Рішення № 139223659, 25.08.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/554/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2026 р. селище Шишаки

Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Рябченка В.В., розглянувши в приміщенні суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області одноосібно за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Шишацького районного суду Полтавської області, за допомогою системи «Електронний суд», звернулося ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка) про стягнення з неї заборгованості за Договором №560830-КС-001 про надання кредиту від 06.10.2025 року в розмірі 88 620,00 грн. та сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 06.10.2025 року, між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 (в порядку визначену статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію») було укладено Договором №560830-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало як позичальниці ОСОБА_1 кретині кошти в розмірі 28 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, шляхом перерахування їх на банківську карту позичальниці, в свою чергу відповідачка (позичальниця) ОСОБА_1 скориставшись кредитними коштами, належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань за вищевказаним договором по поверненню кредитних коштів та супутніх платежів, в зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 88620,00 грн. яку позивач просить стягнути з відповідача разом з судовими витратами по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., крім того представник позивача просив розгляд справи провести без його участі та в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.06.2026 року ухвалою суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відкрито провадження у цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, за наявними у справі матеріалами, встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов, та вказано, що в разі ненадання відзиву на позов без поважних причин суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами, крім того ухвалою суду від 02.06.2026 було задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази по даній справі.

Копію позовної заяви з додатками до неї було направлено позивачем на адресу відповідачки, ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та ухвалу про витребування доказів було направлено судом на адресу відповідачки та відповідно отримано нею 09.06.2026, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачкою ОСОБА_1 було надано до суду відзив на позовну заяву в якому вона не визнає позовних вимог позивача, вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Просила суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представником позивача було направлено до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що кредитний договір було укладено відповідно до вимог чинного законодавства, надіслав додаткові докази по справі які просив долучити до матеріалів справи, та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Отже, сторони в установлений законом порядок повідомлені про розгляд справи, клопотань заперечень або заяв стосовно розгляду справи не надавали, до суду не з`явилися.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено Договір №560830-КС-001 про надання кредиту (в порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію») відповідно до умов якого ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надала позичальнику ОСОБА_1 кретині кошти в сумі 28 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, шляхом перерахування їх на банківську карту позичальниці ОСОБА_1 яка скориставшись кредитними коштами, належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань за вищевказаним договором по поверненню кредитних коштів та супутніх платежів, в зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість перед позивачем відповідно до його розрахунків в розмірі 88 620,00 грн. (яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 28 000,00 грн., суми прострочених платежів по відсотках 43 120,00 грн., суми прострочених платежів за комісією за надання кредиту 4060,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 13 440,00 грн.), вищевикладене підтверджується матеріалами справи, а також витребуваною інформацією від АТ КБ «ПриватБанк» стосовно рахунків та руху коштів по рахунках які належать відповідачці. Крім того факт отримання кредиту та нарахування заборгованості за невиконання умов кредитного договору належним чином не спростовано відповідачкою.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що відповідачка отримавши кредитні кошти на рахунок картки яка їй належала та була в її користуванні, скориставшись ними на власний розсуд, своєчасно в порядку та на умовах, визначених договором, їх не повернула відповідачеві та не здійснила плати за їх користування, чим порушила права позивача.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти було дійсно отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст.64 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що Договір №560830-КС-001 про надання кредиту від 06.10.2025 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про електронну комерцію», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Суд вважає, що обставини на які посилається позивач підтверджуються належними та допустимими доказами дослідженими судом, разом з тим, суд не погоджується з аргументами позивача щодо нарахування та стягнення з відповідачки заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 13 440,00 грн.

Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами укладений під час дії воєнного стану, а саме 06.10.2025.

Таким чином, суд вважає за необхідне заявлені вимоги позивача задовольнити частково та стягнути з відповідачки на його користь заборгованість без врахування заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, що становить 75 180,00 грн. (88 620,00 13 440,00).

У стягненні заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 13 440,00 грн. суд вважає за необхідне відмовити, оскільки нарахування та стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України за невиконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону.

Судові витрати у справі становлять 2 662,40 грн. сплаченого позивачем судового збору.

В зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволені судом на 84,83% (75 180,00 х 100 : 88 620,00), суд на підставі ст. 141 ЦПК стягує судовий збір з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 258,51 грн. (2662,40 х 84,83 :100).

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження 01133 м. Київ бульвар Лесі Українки 26, офіс 411), заборгованість за Договором №560830-КС-001 про надання кредиту від 06.10.2025 року в розмірі 75 180,00 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 258,51 грн. а разом стягнути 77 438 (сімдесят сім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 51 копійку, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шишацького районного суду

Полтавської області В. В. Рябченко