168/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року слідчий суддя Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув у закритому судовому засіданні в місті Суми клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області майора поліції ОСОБА_6 погодженого з керівником Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 стосовно

підозрюваного ОСОБА_4 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Тростянець Тростянецького району Сумської області; громадянство: України; зареєстрованого за проживанням за адресою: АДРЕСА_1 ,

про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12026200000000211 від 25.06.2026

та установив:

До Зарічного районного суду міста Суми надійшло клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.

Клопотання мотивовано тим, що: (1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України (особливо тяжкий злочин); (2) наявні ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились; (3) більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні Клопотання, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, у виді домашнього арешту з огляду на те, що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його дружина та батьки похилого віку потребують його допомоги. Ризик виливу на потерпілу не підтверджений належними доказами.

Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав. Суду надав пояснення, що вину визнає, переховуватись від суду та слідства, впливати на потерпілу не буде. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Сумської обласної прокуратури - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

За версією слідства, в листопаді 2023 року у вечірній час доби (більш точний час встановити під час проведення досудового розслідування не представилося можливим) ОСОБА_4 , перебуваючи у сімейних відносинах з малолітньою ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, вчинив діх сексуального характеру з ОСОБА_8 , яка на той час не досягла чотирнадцяти років.

26.06.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджуються доказами зібраними у ході досудового слідства, а саме: допитом ОСОБА_8 як потерпілої; допитом ОСОБА_4 як підозрюваного; слідчим експериментом з підозрюваним ОСОБА_4 ; допитом ОСОБА_9 як свідка та іншими доказами у їх сукупності.

27.06.2026 слідчим суддею Зарічного районного суду міста Суми до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 25.08.2026 включно без визначення розміру застави, у зв`язку з чим останнього поміщено до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор».

Завершити досудове розслідування до закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_4 не представляється за можливе, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд експертиз, виконати необхідні слідчі та процесуальні дії, а саме: отримати висновок амбулаторної психіатричної експертизи щодо ОСОБА_4 ; отримати висновок амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_8 ; отримати висновок судово-медичної експертизи щодо ОСОБА_8 ; отримати висновки молекулярно-генетичних експертиз; провести необхідні слідчі дії спрямовані на перевірку (підтвердження або спростування) показань підозрюваного ОСОБА_4 ; з урахуванням висновків експертиз та інших матеріалів провести інші слідчі дії, визначитися з остаточною кваліфікацією дій підозрюваного, в разі необхідності змінити або повідомити про нову підозру; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Керівником Сумської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 26.09.2026.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися, є актуальними і продовжують існувати на цей час.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 152 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Ризик незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні» існує виходячи з того, що ОСОБА_4 є особою, з якою потерпіла перебуває у сімейних відносинах, ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, отримав копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, в яких містяться протокол допит потерпілої та інші документи з матеріалів кримінального провадження, а тому підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, матиме можливість впливати на потерпілу шляхом вмовлянь та/або погроз для зміни (відмови) від показів.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення існує виходячи з того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України. Вказане свідчить про його схильність до скоєння протиправних дій та дає слідству достатньо обґрунтованих підстав вважати, що, перебуваючи на свободі, підозрюваний продовжить свою девіантну поведінку та може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Існування інших ризиків слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до положень ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слід зазначити, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання щодо винуватості особи, належності та допустимості доказів на підтвердження такої винуватості. Між тим, суд виходить з вірогідності причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і спростовують припущення прокурора щодо можливих неправомірних та недобросовісних вчинків обвинуваченого.

Жодних об`єктивних даних, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою суду не надано. Слідчим у клопотанні, та в судовому засіданні прокурором доведено, що заявлені ризики ( пп. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України) не зменшилися та виправдовують продовження тримання особи під вартою. Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій, тому суд визнає доведеним існування ризику переховування від суду, вплив на потерпілу та свідків , вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчим суддею враховано дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя. Крім того, суд не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв`язку з чим, клопотання захисника щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Пунктом 1 частини 4 статті 183КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

У цій справі, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні, оскільки таке порушено щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

За таких обставин, враховуючи наведений прокурором та слідчим перелік слідчих та інших процесуальних дій, строк тримання під вартою необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 176-178, 181, 183-184, 193-194, 201, 309, 372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 26 вересня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику та прокурору, а також направити для відома та виконання керівнику установи, в якій утримується вказаний підозрюваний.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений і оголошений 26.08.2026. о 08.30 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1