Рішення № 139218912, 24.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3260/26

Провадження № 2/159/2256/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») через систему «Електронний суд» звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором кредитної лінії № 00-10408592 від 05.06.2025 в розмірі 13134,40 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.06.2025 між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (далі - ТОВ «Макс Кредит») та ОСОБА_1 у формі електронного документа був укладений договір кредитної лінії № 00-10408592, за умовами якого відповідач отримав перераховані на його платіжну картку НОМЕР_1 кредитні кошти в розмірі 8000 грн строком на 360 днів до 31.05.2026 зі сплатою процентів за стандартною ставкою 0,94 % в день.

На підставі договору факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025 ТОВ «Макс Кредит» відступило право вимоги ТОВ «Юніт Капітал», включивши відповідача в реєстр боржників.

На час пред`явлення позову ОСОБА_1 кредит не повернув, платежів на його повернення не здійснював.

Враховуючи невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 13134,40 грн, з яких 9600 грн заборгованість за тілом кредиту, 3534,40 грн - заборгованість за відсотками, а також судові витрати, які складаються з 2662,40 грн судового збору, 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

01.06.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений відповідач двічі в судове засідання не з`явився, правом подати відзив на позов не скористався (рекомендовані повідомлення № R067188470529, R0671210295736).

Окрім того, ухвала про відкриття провадження у справі скерована відповідачу на його електронну пошту, що відображено у системі документообігу суду від 02.06.2026.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).

Керуючись положеннями статті 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 24.08.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

05.06.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії №00-10408592. Кредитний договір і паспорт споживчого кредитування підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання надісланого на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора 03508, що підтверджено довідкою про ідентифікацію (а.с.47).

За умовами договору (а.с.34-39):

- відповідачу надається кредит у розмірі 8000 грн (п.1.2),у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, реквізити платіжної картки: НОМЕР_1 (п.2.10);

- строк кредитування 360 днів до 31.05.2026 (п.1.3);

- розрахунковий платіжний період становить 15 днів (п.1.4);

- тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується в межах строку дії кредитної лінії, зазначеної в пункті 1.3 цього договору (п.1.5.1); знижена процентна ставка становить 0,65% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначено. п.1.4 цього Договору; знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з з першого дня користування кредитом (п.1.5.2);

- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів у розмірі суми кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії (п. 3.1);

- кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 1600 грн, яка підлягає сплаті в останній день строку кредитування (п.1.6, 3.5).

Договором визначені підстави для нарахування штрафних санкцій у разі невиконання та/або неналежного виконання умов договору (п.6.4).

05.06.2025 ТОВ «Макс Кредит» за допомогою платіжного сервісу «ПрофітГід» перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 8000 гривень на зазначену відповідачем платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою провайдера (а.с. 48-51).

Згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.19) відповідач не вносив платежів на повернення кредиту, не сплачував проценти.

За цим розрахунком ТОВ «Макс Кредит» у період 05.06.2025 до 19.06.2025 (15 днів) для нарахування процентів застосовував знижену процентну ставку 0,65% в день від тіла кредиту 8000 грн, що становить 52 грн (8000х0,65%). Оскільки відповідач не вніс кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, первісний кредитор перерахував проценти за стандартною процентною ставкою 0,94% в день та в подальшому до 21.07.2025 нараховував відсотки на стандартних умовах (0,94% в день, що становить 75,2 грн).

За порушення грошового зобов`язання первісний кредитор 22.06.2025 по 11.07.2025 нарахував штрафні санкції.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-10408592 від 05.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 15.03.2026 (включно) становить 16334,40 грн, яка складається з: 9600,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3534,40 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 3200,00 грн штрафні санкції.

На підставі Договору факторингу № 12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Макс Кредит», позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10408592 від 05.06.2025 (а.с.9 14), перехід права вимоги зафіксований у витязі з Реєстру боржників до Договору факторингу № 12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025, де за порядковим номером 402 включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10408592 від 05.06.2025 (а.с.15-16)

Згідно з наданим позивачем розрахунку суми заборгованості, після набуття права вимоги ТОВ «Юніт Капітал» додаткових нарахувань не проводило.

Скерована на адресу відповідача вимога позивача про усунення порушень умов договору №00-10408592 від 05.06.2025 залишена без реагування (а.с.32-33).

