Рішення № 139218795, 25.08.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/601/26

Провадження № 2/156/498/26

рядок статзвіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Малюшевської І. Є.,

з участю секретаря судових засідань Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іваничівського районного суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 156/601/26

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи не з`явилися,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

22.08.2018 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №Z41.22024.004250307.

Відповідно до розділу 1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику Кредит у розмірі 13 392,00 грн. а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (проце нтами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із Графіком платежів. Кредит надається строком на 36 місяці (-ів), Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 0,0% річних. Підписанням відповідного Кредитного договору Позичальник також приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору, і яка розміщена за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public -contracts) та підтвердив свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку.

На виконання умов вищевказаного договору Акціонерним Товариством «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Всупереч умовам Кредитного договору Відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні з обов`язання.

25.07.2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02 -31/23. Відповідно до розділу 2 згаданого Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі за даним Договором Факторину ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №Z41.22024.004250307 від 22.08.2018 р.

Позичальник не виконав своїх зобов`язань з повернення коштів і сплати нарахованих відсотків та комісії, не здійснивши належних платежів ні первісному, ні новому кредитору. Штрафні санкції після зміни кредитора позивачем не нараховувались.

Згідно з розрахунком заборгованості по Кредитному договору № Z41.22024.004250307 від 22.08.2018 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») станом на дату подачі позову становить 28 119, 78 грн та складається із: Заборгованість за основним боргом - 7 812,44 грн; заборгованості за відсотками - 02,42 грн; заборгованості за іншими процентними платежами, грн - 20 304,92 грн.

Таким чином представник позивача просить суд стягнути з відповідача 28 119,78 грн заборгованості за кредитом, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

ІІ. Позиції учасників справи

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позов задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася. Причин неявки ОСОБА_1 суду не повідомила. Будь-яких заяв чи клопотань від неї не надходило. Відзиву на позовну заяву не подала.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області Бєлоусова А. Є. від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом також вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Судову повістку про виклик до суду на 25.08.2026 скеровано відповідачці за місцем її реєстрації, яку 18.07.2026 року вручено особисто ОСОБА_1 (а.с.165).

Відповідачка у встановлений судом строк не надала до суду відзиву на позовну заяву, про причини неподання суд не повідомила, а тому суд, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про такі причини, не подав відзиву на позовну заяву, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, 25.08.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 22.08.2018 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №Z41.22024.004250307 за умовами якого загальний розмір кредиту (ліміт) становить 13 392,00 грн, яких: 10 000,00 грн видача готівкою/на поточний рахунок («бланковий кредит»), 2 592,00 грн страховий платіж за договором добровільного страхування життя з ТДВ «СК "АРСЕНАЛ ЛАЙФ"» (сплачено одноразово за рахунок кредитних коштів) та 800,00 грн страховий платіж за програмою «Експрес-майно». Строк кредитування: 36 місяців (до 22.08.2021 року). Процентна ставка: 0,01% річних від залишкової суми кредиту. Щомісячна плата за обслуговування кредиту (комісія) становить 3,99% від початкової суми кредиту, що за графіком платежів становить рівно 534,34 грн щомісяця. Відповідно до графіка платежів, орієнтовний щомісячний внесок становив 906,40 грн та складався з: погашення тіла кредиту (близько 372,00 грн); плати за обслуговування кредиту (534,34 грн); нарахованих відсотків (менше 0,12 грн на місяць через символічну ставку 0,01%). Реальна річна процентна ставка становить 147,13% (з урахуванням щомісячної комісії за обслуговування та витрат на страхування). Загальна вартість кредиту для споживача становить 32 630,27 грн (сума, яку позичальник мав повернути за умови належного виконання договору протягом 36 місяців).

Договір підписано власноручним письмовим підписом відповідачки (у графі «Підпис Клієнта» міститься її особистий підпис «Войчук»). Власноручний підпис міститься на всіх ключових документах кредитної справи: на самому тексті Кредитного договору, на Графіку щомісячних платежів, на Заяві-анкеті від 22.08.2018 року, на договорах страхування («Арсенал Лайф» та «Аско-Медсервіс»), а також на анкетах-опитувальниках. Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору.

Факт перерахунку відповідачці грошових коштів та користування ними підтверджено випискою з особового рахунку (роздруківка руху коштів) № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ) за період з 22.08.2018 по 25.07.2023 року, з якої слідує, що банк повністю здійснив видачу кредитних коштів 22.08.2018 року кількома операціями: проводка № 4026344: Видача кредиту згідно з кредитним договором на загальну суму 13 392,00 грн; проводка № 4026351: Перерахування (видача) безпосередньо «бланкового кредиту» в розмірі 10 000,00 грн на поточний рахунок клієнта № НОМЕР_3 ; проводка № 4026346: Сплата страхового платежу за договором добровільного страхування життя у розмірі 2 592,00 грн; проводка № 4026350: Сплата страхового платежу за програмою «Експрес-майно» у розмірі 800,00 грн. Також до позовної заяви додано первинні розрахункові документи, які безпосередньо підтверджують факт проведення цих безготівкових операцій банком 22.08.2018 року: ордер-розпорядження № 1 від 22.08.2018 р. про видачу кредиту, згідно з яким банк перерахував кошти в сумі 10 800,00 грн (бланковий кредит 10 000 грн + страхування майна 800 грн). На ордері міститься штамп про виконання відповідальним виконавцем банку з датою 22 СЕР 2018; ордер-розпорядження № 2 від 22.08.2018 р. про сплату страхового платежу за договором страхування життя у розмірі 2 592,00 грн. Документ також містить відмітку банку про виконання 22 СЕР 2018.

