Рішення № 139230910, 24.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9009/25

Номер провадження2/205/61/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Яковенко Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 жовтня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-110874779, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит готівкою у сумі 54 526,53 грн., яка складається з: 52 400 тіло кредиту; 2 126,53 грн. страховий платіж, строком на 49 місяців. АТ «Райффайзен Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 20 грудня 2022 року за договором утворилась заборгованість у розмірі 62 686,98 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 53 615,15 грн., процентів 9 071,83 грн. 20 грудня 2022 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-57-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників і відповідно до реєстру боржників до вищевказаного договору ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором у сумі 62 686,98 грн. Відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснював платежі за договором, ні на рахунки ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора. На підставі викладеного, представник позивача звернувся до суду з цією позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» суму заборгованості за договором №014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021 року у розмірі 62 686,98 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 53 615,15 грн., за процентами 9 071,83 грн., а також понесені судові витрати.

15 липня 2025 року ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра витребувано у ДМС України інформацію щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19 листопада 2025 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12 січня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача Воронько О.О. про витребування доказів у АТ «Райффайзен Банк».

Представник відповідача Воронько О.О. сформувала в системі «Електронний суд» пояснення, в яких зазначила, що 20 липня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем в електронній формі, шляхом підписання заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-97737762, було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 78 816,93 грн. Вказаний договір був укладений в якості погашення боргу за договором №014/0152/82/0170039 від 16 листопада 2018 року, який також, у свою чергу, був укладений на погашення боргу за договором №014/0152/82/0113927 від 27 серпня 2016 року. По факту відповідачем готівкові кошти були отримані один раз ще у 2016 році. Однак, у зв`язку з неможливістю своєчасного повернення, між банком і відповідачем неодноразово продовжувалися кредитні відносини. 29 липня 2024 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було задоволено позов АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-97737762 від 20 липня 2021 року станом на 24 травня 2023 року суму в розмірі 92 048,31 грн. 23 жовтня 2021 року відповідач не укладав договору № 014-RO-82-110874779 та наполягає на тому, що грошові кошти готівкою він отримував фактично один раз - у 2016 році. Позивачем не надано доказів отримання відповідачем готівкових коштів на підставі спірного договору. Виписка, додана позивачем до позовної заяви, вказує лише на виплату кредиту, а не на фактичне отримання відповідачем готівкових коштів. Відсутнє платіжне доручення щодо отримання відповідачем готівкових коштів. Позивачем зазначено в позовній заяві РНОКПП, який не належить відповідачу. Позивачем помилково подано вимоги саме до відповідача. Позивачем додано до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-110874779 від 14 лютого 2020 року, натомість як договір, який є предметом розгляду в цій справі датований 23 жовтня 2021 року.

Представник позивача ОСОБА_3 сформував у системі «Електронний суд» пояснення, відповідно до яких, будь-які сумніви щодо особи відповідача є надуманими і спрямованими виключно на уникнення виконання зобов`язань, та долучив до матеріалів справи повну виписку по рахунках відповідача за кредитним договором №014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021, яка повністю підтверджує факт зарахування кредитних коштів, подальший рух коштів, наявність кредитних правовідносин між сторонами.

Представник позивача Титаренко В.В. у позовній заяві просив суд задовольнити позовні вимоги, проводити розгляд справи без участі їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст. 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, а також шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності або відкладення справи суду не надав, лише від його представника було подано письмові пояснення щодо заперечення у задоволенні позовних вимог.

Суд із вказаного приводу зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Пунктами 2, 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів. Критеріями розумних строків у цивільних справах є, в тому числі, і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Суд, враховуючи ту обставину, що як відповідачу, так і його представнику були створені належні та достатні умов для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» і ОСОБА_1 укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-110874779, відповідно до його умов АТ «Райффайзен Банк» надало відповідачу фінансовий кредит у сумі 54 526,53 грн., яка складається з: 52 400 - кредит; 2 126,53 грн. - страховий платіж, строком на 49 місяців з дати його надання, з річною процентною ставкою 40,90%, і в якій зазначено анкетні дані відповідача, з зазначенням номеру контактного номеру телефону, та як додаток укладено графік платежів і розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (з урахуванням вартості всіх супровідних послуг), а також паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», які було підписано сторонами 23 жовтня 2021 року шляхом застосовуванням відповідачем електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора №615252, який було введено 23 жовтня 2021 року о 12:28 годин, що є невід`ємною частиною цього договору (а. с. 5-10).

Відповідно до п. 1.1. заяви-договору банк надає клієнту послугу споживчого кредиту, під яким розуміються грошові кошти, що надаються клієнту шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта з метою придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Також відповідно до п. 1.2. заяви-договору, для надання послуги споживчого кредиту, банк відкриває клієнту поточний рахунок «для виплат» в гривнях на умовах згідно пункту 4.1. заяви-договору.

