Рішення № 139224499, 19.08.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 565/1418/26

Номер провадження 2/570/2721/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 серпня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області, в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

11 червня 2026 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" (далі по тексту позивач, АТ "АКЦЕНТ-БАНК") звернулося у Вараський міський суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості.

Ухвалою Вараського міського суду Рівненської області від 17 червня 2026 року вищевказана справа передана до Рівненського районного суду Рівненської області для розгляду, за підсудністю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 29 вересня 2025 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в установі Позивача, з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки, підписавши Анкету-Заяву про приєднання. Таким чином було укладено договір №ABH0CT155101759166440616, за яким відповідачу надано кредит у сумі 55000,00 грн, строком на 60 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 85,00% на рік. Проте, відповідач не сплачував своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом відповідно до умов договору.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 11 червня 2026 року має заборгованість у розмірі 71489,13 грн, яка складається з наступного: 54060,34 грн - заборгованість за кредитом; 16783,92 грн - заборгованість по відсоткам, 644,87 грн - заборгованість за пенею. Добровільно заборгованість відповідач не погашає.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача подав клопотання, відповідно до якого просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі та відзив на позов не подав.

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково.

29 вересня 2025 року АТ "АКЦЕНТ-БАНК" та відповідач уклали кредитний договір №ABH0CT155101759166440616, невід`ємними частинами якого є Заявка про надання послуги "Швидка готівка" та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту.

Договір підписано кредитодавцем кваліфікованим електронним підписом та позичальником електронним підписом за допомогою відкритого ключа 0337114а037108feac903779230673b1a5dc991007ed5bdae33ec9befdda568836.

Підписанням Заяви відповідач підтвердив, що ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-Банк" та з інформацією, зазначеною в ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", що розміщені на веб-сайті банку, а також що отримав примірники цієї Заяви разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, що разом складають кредитний договір (п. 18 Заяви).

Також 29 вересня 2025 року сторони підписали Паспорт споживчого кредиту "Швидка готівка", у якому узгодили основні умови кредитування, мету отримання кредиту, розмір реальної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, а також порядок повернення кредиту.

Згідно з п. 1-6 Заяви кредит надано на таких умовах:

- вид, тип та мета кредиту: строковий кредит на споживчі потреби для придбання товару/здійснення платежу/оплати послуг;

- сума кредиту: 55000,00 грн;

- строк кредиту: 60 місяців, зі строком повернення до 28 вересня 2030 року включно;

- процентна ставка: фіксована, 85% на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день.

Відповідно до п. 9 Заяви платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту, з номером 4323347334501571.

Згідно з п. 12 Заяви у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки. Пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою 15% суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 6 Паспорту споживчого кредиту в разі наявності заборгованості у клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу у понад 90 днів банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла.

Згідно з меморіальним ордером № TR.49942957.53204.65455 від 29 вересня 2025 року позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 55000,00 грн із призначенням платежу "Видача кредиту згідно договору №ABH0CT155101759166440616 від 29/09/2025".

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101759166440616від 29 вересня 2025 року станом на 11 червня 2026 року наявна заборгованість у загальному розмірі 71489,13 грн, а саме: тіло кредиту 54060,34 грн; проценти за користування кредитом 16783,92 грн; пеня 644,87 грн.

З боку позичальника не спростовано факт відсутності заборгованості, про яку заявлено Банком у позовній заяві.

Частини 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі по тексту - Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві і перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд встановив, що відповідно до наведених вище положень законодавства сторони уклали в електронній формі кредитний договір №ABH0CT155101759166440616від 29 вересня 2025 року. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано сторонами, у тому числі відповідачем електронним підписом за допомогою відкритого ключа.

Відтак у сторін Договору відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Позивач довів суду, що виконав умови Договору та надав відповідачу кредит у сумі 55000,00 грн.

Відповідач покладені Договором зобов`язання виконував частково, неодноразово прострочив повернення чергової частини кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Докази зворотного суду не надано. Також відповідач не спростував розрахунок суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у сумі 54060,34 грн (сума кредиту) та 16783,92 грн (проценти за користування кредитом) доведено позивачем належними та достатніми доказами.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово був продовжений та діє станом на даний час.

Як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості, пеня у сумі 644,87 грн нарахована позивачем у період з 29 вересня 2025 року до 11 червня 2026 року.

Відтак з урахуванням п. 18 розділу "Прикінцеві і перехідні положення" ЦК України така пеня підлягає списанню кредитодавцем.

У постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 та від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 суд зауважив, що тлумачення п. 18 розділу "Прикінцеві і перехідні положення" ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється в періоді існування особливих правових наслідків та у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання. Таким періодом є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Договорами, на які поширюються специфічні правові наслідки, є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит.

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року, такі платежі підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом дострокового стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101759166440616від 29 вересня 2025 року станом на 11 червня 2026 року на загальну суму 70844,26 грн, з яких: заборгованість за кредитом 54060,34 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 16783,92 грн.

Вимоги про стягнення пені у сумі 644,87 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено з ціною 71489,13 грн, а підлягає задоволенню на суму 70844,26 грн, що складає 99,10 %.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2638,44 грн судового збору (2662,40 грн х 99,10 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 272, 273, 280, 282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101759166440616від 29 вересня 2025 року на загальну суму 70844 (сімдесят тисяч вісімсот сорок чотири) 26 грн, з яких: заборгованість за кредитом 54060,34 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 16783,92 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" судовий збір у розмірі 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн 44 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач, на рішення може подати апеляційну скаргу безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК", місце знаходження: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, 11, МФО 307770, код ЄДРПОУ 14360080;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.