Отже, Акціонерне Товариство «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Через те, що позичальник здійснював оплату не в повному обсязі та припинив платежі, станом на момент відступлення права вимоги утворилася заборгованість, яка за розрахунком позивача станом на дату подачі позову становить 28 119, 78 грн та складається із: Заборгованість за основним боргом - 7 812,44 грн; заборгованості за відсотками - 02,42 грн; заборгованості за іншими процентними платежами, грн - 20 304,92 грн.

25.07.2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02 -31/23. Відповідно до розділу 2 згаданого Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі за даним Договором Факторину ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №Z41.22024.004250307 від 22.08.2018 р. До договору факторингу було складено три Реєстри боржників (загальним обсягом 502 сторінки щодо 11 794 кредитних договорів). На підтвердження відступлення права вимоги саме до ОСОБА_1 надано копії першої та останньої сторінок цих Реєстрів Боржників, а також індивідуальний Витяг з реєстру боржників за кредитним договором № Z41.22024.004250307.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача 28 119,78 грн заборгованості за кредитом, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала. Будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві чи контррозрахунку від відповідачки не надходило. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором або контррозрахунок, відповідачкою не надано. Також на час розгляду справи судом відповідачкою не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

V. Застосоване судом законодавство

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

VІ. Висновки суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між кредитором та відповідачем виникли зобов`язальні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору №Z41.22024.004250307 від 22.08.2018, а тому такі відносини врегульовані положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідач, будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи. Отже, сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Кредитодавець за вказаним договором виконав взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача за кредитним договором.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором № №Z41.22024.004250307 від 22.08.2018 становить 28 119, 78 грн та складається із: Заборгованість за основним боргом - 7 812,44 грн; заборгованості за відсотками - 02,42 грн; заборгованості за іншими процентними платежами, грн - 20 304,92 грн.

Розрахунок кредитором проведений в межах дії договору. Розмір заявленої до стягнення заборгованості щодо тіла кредита та відотків за користування кредитом є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за іншими процентними платежами у розмірі 20 304,92 грн, суд виходить з того, що зі змісту кредитного договору та розрахунку заборгвоаності судом встановлено, що заборгованість за іншими процентними платежами у розмірі 20 304,92 грн складається з нарахованих та несплачених комісій (плати за обслуговування кредитної заборгованості). Так, у довідці-розрахунку заборгованості станом на 25.07.2023 року на суму 20 304,92 грн вказано статтю «Заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями». Згідно з Розділом 1 Кредитного договору № Z41.22024.004250307 від 22.08.2018 року, позичальник зобов`язується повернути кредит разом із процентними платежами, під якими сторони погодили розуміти проценти та плату за обслуговування кредитної заборгованості згідно із Графіком платежів. Оскільки заборгованість за власне відсотками (процентами) виділена в позові окремим рядком і становить лише 2,42 грн, уся інша частина процентних платежів (20 304,92 грн) припадає саме на плату за обслуговування кредиту (комісію).

Разом з тим, у частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Своїм підписом на договорі відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Кредитний договір відноситься до оспорюваних договорів. Відповідач не оспорював укладений кредитний договір ні в цілому, ні в будь-якій окремій його частині, а тому в силу вимог ст. 204 ЦК України цей правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 1.4 Кредитного договору № Z41.22024.004250307 від 22.08.2018 року, у плату за обслуговування кредиту банку (щомісячний розмір якої згідно з Паспортом кредиту становить 3,99% від початкової суми кредиту) входить такий перелік послуг:

- інформування через телефонні канали зв`язку: надання інформації по рахунках позичальника з використанням Контакт-центру (зокрема зі стаціонарних телефонів по Україні); направлення СМС-повідомлень стосовно: суми чергового платежу за договором; фактичного зарахування внесених коштів; стану погашення заборгованості за кредитом тощо;

- інформування через засоби електронного зв`язку: направлення детальної інформації про поточний стан рахунку позичальника на його адресу електронної пошти (e-mail);

- опрацювання клієнтських запитів: реєстрація та опрацювання звернень чи запитів позичальника, які надходять до банку через будь-які доступні канали зв`язку.

Отже, за умовами договору необхідно вважати, що позивачем заявлено до стягнення додаткову комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 20 304,92 грн не як штрафну санкцію, а як складову кредитного договору.

Поряд з цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Стороною позивача не було доведено, що відповідач фактично користувався послугами з обслуговування кредитної заборгованості (інформаційною підтримкою по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, здійснювала платежі онлайн на відділеннях, відновлювала забутий пароль для входу в особистий кабінет, користувалася інформуванням про дати сплати чергового платежу, отримувала консультаційні послуги, інші послуги), а тому нарахування кредитодавцем «додаткової комісії» (за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 20 304,92 грн. не відповідає засадам добросовісності, розумності справедливості, тож вимоги позивача в цій частині суд не задовольняє.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № Z41.22024.004250307 від 22.08.2018 у розмірі 7 814,86 грн, та складається із: тіла кредита (основний борг) 7 812,44 грн; заборгованості за відсотками 2,42 грн; в частині вимог щодо стягнення заборгованості за іншими процентними платежами розмірі 20 304,92 грн - відмовити.

VІІ. Судові витрати

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, які містяться у матеріалах справи. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (27,79%), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 739,88 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд,

у х в а л и в :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором Z41.22024.004250307 від 22.08.2018 у розмірі 7 814 (сім тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 86 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 739 (сімсот тридцять дев`ять) гривень 88 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, будинок 8 м.Київ;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська