Ухвала суду № 139224827, 25.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/4964/26

Провадження № 6/712/549/26

25 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді Марцішевської О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Безрукової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Тимошенко Олексій Ігорович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення Соснівского районного суду м.Черкаси від 22.07.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи заяву вказує, що 22 липня 2026 Соснівський районний суд міста Черкаси ухвалив рішення по справі № 712/4964/26 про стягнення с ОСОБА_1 заборгованості за кредитом на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Рішенням суду з відповідача стягнуто: 440 991 грн 08 коп заборгованість за кредитом; 5 275 грн. 26 коп. судовий збір.

Усього за рішенням суду з відповідача стягнуто 446 266,34 грн.

У 2026 році дохід відповідача не дозволяє їй виконати рішення суду та сплатити заборгованість одним платежом.

Згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 04.08.2026, відповідач отримує заробітну плату у розмірі за січень 2026 року 37 135,19 грн., за лютий 2026 року 29 309,77 грн., за квітень 2026 року 10 081,26 грн., за травень 2026 року 22 631,42 грн., за червень 2026 року 23 902,78 грн.

Розмір доходу відповідача також підтверджує Довідка про доходи від 03.08.2026, видана її роботодавцем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Фінансове становище не дозволить Відповідачу виконати рішення суду та сплатити заборгованість, оскільки нарахований розмір боргу значно перевищує отримувані Відповідачем доходи. Розстрочення виконання рішення суду дозволить Відповідачу погасити заборгованість за кредитом шляхом щомісячних виплат, рівними частинами. Відповідач не має можливості сплатити заборгованість за кредитом одним платежом, без розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи розмір доходу, відповідач може виконувати рішення суду в порядку розстрочення виконання на 12 календарних місяців по 37 188,86 грн. щомісячно. За вказаним графіком відповідач сплатить заборгованість в повному обсязі у період з серпня 2026 по липень 2027 року (протягом 12 місяців).

Просить суд задовольнити заяву, розстрочити стягнення боргу з відстрочкою платежу в один рік. Стягнення проводити рівними частинами по 37 188,86 грн. щомісячно протягом 12 місяців.

Представник позивача ТОВ «Бізнес позика» скерував до суду заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду. Мотивує тим, що заява сторони Відповідача є незаконною, необґрунтованою, поданою з порушенням обов`язкових вимог ЦПК України, та такою, що подана з метою затягування розгляду справи та відстрочення притягнення Відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов Кредитного договору, що є зловживанням стороною Відповідача своїми процесуальними правами.

Вищезазначена Заява не підлягає задоволенню, оскільки стороною Відповідача в порушення вищезазначених обов`язкових вимог ЦПК України до Заяви про розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду: не обґрунтувала обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з посиланням на відповідні належні, достатні, та достовірні докази; в підтвердження начебто «скрутного матеріального становища» сторона Відповідача не надала суду жодних належних, достатніх та достовірних доказів.

Більше того, як вбачається з наданих стороною Відповідача доказів, та про що зазначила сама сторона Відповідача у своїй Заяві про розстрочення виконання рішення суду, Відповідач є працевлаштованою особою та має стабільну заробітну плату.

Відповідач належним чином не виконав свій обов`язок за Кредитним договором щодо здійснення платежів у відповідності до встановленого графіку платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Кредитним договором. Відповідач не сплатив Позивачу заборгованість за Кредитним договором ні після закінчення строку дії договору, ні після звернення ТОВ «Бізнес Позика» до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості за Кредитним договором.

Крім того, Відповідач не був позбавлений можливості звернутися до ТОВ «Бізнес Позика» на будь-якому з вищезазначених етапів із пропозицією щодо врегулювання заборгованості за Кредитним договором. У зв`язку з вищенаведеним, у Позивача немає жодних підстав вважати, що Відповідач справді має намір сплатити заборгованість за Кредитним договором у випадку розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду.

На думку сторони Позивача, звернення сторони Відповідача із Заявою про розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду є зловживанням стороною Відповідача своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, а також з метою відстрочення притягнення Відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов Кредитного договору.

Єдиним дієвим способом притягнення Відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов Кредитного договору є примусове виконання судового рішення у порядку виконавчого провадження, із застосуванням до Відповідача заходів примусового виконання рішень відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Підсумовуючи вищевикладене, Заява сторони Відповідача про розстрочення виконання рішення суду є незаконною, необґрунтованою, поданою з порушенням обов`язкових вимог ЦПК України, та такою, що подана з метою затягування розгляду справи та відстрочення притягнення Відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов Кредитного договору, що є зловживанням стороною Відповідача своїми процесуальними правами, тому вона не підлягає задоволенню.

Просить суд відмовити у задоволення заяви сторони Відповідача про розстрочення виконання рішення суду у повному обсязі, розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика».

Учасники справ в судове засідання не з`явились, скерували заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Дослідивши подану заяву, суд доходить таких висновків.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/4964/26 від 22.07.2026 року було частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 453353-КС-006 про надання кредиту від 20.05.2023 року в розмірі 440 991 грн. 08 коп. Також рішенням стягнуто з відповідачки на користь ТОВ «Бізнес Позика» витрати зі сплати судового збору в сумі 5 275 грн. 26 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Стаття 435 ЦПК України регулює питання відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення.

Так, відповідно до вказаної статті, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, відстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року (справа № 61-15140св18) зазначив, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4ст. 435 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають відстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне відстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Доводи заяви не обґрунтовують винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Зокрема, розмір запропонованого заявником щомісячного платежу перевищує розмір отримуваних доходів щомісяця заявником згідно з доданими до заяви доказами. Враховуючи викладене, додані до заяви докази не підтверджують з достовірністю майновий стан заявника.

Тобто, заявником не надано суду належних доказів, виникнення виключних обставин у розумінні ст.435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають відстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне відстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відстрочення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, ч. 1ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по справі № 712/4964/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