Крім того, відповідно до п.1.3.а) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта, зазначений у п.1.2 заяви-договору. Клієнт доручає банку здійснити в дату надання кредиту договірне списання коштів з поточного рахунку у визначеній підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 заяви-договору суму на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

При цьому, згідно з п.1.3.б) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на кредитний рахунок з наступним відображенням операції надання кредиту на рахунок через поточний рахунок в дату надання кредиту.

Відповідно до п.2.1.3. погашення заборгованості клієнта перед АТ «Райффайзен Банк» в розмірі 51 141,14 грн. за споживчим кредитом, наданим на підставі договору про надання споживчого кредиту №014/380805/82/821255 від 14 лютого 2020 року

Також матеріали справи містять заяву №014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021 року на приєднання до договору добровільного страхування життя №РБ1704-г від 12 червня 2020 року (індивідуальна частина), якою ОСОБА_1 уклав з ТОВ «СК «Уніка Життя» договір добровільного страхування терміном дії з 23 жовтня 2021 року по 23 листопада 2025 року, який було підписано сторонами 23 жовтня 2021 року шляхом застосовуванням відповідачем електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора №615252, який було введено 23 жовтня 2021 року о 12:28 годин (а. с. 11-12).

Матеріали справи підтверджують укладення згоди на обробку даних, яку підписано відповідачем електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора №615252, який було введено 23 жовтня 2021 року о 12:28 годин, із зазначенням персональних даних на ім`я ОСОБА_1 , з зазначенням його контактного номеру телефону (а. с. 13).

Крім того, матеріали справи містять витяг з банківської виписки по рахунку за здійсненими операціями (платежами) на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до якого слідує, що йому була здійснена виплата 23 жовтня 2021 року у розмірі 54 526,53 грн. з призначенням платежу: виплата кредиту, також представником позивача було долучено надано до суду повну виписки по рахунках відповідача за кредитним договором № 014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021 року. Вказана виписка повністю підтверджує факт зарахування кредитних коштів, подальший рух коштів, наявність кредитних правовідносин між сторонами (а. с. 16-19, 200-208).

Більш того, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Райффайзен Банк» станом на 19 червня 2023 року за кредитним договором №014-RO-82-110874779 на загальну суму 62 686,98 грн., яка складається з: 53 615,15 кредит; 9 071,83 відсотки (а. с. 20).

Матеріали справи містять договір відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20 грудня 2022 року, який було укладено між АТ «Райффайзен Банк» і ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», відповідно до якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а. с. 21-26).

Також матеріали справи містять платіжну інструкцію №802 від 15 червня 2023 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» перерахувало кошти у розмірі 3 149 285,56 грн. на рахунок АТ «Райффайзен Банк» з призначенням платежу: оплата загальної вартості портфеля заборгованості згідно з п.3.4 договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20 грудня 2022 року (а. с. 27).

Крім того, відповідно до реєстру боржників від 19 червня 2023 року до договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20 грудня 2022 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №014-RO-82-110874779 в загальному розмірі 62 686,98 грн., де присвоєно порядковий номер 1077 (а.с. 28).

На виконання ухвали суду від 12 січня 2026 року АТ «Райффайзен Банк» надав відповідь №81-15-9/1753-БТ від 26 січня 2026 року про те, що станом на 26 січня 2026 року по клієнту ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами: №014/0152/82/0170039 від 16 листопада 2018 року відсутня (погашена 20 липня 2021 року); №014/0152/82/0113927 від 27 вересня 2016 року відсутня (погашена 16 листопада 2018 року); №014/380805/82/821255 від 14 лютого 2020 року відсутня (погашена 23 жовтня 2021 року); №014-RO-82-97737762 від 20 липня 2021 року відсутня (погашена 27 серпня 2024 року); №014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021 року була відступлена 19 червня 2023 року на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Сіті Фінанс»; №010/0151/82/0093553 від 31 липня 2014 року була відступлена 16 червня 2023 року на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» (а. с. 163, 167).

Крім того, в матеріалах справи міститься досудова вимога №1-107954 від 27 червня 2024 року до ОСОБА_1 про вимогу виконати взяті зобов`язання протягом 30 днів перед ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за кредитним договором №014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021 року, а саме: негайно в строк до 27 липня 2024 року погасити заборгованість за кредитом у розмірі 62 686,98 грн.

Отже, судом встановлено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося жодних нарахувань, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками заборгованості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) і договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було долучено до справи витяг з банківської виписки по рахунку за здійсненими операціями (платежами) на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до якого відбулась виплата 23 жовтня 2021 року у розмірі 54 526,53 грн. з призначенням платежу: виплата кредиту (а. с. 16-19).