До стягнення з відповідача позивачем заявлено заборгованість в розмірі 13134,40 грн, з них: 9600,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3534,40 грн заборгованість за відсотками. Вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій позивачем не заявлена.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Суд встановив, що кредитний договір, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 при укладенні договору та додаткової угоди пройшов ідентифікацію, погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом, який перерахований на зазначений ним в договорі картковий рахунок.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Позивач на підтвердження права вимоги до відповідача надав копію договору факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал від 12.11.2025, докази оплати за договором платіжну інструкцію №703 від 19.11.2025 (а.с.18), акт прийому-передачі реєстру боржників (а.с.13), витяг з реєстру, до якого за порядковим номером 402 включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10408592 від 05.06.2025, тому суд вважає, що ТОВ «Юніт Капітал» підтвердило факт переходу до нього права вимоги за Договором кредитної лінії №00-10408592 від 05.06.2025, укладеним між ОСОБА_1 і ТОВ «Макс Кредит».

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості первісному кредитору, тому, враховуючи доведеність позивачем переходу до нього право вимоги, позовні вимоги є підставними.

При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За матеріалами цієї справи, зобов`язання в силу статті 611 ЦК України є порушеними, у зв`язку з невиконання відповідачем обов`язку повертати кредит частинами, а тому позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення з ОСОБА_1 кредитних коштів.

Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивачем заявлена до стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором №00-10408592 від 05.06.2025 в загальному розмірі 13134,40 гривень. Вказана заборгованість виникла перед первісним позичальником, позивач додаткових нарахувань не здійснював.

Розрахунком заборгованості підтверджено невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Позивач довів суду надання, використання та неповернення відповідачем кредитних коштів в розмірі 8000 гривень (тіла кредиту), а також відсотків за користування кредитом в розмірі 3534,40 гривень, нарахованих первісним кредитором в межах строку кредитування (за 47 днів) за обумовленою в договорі зниженою ставкою 0,94 % в день від тіла кредиту 8000 грн, що відповідає приписам статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (8000х0,94%х47).

Відповідач доказів спростування розміру заборгованості за тілом кредиту та за відсотками не надав.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9600 грн. Як вбачається з наданих суду документів, зокрема детального розрахунку заборгованості (а.с.19) первісний кредитор включив в основну суму боргу комісію за надання кредиту в розмірі 1600 грн, при цьому відсотки нараховував на кредит в розмірі 8000 грн.

Договір кредитної лінії №00-10408592 від 05.06.2025 чітко розмежовує терміни «сума кредиту» та «одноразова комісія за надання кредиту», передбачає різне цільове призначення кредиту та складових послуг, за які передбачена комісія, їх різний (фіксований) розмір і порядок стягнення. Тому суд не вправі змінювати або трактувати зміст позовних вимог. Умовами кредитного договору зарахування комісії до суми кредиту (основного боргу) не передбачене, окрема вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 1600 грн позивачем не заявлена.

Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.

З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні з відповідача заявлених 1600 грн, які безпідставно включені до суми основного боргу.

Відтак загальна сума задоволених позовних вимог складає 11534,40 грн, з яких 8000 грн тіла кредиту, 3534,40 грн процентів.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача належить стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Позивач сплатив судовий збір за ставкою 0,8 в розмірі 2662,40 грн. Позов задоволений на 87,8% (13134,40х100/11534,40), тому до стягнення підлягає 2337,60 грн судового збору (2662,40х87,8%).

Позивачем заявлено до стягнення 7000 грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 з адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», додаткова угода №25771501671 від 21.01.2026, акт прийому - передачі наданих послуг від 17.03.2026 у справі щодо ОСОБА_1 з погодженим переліком послуг.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами (ст.133, ст. 141 ЦПК України)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 227/2301/21 містяться правові висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Обсяг і розмір витрат на правничу допомогу входить в предмет доказування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однак для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18)

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

-чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до статті 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі визначених у ст.137, 141 ЦПК України критеріїв.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 3000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 247, 265, 268, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 6, 207, 256, 257, 267, 263, 512-514, 516, 530, 536, 626-628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії №00-10408592 від 05.06.2025 в розмірі 11534 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривні 40 копійок, з них: 8000 гривень тіло кредиту, 3534,40 гривень проценти.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»2337 (дві тисячі триста тридцять сім) гривень 60 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 24.08.2026.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК