Рішення № 139231809, 25.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/11286/25

2/465/399/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25.08.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Мартьянової С.М.

при секретарі судового засідання Штокало С.-М. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіт-Капітал» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позиву посилається на те, що 08.02.2023 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №9805804, за умовами якого відповідачка отримала кредит 3500,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

П. 7.1 Кредитного договору №9805804 від 08.02.2023 визначає, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

26.07.2023 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги 101-МЛ/Т від 26.07.2023.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до ст.. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №9805804 від 08.02.2023, що укладений між Кредитодавцем та відповідачем.

Відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором право вимоги за яким відступлено ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за кредитним договором №9805804 від 08.02.2023 в сумі 12902,4 грн. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2660 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 9577,4 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 665 грн.

Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. №22905686/3401 від 04.11.2025.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки, яка повідомлена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України, оскільки надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст.1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст.11Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

08.02.2023 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 9805804, підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором L57694, за умовами якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачці грошові кошти в сумі 3500,00 грн, а відповідачка як позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Строк кредитування - 105 днів, з 08.02.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів, пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 23.02.2023, проценти за користування протягом пільгового періоду: 1050,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту (пп.1.3.1, п. 1.3, пп. 1.5.2 п. 1.5 договору), поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за завершенням пільгового періоду і закінчується 24.05.2023 (дата остаточного погашення заборгованості), проценти за користування протягом поточного періоду: 9450,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту (пп.1.3.1, п. 1.3, пп. 1.5.2 п. 1.5 договору), тип процентної ставки - фіксована. Комісія за надання кредиту: 665,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавець надає таку можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил (пп. 2.3.1 п.2.3 договору).

Договір містить додаток №1 (графік платежів), додаток №2 (паспорт споживчого кредиту) та анкета-заява на отримання кредиту. В паспорті споживчого кредиту зазначено про право позичальника продовжувати/поновити пільговий період та збільшити строк кредитування відповідно до п.2.3 договору, сплативши в т.ч. комісію за управління та обслуговування кредиту, що визначаєтиься як відсоток від суми наданого кредиту в наступних розмірах: строк продовження - 3 дні - 3%, 7 днів - 6%, 15 днів - 10%.

ТОВ «Мілоан» надав кредит відповідачці шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідачки, що підтверджується платіжним дорученням № 93103341 від 08.02.2023.

26.07.2023 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №101-МЛ, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ«Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №9805804 від 08.02.2023, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимог №101-МЛ від 26.07.2023, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 , за цим договором становила 12902,4 грн, з яких: 2660 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 9577,4 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків; 665 грн прострочена заборгованість за комісією.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №9805804 від 08.02.2023.

Із наявних у матеріалах справи слідує, що ТОВ «Мілоан», (первісний кредитодавець) виконало умови договорів укладених з ОСОБА_1 та надав відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідачка отримала у користування ці кошти, однак не виконала своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором про споживчий кредит №9805804 від 08.02.2023 року у розмірі 12902,4 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2660 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 9577,4 грн; прострочена заборгованість за комісією 665 грн.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором №9805804 від 08.02.2023 року в сумі 12902,4 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2660 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 9577,4 грн; прострочена заборгованість за комісією 665 грн

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; детальний опис наданих послуг від 05.01.2026; Акт №Д/10253 від 12.11.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1408806 від 20.10.2025, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №2093.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 8000 грн. 00 коп. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правничої допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених у цій справі у сумі 4000 грн. 00 коп.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіт-Капітал» заборгованість за кредитним договором №9805804 від 08.02.2023 в розмірі 12902 (дванадцять тисяч девятсот дві) грн 40 коп., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2660,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 9577,40 грн; прострочена заборгованість за комісією 665,00 грн

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіт-Капітал» витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 25234236, місце знаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Мартьянова С.М.