Рішення № 139218964, 18.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/24403/25

Провадження № 2/161/2297/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Мазура Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ІНГО» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що 27 листопада 2024 року о 12 год. 28 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Луцьку на проспекті Волі, 15, рухаючись заднім ходом, будучи неуважним та не стежачи за дорожньою обстановкою, здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб марки Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.04.2025 у справі № 161/22311/24 водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

На дату дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Водночас, 30 серпня 2024 року між АТ «СК «ІНГО» та ТОВ «ІЛТА» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 250591487.24, відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб марки Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 . Строк дії договору страхування визначено з 08 вересня 2024 року до 07 вересня 2025 року.

У зв`язку з настанням страхової події потерпіла особа звернулася до АТ «СК «ІНГО» із заявою про її настання. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу було проведено його огляд.

Відповідно до акта виконаних робіт № ПТС00032444, складеного ТОВ «Промтехсервіс», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 14 728,33 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 250591487.24 від 30 серпня 2024 року ним виплачено ТОВ «ІЛТА» страхове відшкодування у розмірі 14 728,33 грн.

З урахуванням викладеного представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СК «ІНГО» суму виплаченого страхового відшкодування, пов`язаного з відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 14 728,33 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

23 лютого 2026 року до суду від представника відповідача адвоката Колодяжної Н.В. надійшли пояснення у справі, які за своїм змістом є відзивом на позовну заяву. Представник відповідача позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що в акті огляду транспортного засобу в графі «Ремонт № 1» зазначено пошкодження «задній бампер», однак конкретний характер та місце пошкодження не визначено. Водночас із фотографій транспортного засобу вбачається лише подряпина лівої частини заднього бампера.

Також представник відповідача вказує, що страхове відшкодування перераховано ТОВ «ІЛТА», а не особі, яка здійснювала ремонт, та вважає недоведеними розмір і склад витрат на відновлення транспортного засобу.

У зв`язку з цим представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2026 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ТОВ «ІЛТА» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27 листопада 2024 року. Проведення експертизи доручено експерту Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 червня 2026 було поновлено провадження у даній справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві клопотав суд про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити.

25 серпня 2026 року до суду від представника відповідача адвоката Колодяжної Н.В. надійшло клопотання, у якому вона просила розглянути справу за відсутності відповідача та його представника. Позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 27 листопада 2024 року о 12 год. 28 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Луцьку на проспекті Волі, 15, рухаючись заднім ходом, будучи неуважним та не стежачи за дорожньою обстановкою, здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.04.2025 у справі № 161/22311/24 водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень. Дана постанова набрала законної сили 31 грудня 2024 (а.с. 11-12).

Частиною шостою статті 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , 04 грудня 2024 року проведено його огляд, за результатами якого складено акт огляду транспортного засобу. Крім того, ТОВ «Промтехсервіс» складено акт виконання робіт № ПТС00032444, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 14 728,33 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована за договором комплексного страхування наземних транспортних засобів, відповідальності та від нещасного випадку водія та пасажирів № 250591487.24, укладеним з АТ «СК «ІНГО», який, зокрема, передбачає страхування транспортного засобу за програмою КАСКО та страхування відповідальності.

За розділом 3 договору страхова сума за страхування відповідальності становить 2 059 505,00 грн, ліміт відповідальності встановлено по кожному страховому випадку, франшиза 0,00 грн. Строк дії договору страхування визначено з 08 вересня 2024 року до 07 вересня 2025 року.

Водночас судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на момент ДТП за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не була застрахована.

У зв`язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу ТОВ «ІЛТА» звернулося до АТ «СК «ІНГО» за виплатою страхового відшкодування за договором № 250591487.24. Страховим актом № 7947329 від 19.02.2025 подію визнано страховим випадком, а розмір страхового відшкодування визначено у сумі 14 728,33 грн.

Зазначена сума страхового відшкодування була зарахована шляхом взаємозаліку взаємних вимог між АТ «СК «ІНГО» та ТОВ «ІЛТА», що підтверджується актом взаємозаліку (узгодження) виплат страхового відшкодування і страхових платежів № 135 від 25.02.2025.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , транспортному засобу Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , завдано майнової шкоди у розмірі 14 728,33 грн, яка була відшкодована АТ «СК «ІНГО» за договором страхування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 92 Закону України «Про страхування» страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).

Отже, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав іншої особи у конкретних правовідносинах.

Отже, суброгація допускається у договорах майнового страхування, а правовою підставою її застосування у спірних правовідносинах є стаття 993 ЦК України та стаття 108 Закону України «Про страхування».

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент ДТП не була застрахована, саме він відповідно до статті 1166 ЦК України зобов`язаний відшкодувати завдану ним майнову шкоду.

Оскільки АТ «СК «ІНГО» здійснило страхове відшкодування за договором майнового страхування, до нього відповідно до статті 993 ЦК України перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у межах фактичних витрат.

Посилання відповідача на те, що на фотознімках з місця дорожньо-транспортної пригоди візуально вбачається переважно подряпина заднього бампера, саме по собі не свідчить про відсутність інших пошкоджень транспортного засобу.

Зазначені фотознімки відображають зовнішній стан транспортного засобу безпосередньо після ДТП, тоді як характер та обсяг пошкоджень, у тому числі тих, що не могли бути виявлені візуально, могли бути встановлені під час детального огляду транспортного засобу та проведення відновлювального ремонту.

При цьому актом огляду транспортного засобу від 13.12.2024 року зафіксовано пошкодження заднього бампера, а відповідно до акта виконаних робіт № ПТС00032444 від 29.01.2025 року під час проведення ремонтних робіт здійснено, зокрема, демонтаж та монтаж заднього бампера, його ремонт та фарбування, а також демонтаж та монтаж датчика паркування, заміну корпусу датчика паркування та відповідних елементів бампера.

Клопотання відповідача про призначення експертизи, яке було задоволено судом, фактично реалізоване не було, оскільки після повернення матеріалів справи відповідач не визначив питань, які підлягали поставленню перед експертом, та надалі не наполягав на проведенні експертизи.

За таких обставин посилання відповідача на фотознімки з місця ДТП, на яких візуально переважно відображена подряпина заднього бампера, не є достатніми для спростування обсягу пошкоджень транспортного засобу та вартості його відновлювального ремонту.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає задоволенню.

З ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» в порядку суброгації підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 14 728,33 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позовні вимоги Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 81, 141, 263-265, 274 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» в порядку суброгації суму страхового відшкодування у розмірі 14 728 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійки судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 21 серпня 2026.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявського, 33, код ЄДРПОУ 16285602;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур