Рішення № 139224815, 24.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2807/26

2/703/2131/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Левчук О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом

Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго», юридична адреса: адреса: 20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. Вячеслава Чорновола, 72-а

до

ОСОБА_1 , яка зареєстрована адресою: АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії,

встановив:

06.05.2026 КП «Смілакомунтеплоенерго» звернулося через систему «Електронний суд» до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 01.02.2018 року КП «Смілакомунтеплоенерго» є надавачем послуг в сфері теплопостачання згідно рішення ВК Смілянської міської ради від 23.02.2018 за № 70 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», в тому числі і до багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі публічного договору приєднання від 01.02.2018 (опубліковано в газеті «Сміла» від 28.02.2018 року №9 (1101)) та індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25.10.2021 (опубліковано на офіційному сайті Смілянської міської ради за посиланням https://smila-rada.gov.ua/).

Згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.10.2023 року, квартира за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 19.03.2008, виданого виконавчим комітетом Смілянської міської ради.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 08.05.2023 №806/02-50 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заведено спадкову справу, а тому у Смілянської міської ради відсутні підстави для звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Відповідач по справі після смерті ОСОБА_3 звернулася Смілянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а тому саме до неї як до спадкоємця пред`явлено позовні вимоги.

Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з вимогами ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України - власність зобов`язує, а ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за договором виконав повністю, надавав послуги з постачання теплової енергії та здійснював нарахування плати за надані послуги у період виникнення заборгованості за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету та виходячи з показників засобу обліку теплової енергії.

Водночас, Відповідач по справі не належним чином виконує обов`язки з оплати за надані послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування,у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем за період з лютого 2018 по березень 2026 року включно в розмірі 65 344,53 грн. (63 904,89 грн. за тепло та 1 439,64 грн. за абонентське обслуговування).

Дії Споживача по невиконанню свого обов`язку з оплати житлово-комунальних послуг порушують права Позивача щодо отримання плати за надані послуги, порушують фінансовий стан підприємства та спричиняють збитки.

Нарахування плати за надані послуги, у період виникнення заборгованості, здійснювалося за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Смілянської міської ради №83 від 28 лютого 2019 року.

В будинку АДРЕСА_2 (де розташована квартира відповідача) встановлено прилад комерційного обліку теплової енергії тепловий лічильник, згідно ст.3 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Статтею 8 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем на основі показань вузла комерційного обліку згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Нарахування за послуги здійснювалось за тарифами, що діяли у відповідний період, та згідно показників засобу обліку теплової енергії з розрахунку на опалювальну площу квартири.

Договір про надання послуг з централізованого опалення від 01 лютого 2018 року, згідно якого КП «Смілакомунтеплоенерго» як виконавець надає споживачам послуги, так само як і індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року є договорами приєднання, відповідно до ст.634 ЦК України, та публічними договорами згідно ст.633 ЦК України.

Факт постачання теплової енергії у будинок, в якому знаходиться квартира відповідача підтверджується спільними актами з балансоутримувачем будинку, про подачу теплової енергії кожного опалювального сезону, які розпочинаються та завершуються згідно до рішень виконавчого комітету Смілянської міської ради.

Оскільки квартира відповідача від мереж (систем) теплопостачання в передбаченому законом порядку, як і весь багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 , не від`єднана, послуги з теплопостачання споживалися, то згідно ст.205, 901-903 ЦК України, договір про надання послуг з централізованого теплопостачання між сторонами фактично відбувся (конклюдентний договір).

Виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. Розрахунок пені, 3% річних та втрат від інфляції додаються до позовної заяви.

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по сплаті житлово-комунальної послуги, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 17069 гривень 13 копійок, три проценти річних у сумі 5577 гривні 47 копійок та пеню у сумі 5172 гривні 90 копійок.

З врахуванням продовження строків, визначених ст.257 ЦК України на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та на період дії воєнного стану, стверджує, що вимоги заявлені у межах строку позовної давності.

З врахуванням вищевикладених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2026 року відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

26.05.2026 року Відповідачка, у встановлений судом строк, подала до суду свій відзив на позовну заяву, в якому зазначила про передчасність пред`явленого до неї позову, з посиланням на неотримання нею свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 та не набуття права власності на спадкове майно.

29.05.2026 року від Позивача надійшла відповідь на відзив з уточненням анкетних даних відповідача (ОСОБА_4 ) та аргументами про відхилення наведених у відзиві заперечень на позовну заяву.

