Рішення № 139232370, 25.08.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/146/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.08.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Єгорової Н.І.,

при секретареві - Маковецькій Л.А..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом, до ОСОБА_1 з про стягнення аборгованості за договором позики № 7168112 від 03.07.2025 у розмірі 22425 грн., судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те , що 03.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, було укладено електронний договір позики № 7168112 , за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 6500,00 грн., строк позики - 30 днів, із фіксоавною процентною ставкою 0.500% в день на залишок заборгованості за тілом кредиту , комісія 15% від суми наданого кредиту,що склало 975грн., пеня 4% за кожен день понадстрокового користування на залишок заборгованості .

Договір підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на його електронну адресу, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору, грошові кошти перераховані відповідачу 03.07.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 . Додатковою угодою №15471659 від 31.08.2025пролонговано строк кредитування на 30днів до 31.08.2025 та змінено денну процентну ставку до 1%.

Позикодавець неналежним чином виконували умови договору щодо повернення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість.

16.09.2025 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено договір факторингу №16/09/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вказаним договором позики набуто ТОВ "Деал Фінанс Груп".

У зв"язку з невиконанням умов договору відповідачем, заборгованість за договором позики складає 22425 грн., із яких 6500грн.-сума заборгованості за основним боргом, 1950грн.-сума заборгованості за процентами ; 975грн.-сума заборгованості за комісією , 13000грн.-сума заборгованості за пенею, які позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. У позовній заяві просить проводити розгляд справи без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи двіччі повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи,суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається,що 03.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, було укладено в електронній формі договір позики № 7168112 від 03.07.2025 .

Відповідно до умов договору позикодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 6500,00 грн., строк позики - 30 днів, із фіксованою процентною ставкою 0.500% в день на залишок заборгованості за тілом кредиту , комісія 15% від суми наданого кредиту,що склало 975грн., пеня 4% за кожен день понадстрокового користування на залишок заборгованості

.Договір підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на його електронну адресу, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору грошові кошти перераховані відповідачу 03.07.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Додатковою угодою №15471659 від 31.08.2025пролонговано строк кредитування на 30днів до 31.08.2025 та змінено денну процентну ставку до 1%. Додаткова угода підписана відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на його електронну адресу, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Виконання позикодавцем зобов`язання з надання позики підтверджується електронною платіжною інструкцією від 03.07.2025, довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000022354 від 06.01.2026 та витребуваною ухвалою суду від 29.04.2026 інформацією з АТ "Ощадбанк" про рух грошових коштів на рахунку відповідачки.

16 вересня 2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу 16/09/25 від 16.09.2025 , за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, у тому числі за договором позики № 7168112 від 03.07.2025.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог № 23/12/25-02 від 23.12.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача у сумі 22425 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики № 7168112 від 03.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 22425 грн , яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - яких 6500грн., 1950грн.-сума заборгованості за процентами 975грн.-сума заборгованості за комісією , 13000грн.-сума заборгованості за пенею.

Доказів повернення позики та сплати процентів, а також інших платежів, передбачених договором, як і доказів на спростування наданого позивачем розрахунку, відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи письмові докази, суд приходить до висновку, що позивачем доведено укладення договору позики з відповідачкою та доведена наявність заборгованості в сумі 6500 грн. за основною сумою боргу та 1950 грн.- за процентами за користування позикою, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією в сумі 975 грн., суд зазначає наступне.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року в справі №204/224/21та Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа №496/3134/19) дійшли висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви та доданих до неї документів не випливає обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією в сумі 975 грн., задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення пені/неустойки, суд приходить до наступного висновку .

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

За таких обставин заборгованість за пенею/неустойкою, нарахованої позивачем в сумі 13000 грн. підлягаю списанню і не може бути стягнута з відповідачки.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом.В задоволені іншої частини вимог належить відмовити.

Позивач просить стґягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Однак, з урахуванням того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і складатиме 1003.22 грн..

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, та витяг з акту № 11-ДІЛ від 17 квітня 2026 року про приймання-передачу наданої правничої допомоги, згідно з якими вартість наданих адвокатом послуг з вивчення і збору документації та складання позовної заяви становить 4500,00 грн.

Враховуючи предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг, категорію та складність справи, а також критерії співмірності, визначені ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 4500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) заборгованість за договором позики № 71687112 від 03.07.2025 в розмірі 8450 грн., із яких 6500грн.-сума заборгованості за основним боргом, 1950грн.-сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1003.22 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

В задоволені іншої частини вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. І. Єгорова