Рішення № 139228497, 24.08.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 953/1673/26

Провадження №2/944/2007/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24.08.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі:головуючого судді Карпин І.М.

за участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача.

АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.04.2022 у сумі 45521,54 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що «мonobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом, яким є платіжні картки «мonobank». Після перевірки кредитної історії на платіжну картку «мonobank», за заявкою клієнтів, встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Починаючи з травня 2020 року встановлення ділових відносин з клієнтом відбувається в порядку: відео фіксації працівником банку дистанційно; дія шеренг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням: https//www.мonobank.ua/terms. 24.04.2022 відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. При укладенні кредитного договору сторони, керувались ст.633, 634, 641 ЦК України, відповідно до яких договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (надалі-Договір, Кредитний договір). Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 20000,00 грн. Після підписання заяви відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, відповідач не дотримується даних умов, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених Умовами та Правилами, а також Тарифами. У зв`язку із порушенням умов Договору про надання банківських послуг від 24.04.2022 зі сторони позичальника перед АТ «Універсал Банк» виникла заборгованість у розмірі 43175,64 грн, що становить загальний залишок заборгованості за тілом кредиту.

Заяви, клопотання учасників справи

У судове засідання представник позивача не прибув, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з`явився, поштові повідомлення повернулись з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач ОСОБА_1 причини неявки в судові засідання не повідомив, відзиву на позов не подав.

Процесуальні дії в справі

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 09.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 04.06.2026.

04.06.2026 розгляд справи відкладено, у зв`язку із неявкою відповідача ОСОБА_1 .

Відповідач, будучи належно повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки до суду і поважність цих причин суду не повідомив, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду даної справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 18.08.2026, є дата складення повного судового рішення 24.08.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, яка підписана відповідачем власним підписом, передбачено, що підписанням цього Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

АТ «Універсал Банк» відкрив на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 , надавши тим самим можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого ліміту.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 24.04.2022 АТ "Універсал Банк" встановив кредитний ліміт в розмірі 20000 грн. через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг "Monobank" за карткою № НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту та довідкою про наявність рахунку від 04.01.2026.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 24.04.2022, заборгованість ОСОБА_1 станом на 04.01.2026 становить 45521,54 грн, з яких 43175,64 грн загальний залишок заборгованості за тілом кредиту, 2345,90 грн заборгованість за пенею.

Мотиви та оцінка суду

Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank», отже є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з приписами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не установлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля його сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до норм статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст.ст.526, 530, 610 ЦК України та ч.1 ст.612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

24.04.2022 між сторонами виникли договірні відносини у зв`язку з проходженням встановленої реєстрації, підписанням анкети-заяви клієнта до Договору про надання банківських послуг "Monobank", шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, був обізнаним з умовами кредитування, з чим погодився, підписавши електронним цифровим підписом Анкету-заяву, таким чином погодивши умови користування кредитними коштами.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю, відкривши на ім`я відповідача поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 , надавши тим самим можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого ліміту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 24.04.2022 заборгованість ОСОБА_1 станом на 04.01.2026 становить 45521,54 грн, з яких 43175,64 грн загальний залишок заборгованості за тілом кредиту, 2345,90 грн заборгованість за пенею.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог АТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 43175,64 грн.

Водночас позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 2345,90 грн, суд вважає безпідставними з наступних підстав.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України і діє по цей час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є ЦК України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 ,. звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця пені за договором, яка була нарахована у період дії в Україні воєнного стану, а нараховані пеня/неустойка, що передбачені відповідним договором, підлягає списанню кредитодавцем.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховані пеня/неустойка за укладеним договором у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені/неустойки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення пені/неустойки в сумі 2345,90 грн слід відмовити.

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 43175,64 грн.

Судові витрати

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 3328, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 49937716332 від 02.02.2026.

Судовий збір сплачено в розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що позов задоволено частково, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3156,49 грн.

Керуючись ст.ст. 10-13, 19, 81, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.04.2022 у розмірі 43175 (сорок три тисячі сто сімдесят п`ять) грн. 64 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3156 (три тисячі сто п`ятдесят шість) грн. 49 коп .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: вул.Автозаводська, 54/19 м.Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 24.08.2026.

Суддя І.М.Карпин