05.06.2026 року Смілянською державною нотаріальною конторою на виконання вимог ухвали Смілянського міськрайонного суду про витребування доказів направлено суду копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 №1325/2008 за реєстр. №46138239.

09.06.2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів від Смілянського відділу ДРАЦС надійшов повний витяг щодо актового запису про смерть ОСОБА_3

12.06.2026 року від представника Позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

06.07.2026 року відповідачем подано письмові пояснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов`язань.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Вимогами частини 1 статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Нормами статті 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України унормовано, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Положеннями статтей 1261-1265 ЦК України регламентовано черговість визначення спадкоємців за законом, зокрема у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261), у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262), у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263), у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264), у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (ст. 1265).

Крім того, статтею 1266 ЦК України визначено порядок спа дкування за правом представлення , зокрема: внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦПК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 06.06.2026 року за №00058877966, який наданий на запит суду Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до інформації зі спадкової справи, наданої Смілянською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду про витребування доказів, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , до Смілянської державної нотаріальної контори через свого законного представника (батька) звернулася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про прийняття спадщини. Заява прийнята нотаріальною конторою 27.12.2008 року за №2754. На підставі поданої заяви була заведена спадкова справа №1325/2008. Свідоцтва про право на спадщину не видавалось.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що інших спадкоємців, окрім відповідача, які б звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 немає.

Суд критично оцінює посилання відповідача, викладені нею у відзиві на позовну заяву відносно того, що факт звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не є підтвердженням набуття особою статусу спадкоємця.

Прийнявши спадщину, відповідач набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов`язки спадкодавця. Тому незалежно від того, чи отримано відповідачем свідоцтво про право на спадщину, чи здійснено реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що йому належить (постанова ВС від 15.03.2018 в справі №401/710/15-ц).

Відповідачем не спростовано факту її звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 та не надано доказів відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії (зокрема, у прийнятті заяви чи видачі свідоцтва про право на спадщину).

Суд критично оцінює наявні в матеріалах справи довідку квартального комітету №14 Смілянської міської ради від 25.06.2026 року №134700 та довідку №03-78 від 25.06.2026 року, видану Залевківським старостинським округом Степанківської сільської ради, що були подані відповідачем в на спростування твердження позивача відносно її фактичного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на момент його смерті, з огляду не те, що останні стосуються періоду з 2014 року, в той час як спадкодавець значиться померлим у 2008 році, та не узгоджуються з твердженнями самого ж відповідача, викладеними у самостійно поданих нею відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, в яких відповідач зазначила як про факт наявності між нею та спадкодавцем родинних відносин (вона являється троюрідною племінницею спадкодавця), так і підтвердила факт здійснення нею догляду за спадкодавцем за його життя та фактичного проживання у квартирі спадкодавця, підтримання належного стану житла та несення витрат, пов`язаних з його утриманням.

Вказівка відповідача на реєстрацію її місця проживання за адресою АДРЕСА_4 , де відповідач згідно довідки №03-78 від 25.06.2026 року, виданої Залевківським старостинським округом Степанківської сільської ради, була зареєстрована до 2014 року не приймається судом з огляду на те що, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26.04.2023 року у справі №204/1052/20 та від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17).

Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який виявив бажання прийняти спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та прийняла спадщину після смерті останнього, до складу якої входить квартира АДРЕСА_5 , шляхом подання заяви відповідного змісту до Смілянської державної нотаріальної контори, внаслідок чого з 15.07.2008 року, у відповідності до вимог ч.5 ст.1268 ЦК України, вона є власником вказаної квартири.

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України, власність зобов`язує. Згідно ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках..

Згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради №70 від 23 лютого 2018 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» визначено виконавців житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності, зокрема, КП «Смілакомунтеплоенерго» - з 01 лютого 2018 року.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності КП «Смілакомунтеплоенерго» є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області №83 від 28 лютого 2019 року «Про коригування тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для КП «Смілакомунтеплоенерго», встановлено КП «Смілакомунтеплоенерго» тарифи для населення на послугу з централізованого опалення, зокрема, тариф для населення на послуги з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 2300,21 грн/Гкал (з ПДВ).

Також, згідно п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Граничний розмір плати за абонентське обслуговування визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами» від 21 серпня 2019 року №808, зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №928 від 01 вересня 2021 року.