Також долучено повну виписку по рахунках відповідача за кредитним договором № 014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021 року, яка повністю підтверджує факт зарахування кредитних коштів, подальший рух коштів, наявність кредитних правовідносин між сторонами (а. с. 200-208).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до повної банківської виписки за рахунком за здійсненими операціями (платежами) на ім`я ОСОБА_1 за кредитним договором № 014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021 року, та судом встановлено, що відповідач використав кошти і йому достовірно було відомо про потенційні наслідки не сплати кредиту, та подальшого створення заборгованості.

Отже, відповідно до матеріалів справи, заява-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» в АТ «Райффайзен Банк» заповнена на ім`я ОСОБА_1 , містить внесенні анкетні данні відповідача та підписано сторонами 23 жовтня 2021 року шляхом застосовуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора №615252, який було введено 23 жовтня 2021 року о 12:28 годин.

Разом з цим, відповідачем жодного разу не було заявлено, що зазначена заява-договір була заповнена іншою особою, та він не звертався до кіберполіції через незаконне використання його персональних даних під час оформлення кредиту.

Отже, доводи представника відповідача в цій частині, викладені у поясненнях, не спростовують досліджені судом докази, які містяться в матеріалах справи.

Більш того, для забезпечення права на захист відповідача, судом за клопотанням представника відповідача було витребувано у АТ «Райффайзен Банк» інформацію про будь-які інші рахунки відповідача, з підстав заперечення ОСОБА_1 на тому, що він не мав інших непогашених кредитних зобов`язань перед банком, окрім кредитного договору кредит готівкою № 014-RO-82-97737762 від 20 липня 2021 року, який ним було погашено в повному обсязі на підставі рішення суду від 29 липня 2024 року.

Так, згідно з відповіді АТ «Райффайзен Банк» №81-15-9/1753-БТ від 23 лютого 2026 року, судом встановлено, що 19 червня 2023 року заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021 року та 16 червня 2023 року заборгованість за кредитним договором №010/0151/82/0093553 від 31 липня 2014 року були відступлені на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» (а. с. 167).

Враховуючи зазначене, посилання представника відповідача в цій частині у додаткових поясненнях на позовну заяву судомтакож не приймаються, оскільки зводяться лише до суб`єктивної оцінки норм матеріального права і їх трактування на власну користь, та не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, а також мають формальний характер і спрямовані на ухилення від сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором та не бажання настання негативних наслідків.

При цьому, суду не було надано належні докази, що відповідач звертався до банку щодо помилкового отримання з жовтня грошової суми у розмірі 54 526,53 грн., та не звертався до поліції з вказаного приводу, а тому представником відповідача не було спростовано факт укладення договору і отримання коштів відповідачем.

На підтвердження наявності у ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021 року, представником позивача надано копії договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20 грудня 2022 року, витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20 грудня 2022 року та платіжної інструкції про оплату купівельної ціни до договору відступлення права вимоги №802 від 15 червня 2023 року.

Посилання представника відповідача на зазначення позивачем невірного РНОКПП відповідача та у розрахунку заборгованості дати договору є слушними, однак вказані неточності судом враховуються як помилково зазначені, оскільки інші відомості щодо предмету спору підтверджуються належними і допустимим доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача на підставі договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20 грудня 2022 року і таке відступлення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 513 ЦК України.

Відповідач, всупереч положенням ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних доказів чи власного розрахунку заборгованості, які б спростовували факт існування вказаної заборгованості чи її розмір.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3028 грн.

Крім того, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання правничої допомоги, що підтверджуються: договором про надання правничої допомоги №14/06/2023 від 14 червня 2023 року, який було укладено між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та адвокатом Титаренком В.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЗР №21/2971 від 22 лютого 2022 року; додатком №1 до договору про надання правничої допомоги №14/06/2023 від 14 червня 2023 року, в якому зазначено опис послуг, обсяг правової допомоги, вартість, гонорар; замовленням №762 до договору про надання правничої допомоги №14/06/2023 від 14 червня 2023 року щодо кредитного договору №014-RO-82-110874779; актом виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення №762 до договору про надання правничої допомоги №14/06/2023 від 14 червня 2023 року, відповідно до якого загальною вартістю робіт з надання послуг складає 1 400 грн., платіжною інструкцією №2353 від 02 жовтня 2024 року на суму 1 400 грн. (а.с. 35-43).

Проаналізувавши матеріали справи і вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, обсяг наданої правової допомоги, також враховує, що співмірність цих витрат відповідачем не спростовано, а тому вважає обґрунтованим стягнення витрат на надання правничої допомоги, які поніс позивач, у зв`язку з чим, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 1 400 грн.

Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708) заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-110874779 від 23 жовтня 2021 року в розмірі 62 686,98 грн., яка складається: за кредитом 53 615,15 грн., за процентами 9 071,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 3028 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 400 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.П. Терещенко