Рішення № 139221730, 24.08.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/425/26

Провадження № 2/529/484/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 серпня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Петренко Л.Є.

секретаря Звягольської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 28.04.2026, через Електронний суд, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати, які складаються зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 22.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір № 5580537 про надання споживчого кредиту. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 надано кредит в сумі 5 000 грн., шляхом зарахування таких на платіжну карту відповідача, з стандартною відсотковою ставкою 1,99 % в день. Дата повернення кредиту 17.02.2023.

В період з 22.02.2022 по 26.11.2023 відповідачем внесено платіж в розмірі 7 640 грн, які спрямовані на оплату процентів за користування кредитом.

27.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем, як фактором укладено договір факторингу № 27.11/23-Ф, згідно якого останньому відступлено права вимоги до відповідача.

Представник позивача у позові вказує, що відповідачка ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за згаданим вище кредитним договором повідомлялась, шляхом надсилання відповідного повідомлення на її електронну адресу, яка зазначалась при укладенні кредитного договору.

Крім цього, представник позивача зазначено, що з моменту отримання права вимоги до відповідачки не здійснювалось нарахування штрафних санкцій.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором становить 18 555 грн та складається із заборгованості за кредитом в сумі 5 000 грн. та нарахованих відсотків 13 555 грн.

12.05.2026 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі, визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачкою ОСОБА_2 21.07.2026 подано до суду відзив на позов, у якому остання зазначає про те, що не погоджується з нарахованими відсотками за користування кредитом, оскільки такі двічі перевищують тіло кредиту, що суперечить принципам розумності та пропорційності. Також вважає, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу є завищеними. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також до відзиву відповідачка подала заяву про розстрочення рішення суду на 1 рік, оскільки має скрутне матеріальне становище, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, не працює, має дохід у вигляді соціальної допомоги в розмірі 860 грн.

Представником позивача 06.08.2026 подано відповідь на відзив, у якому вказано, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, оскільки такі є обґрунтованими. Так кредитний договір укладений між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» відповідає вимогам чинного законодавства України, ЗУ «Про електронну комерцію», зокрема ст.. 12 цього Закону.

Сам переказ грошових коштів здійснено шляхом перерахування на банківську картку, номер якої вказано відповідачкою та підтверджується копією довідки платіжного провайдера, який має відповідну ліцензію НБУ на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося в межах строку користування кредитом та на підставі умов кредитного договору. Підписуючи договір позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, що фактично невілює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. Таким чином факт укладення кредитного договору та наявності права грошової вимоги до відповідача беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

22.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 5580537, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 5 000 грн 00 коп. строком на 360 днів (а.с.71-76)

У відповідності з п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,99 відсотків в день та застосовується у межах строку кредиту.

П. 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох (банківських) робочих днів з моменту укладення цього договору (п.2.2).

Як вбачається з додатку № 1, який є графіком платежів, останній платіж має бути 17.02.2023

Договір про надання споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М357547, 22.02.2022 о 10:37 год.

Зарахування коштів в розмірі 5 000 грн на картковий рахунок, який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на ім?я ОСОБА_3 підтверджується листом та випискою про рух коштів АТ КБ «Приватбанк» (а.с.121-122)

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 зареєструвала шлюб 21.06.2023 після чого змінила прізвище на ОСОБА_4 (а.с.115)

Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи це положення закону правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, ч.2 ст. ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договору про споживчий кредит досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк встановлений договором або Законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, який складений первісним кредитором, ТОВ «Авентус Україна» здійснило нарахування відсотків з 01.05.2022 по 29.11.2023 (дата відступлення права вимоги) в розмірі 13 855 грн, з розрахунку 99,5 грн в день, що відповідає стандартній процентній ставці 1,99% визначеному у кредитному договорі (а.с.82-98)

При цьому відповідачкою вносилися платежі 15.06.2022 в розмірі 50 грн, 02.07.2022 в розмірі 6218,50 грн, 08.08.2022 в розмірі 810 грн, 15.09.2022 в розмірі 260 грн, 20.04.2023 в розмірі 150 грн, 14.07.2023 в розмірі 50 грн, 20.07.2023 в розмірі 50 грн, 15.09.2023 в розмірі 50 грн

Таким чином нарахування процентів за користування кредитом здійснено в межах строку користування кредитом та на підставі умов кредитного договору, тому твердження відповідачки про їх надмірний розмір є безпідставними.

Щодо відступлення права вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно п. 4.1 Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов?язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

27.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27/11/25-Ф, згідно якого клієнт за плату відступив фактору право вимоги заборгованостей до боржників, зазначених в реєстрі боржників.

Оплата коштів за договором факторингу № 27/11/25-Ф від 27.11.2023 підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с.25-26)

Відповідно до Актів прийому-передач інформації згідно реєстру боржників від 27.11.2023 фактор прийняв від клієнта реєстри боржників (а.с.20)

Згідно витяга з реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 5580537 віл 22.02.2022 у розмірі 18 555 грн (а.с.64-65)

Таким чином ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Авентус Україна» втратило такі права.

Про відступлення права грошової вимоги від первісного кредитора до правонаступника відповідач повідомлявся, шляхом направлення 28.11.2023 листа на електронну пошту, зазначену у кредитному договорі (а.с. 80).

Рішенням № 251124/1 ТОВ «ФК Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «ФК Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» (а.с.40)

Враховуючи викладене та те, що відсутні докази про повне погашення заборгованості за кредитним договором № 5580537 віл 22.02.2022 позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. та сплачений судовий збір 2 662 грн. 40 коп..

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позовних вимог.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у вказаній сумі.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач разом з позовною заявою надав договір про надання правової допомоги від 10.12.2024 укладений між адвокатом Столітнім М.М. та позивачем, заявку на виконання доручення до договору від 10.12.2024, рахунок на оплату з видами виконаних робіт (послуг) (а.с.22-23, 67-68, 81)

Водночас, згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

В постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача про неспівмірність витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн. не є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), який участі в судовому засіданні не приймав, а тому підлягає зменшенню до 3 000 гривень.

Щодо клопотання відповідачки ОСОБА_3 про розстрочення рішення суду на рік, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У поданому клопотанні відповідачка зазначає, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що надала копію свідоцтва про народження дитини, а єдиним джерелом доходу є соціальна допомога на дитину, що підтверджується наданими відомостями з реєстру фізичних осіб-платників податку за 2025 та 2026 роки, інший дохід у вказаних реєстрах відсутній.

Таким чином, враховуючи положення процесуального законодавства,, матеріальне становище відповідачки, суд прийшов до висновку про те, що відповідачці ОСОБА_3 необхідно розстрочити виконання цього рішення строком на дванадцять місяців щомісячними платежами.

Керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 5580537 віл 22.02.2022 у розмірі 18 555 грн, що складається з тіла кредита 5 000 грн та заборгованості за відсотками 13 555 грн

В порядку ч. 1 ст. 267 ЦПК України розстрочити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 виконання рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 5580537 віл 22.02.2022 у розмірі 18 555 грн строком на 12 (дванадцять) місяців, шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 3 092 (три тисячі дев`яносто дві) грн. 50 коп. не пізніше 30 числа кожного місяця, починаючи з жовтня 2026 року на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822), про що повідомляти суд щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн та судового збору в розмірі 2 662,40 грн, а всього 5 662 (п?ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуюча Л.Є. Петренко