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядку формування тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2021 року №869 та затвердженого на підприємстві розрахунку плати за абонентське обслуговування на одного абонента для споживачів послуги з постачання теплової енергії в багатоквартирному будинку, яке не перевищує граничного розміру передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №808, директором КП «Смілакомунтеплоенерго» видано накази №242 від 21 жовтня 2021 року, №80 від 30 вересня 2022 року, №80 від 12 вересня 2023 року, №63 від 19 вересня 2024 року та №37 від 09 червня 2025 року «Про встановлення плати за абонентське обслуговування», якими вирішено встановити розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента на місяць для послуги з постачання теплової енергії, що надається споживача багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами щомісяця протягом року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: 2) виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; 5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; 6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; 13) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

У газеті «Сміла» №9 (1101) від 28 лютого 2018 року опубліковано договір про надання КП «Смілакомунтеплоенерго» послуг з централізованого опалення від 01 лютого 2018 року.

Відповідно до п.2 Договору, виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, шляхом подачі теплоносія до опалювальної системи, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п.3.4 Договору, плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показниками згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (надалі Правила).

Згідно п.4.1 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем. Споживач вносить плату за послуги на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п.5.1 Договору, споживач має право, зокрема на отримання своєчасно та належної якості послуг згідно із законодавством та умовами цього договору.

Згідно п.5.2 Договору, споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати послуги в установлений договором строк.

Відповідно до п.5.4 Договору, виконавець зобов`язаний, зокрема вчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах та належної якості, відповідно до вимог законодавства, Правил та цього договору.

Згідно п.10.1-10.4 Договору, цей договір є підставою для появи публічно-правових взаємовідносин КП «Смілакомунтеплоенерго» з усіма споживачами, які підпадають під цю категорію. Згода споживача є прийняттям ним публічної пропозиції КП «Смілакомунтеплоенерго» про укладення договору. Договір набуває чинності з дня його опублікування. Договір укладається згідно з п.3 ст.205, ст.642, 643 ЦК України строком на 3 роки, якщо про інше не буде заявлено споживачем в письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же самий термін, якщо за місяць до закінчення його строку жодною із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору або необхідність його перегляду.

Крім того, на офіційному сайті Смілянської міської ради за посиланням http://smila-rada.gov.ua опубліковано індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року.

Згідно п.1 Індивідуального договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Відповідно до п.2 Індивідуального договору, даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Смілянської міської ради http://smila-rada.gov.ua.

Згідно п.4 Індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Відповідно до п.5 Індивідуального договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Згідно п.11 Індивідуального договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будинку комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Відповідно до п.30 Індивідуального договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послуги, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., №71, ст.2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плата за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: http://smila-rada.gov.ua/content/nakaz-vid-21102021-no-242.

Згідно п.31 Індивідуального договору, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно п.32 Індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігається з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п.34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно п.36 Індивідуального договору, під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли не зазначений споживачем період виникнення переплати, виконавець має право зараховувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

Відповідно до п.37 Індивідуального договору, у разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу у тому порядку: в першу чергу в рахунок плати за послуги; в другу чергу в рахунок плати за абонентське обслуговування.

Згідно п.38 Індивідуального договору, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.

Відповідно до пп.1 п.40 Індивідуального договору, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно із законодавством та умовами цього договору.

Згідно пп.3 п.41 індивідуального договору, споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до пп.5 п.42 Індивідуального договору, виконавець має право звертатися до суду в разі порушення споживачем умов цього договору.

Згідно пп.1-2 п.43 Індивідуального договору, виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору; забезпечити надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору.

Відповідно до п.51-52 Індивідуального договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом положень ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до норм ст. 641, 642 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, сам собою, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20.04.2016 року у справі №6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №751/3840/15-ц).

Як вбачається з актів подачі теплоносія від 12 лютого 2018 року, від 16 листопада 2018 року, від 01 листопада 2019 року, від 09 листопада 2020 року, від 25 жовтня 2021 року, від 01 листопада 2022 року, від 01 листопада 2023 року, від 01 листопада 2024 року та від 01 листопада 2025 року, які складені представниками ТОВ «Сміла Енергоінвест», КП «Смілакомунтеплоенерго» та ОСББ, теплоносій від котельні подано по тепловому лічильнику, зокрема до будинку АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що у будинку АДРЕСА_2 , в якому знаходиться квартира відповідача, встановлено прилад комерційного обліку теплової енергії, що має заводський номер № 55744788.

