Ухвала суду № 139223673, 25.08.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/823/26

Номер провадження 2/555/735/26

У Х В А Л А

іменем України

"25" серпня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Собчука А. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Стасюк І.Я.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Березнівського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2026 року до Березнівського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява, подана від імені ОСОБА_1 до Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на спадкове майно.

У позовній заяві порушено питання про визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку спадкування права на земельну частку (пай) РВ № 0079186 із земель колективної власності КСГП ім. Кузнецова на території Кам`янської сільської ради, виданого на ім`я ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовна заява датована 06 квітня 2026 року та містить підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 .

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 14 квітня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання 06 травня 2026 року ОСОБА_1 не з`явилася. До суду надійшла оформлена від її імені заява про розгляд справи за її відсутності, у якій зазначалося про підтримання позовних вимог.

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року явку ОСОБА_1 у судове засідання визнано обов`язковою для надання особистих пояснень щодо предмета позову.

У подальшому до суду надійшла датована 21 травня 2026 року заява, оформлена від імені ОСОБА_1 , у якій зазначалося про її перебування за кордоном та містилося прохання відкласти розгляд справи на кінець серпня 2026 року.

У підготовче судове засідання 25 серпня 2026 року ОСОБА_1 з`явилася особисто. Під час судового засідання Попружук Г.В. пояснила, що позовної заяви від 06 квітня 2026 року вона не підписувала та до суду її не подавала і не направляла.

Позивач зазначила, що підпис у позовній заяві замість неї поставила її мати. Водночас будь-якої довіреності чи іншого документа, яким уповноважувала б матір на подання позову або представництво своїх інтересів у суді, ОСОБА_1 не видавала.

Також ОСОБА_1 пояснила, що не укладала з адвокатами договорів про надання правничої допомоги чи представництво її інтересів у цій справі та не уповноважувала будь-яку іншу особу на підписання і подання від її імені зазначеної позовної заяви. Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що заяву про розгляд справи за її відсутності вона також не підписувала.

Таким чином, із наданих безпосередньо суду особистих пояснень особи, від імені якої було подано позов, встановлено, що ОСОБА_1 не підписувала позовної заяви, не подавала та не направляла її до суду, а особа, яка фактично підписала позовну заяву замість неї, не була уповноважена на вчинення таких процесуальних дій.

Вирішуючи питання про процесуальні наслідки встановлених обставин, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

За змістом наведеної норми відкриття та здійснення цивільного судочинства передбачає наявність належного і дійсного волевиявлення особи на звернення до суду за захистом її прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто та/або через представника.

Частиною сьомою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Сам факт родинних відносин між повнолітньою особою та її матір`ю не надає матері повноважень підписувати і подавати позов від імені повнолітньої доньки або представляти її інтереси в суді без визначених законом підстав та належного уповноваження.

У матеріалах справи відсутні довіреність, договір про надання правничої допомоги, ордер адвоката або будь-який інший документ, який підтверджував би повноваження матері позивача чи іншої особи на підписання та подання позовної заяви від імені ОСОБА_1 .

Водночас у судовому засіданні ОСОБА_1 прямо та однозначно заперечила факт надання таких повноважень.

Отже, у цій справі має місце не лише відсутність у матеріалах справи документа на підтвердження повноважень представника, а встановлена судом відсутність самого уповноваження на підписання і подання позовної заяви.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04 серпня 2025 року у справі № 761/47253/23, відповідно до яких залишення позову без розгляду не повинно бути наслідком надмірного формалізму у випадку, коли повноваження представника фактично існували, однак відповідний документ не був долучений до позовної заяви або його відсутність могла бути наслідком технічної чи документальної помилки.

Проте обставини цієї справи є відмінними, оскільки ОСОБА_1 особисто повідомила суду, що не уповноважувала матір або будь-яку іншу особу на підписання і подання позову, не укладала договорів з адвокатами та сама позовної заяви до суду не подавала.

Тому встановлені обставини не є формальним або документальним недоліком позовної заяви, який може бути усунутий шляхом подання документа про повноваження, оскільки відповідні повноваження на час підписання та подання позову взагалі не існували.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Зазначена норма підлягає застосуванню після відкриття провадження у справі, коли судом установлено, що позов від імені заінтересованої особи фактично поданий не нею, а іншою особою, яка не мала повноважень діяти від її імені.

За результатами підготовчого судового засідання суд вправі постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 200 ЦПК України.

З огляду на те, що позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана та подана особою, яка не мала повноважень діяти від її імені, а сама ОСОБА_1 заперечила факт підписання і подання нею позову та факт уповноваження іншої особи на вчинення цих дій, суд дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Залишення позову без розгляду не є вирішенням спору по суті та не позбавляє ОСОБА_1 права після усунення обставин, які стали підставою для залишення позову без розгляду, звернутися до суду особисто або через належним чином уповноваженого представника з позовною заявою, підписаною уповноваженою на це особою.

Керуючись статтями 13, 58, 62, 175, 177, 200, пунктом 2 частини першої та частиною другою статті 257, статтями 258261, 353355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на спадкове майно залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України після усунення обставин, які стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду, вона має право повторно звернутися до суду із належним чином підписаною позовною заявою особисто або через належним чином уповноваженого представника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів із дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А. Ю. Собчук