Позивачем також надано інформацію про щомісячні показники лічильника теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , і у зв`язку з ненаданням стороною відповідача своїх заперечень щодо проведених нарахувань, у суду відсутні підстави для висновків про проведення нарахувань за надані послуги інакшим чином, ніж за показаннями приладу обліку.

Будь-яких письмових доказів, які свідчать про відмову відповідача від отримання послуг КП «Смілакомунтеплоенерго» матеріали справи не містять та відповідачами не надано.

Згідно виписки по рахунку за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_5 ., особовий рахунок № НОМЕР_2 , який доданий позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» до позовної заяви як доказ заборгованості відповідача за отримані від позивача послуги, відповідачем у спірний період жодної оплати за надані послуги не здійснено.

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги положення Договору про надання послуг з централізованого опалення від 01 лютого 2018 року та Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року, суд приходить до висновку, що відповідачне відмовляючись від отримання послуги, яка надається позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго», приєдналася спочатку до умов Договору про надання послуг з централізованого опалення від 01 лютого 2018 року, а потім і до умов Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» у період з лютого 2018 року по березень 2026 року включно надавалася послуга з постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_2 , в якому, зокрема, розташована квартира АДРЕСА_6 , власником якої є відповідач, яка є споживачем житлово-комунальних послуг, що подаються до вказаної квартири.

При цьому, будь-яких письмових доказів, які свідчать про наявність у відповідача претензій щодо об`єму, якості та строкам надання такої послуги, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до п.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну (передати майно, виконати роботи, надати послуги, оплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1.ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з виписками по рахунку за постачання теплової енергії та по рахунку за абонентське обслуговування квартири за квартирою АДРЕСА_5 , за період з лютого 2018 року по березень 2026 року включно значиться заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування у загальному розмірі 65 344 гривень 53 копійки.

Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 539/2869/16-ц висловив висновок про те, що постачання теплової енергії та гарячої води здійснюється не квартирі як об`єкту права власності, а певному суб`єкту (власнику, співвласнику, наймачу, суб`єкту сервітуту тощо), який проживає в квартирі. З урахуванням цього, постачальник самостійно визначає особу або осіб, які є споживачами за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу і мають відповідати за позовом про стягнення відповідної заборгованості.

Доказів повного або часткового погашення відповідачем вищевказаної заборгованості, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Крім того, за змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч.1 ст.509 ЦК України, вимагати сплату грошей за надані послуги.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання ним грошового зобов`язання за кожен день простроченого виконання.

Відповідно до пп.1 п.5.3 Договору про надання послуг з централізованого опалення від 01 лютого 2018 року, виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому законодавством і цим договором.

Як вбачається з розрахунків інфляційних втрат від несплати коштів, 3% річних за користування коштами та пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, КП «Смілакомунтеплоенерго» нарахувало відповідачу втрати від інфляції у сумі 17069 гривень 13 копійок, 3% річних у сумі 5577 гривні 47 копійок та пеню у сумі 5172 гривні 90 копійок.

Оцінюючи подані позивачем розрахунки заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такі були проведені із застосуванням відповідних розрахунків, належним чином обґрунтовані та мотивовані.

Одночасно, суд звертає увагу, що відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 258 ЦК України визначає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ч.1 та ч.5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з цим, відповідно до п.12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.

Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України (в редакції, чинній станом на день звернення позивача до суду з даним позовом та до 04 вересня 2025 року), у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи, що з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24 лютого 2022 року та по 04 вересня 2025 року перебіг строків позовної давності зупинено, суд приходить до висновку, що строк позовної давності звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування у період з лютого 2018 року по березень 2026 року включно, не був пропущений.

Згідно ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Смілакомунтеплоенерго» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662 гривні 40 копійок судового збору.

Керуючись ст.4, 9, 7, 12, 13, 76-78, 141, 164, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280, 282, 284, 288-289, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» (юридична адреса: 20701, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Сміла, вул. Чорновола В`ячеслава, будинок 72-А, код ЄДРПОУ 33648312) заборгованість за надання послуг з постачання теплової енергії за період з лютого 2018 року по березень 2026 року в розмірі 65 344,53 грн., втрати від інфляції в розмірі 17069,13 грн., 3% річних в розмірі 5577,47 грн., пеню в розмірі 5172,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене сторонами безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.О. Левчук