Рішення № 139217807, 25.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року м. Рівне№460/8098/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі позивачі) до Міністерства оборони України (далі відповідач), в якій позивачі просять суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача у формі витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.08.2025 №421/975 матері, сину та двом дочкам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 23.08.2024 призначено допомогу в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2024) в сумі 1514000,00 грн у рівних частках кожному;

- зобов`язати відповідача призначити одноразову грошову допомогу як членам сім`ї померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15 000 000,00 грн та здійснити доплату одноразової грошової допомоги у розмірі 13 486 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 був призваний на військову службу по мобілізації у Збройні Сили України та був зарахований до числа військовослужбовців Військової частини НОМЕР_3 на посаду кулеметника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти. У подальшому ОСОБА_6 було номером обслуги протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_2 . У період з 03.03.2023 по 23.03.2023 ОСОБА_6 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. 23.03.2023 ОСОБА_6 отримав порання після чого неодноразово проходив лікування від наслідків отриманої травми. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер під час проходження служби в селищі Володимирець Вараського району Рівненської області. Після смерті ОСОБА_6 позивачі, як члени сім`ї померлого звернулися із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Однак, відповідач прийняв рішення про виплату одноразової грошової допомоги у 500-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в сумі 1514000,00 грн, що не відповідає вимогам абз.2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168.

Ухвалою суду від 18.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

26.05.2026, на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2026, позивачами подано до суду: два екземпляри позовної заяви з додатками; докази сплати суми судового збору; клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.06.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки чинним висновком військово лікарської комісії встановлено причинний зв`язок смерті військовослужбовця ОСОБА_6 саме з проходженням військової служби. Водночас, військово-лікарською комісією не встановлено, що смерть позивача пов`язана із захистом Батьківщини, виконанням обов`язків військової служби, безпосередньою участю у бойових діях або настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту держави. Зазначає про те, що відповідно до наказу Міністерства оборони України №332 за фактом смерті позивача було проведено службове розслідування, що підтверджує небойовий характер події. Звертає увагу на те, що положення п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2022 №168 містять вичерпний перелік підстав для призначення одноразової грошової допомоги, а саме: законодавець прямо пов`язав виникнення права на таку виплату із загибеллю військовослужбовця під час безпосередньої участі у заходах із захисту Батьківщини або смертю, що настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва отриманих за визначених законом обставин. Відтак, позовні вимоги до задоволення не підлягають (т.1 а.с.129-236).

19.06.2026 відповідачем подано до суду заяву в якій, з покликанням на висновки Верховного Суду, зазначає, що за відсутності доказів причинного зв`язку смерті військовослужбовця із пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених Постановою №168, правові підстави для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000,00 грн відсутні, а питання реалізації права членів сім`ї на соціальний захист підлягає вирішенню відповідно до Закону №2011-ХІІ та Порядку №168 (т.2 а.с.1-19).

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_6 . Вказані обставини підтверджуються паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження (т.1 а.с.55, 61, 205).

21.05.2025 ОСОБА_1 видано посвідчення матері військовослужбовця, який загину (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби серії НОМЕР_4 . Посвідчення безстрокове і дійсне на всій території України (т.1 а.с.58).

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 14.02.2006 було укладено шлюб, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України серії НОМЕР_5 , виданим Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 04.11.2005 (т.1 а.с.72-73, 216-218).

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_6 , що підтверджуються паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження (т.1 а.с.62, 65, 220, 226).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_6 , що підтверджуються паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження (т.1 а.с.66, 68, 228-229).

21.05.2025 ОСОБА_5 отримала посвідчення дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби серії НОМЕР_6 . Посвідчення діє до повноліття дитини на території України (т.1 а.с.69).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 (т.1 а.с.70, 231).

21.05.2025 ОСОБА_3 отримав посвідчення дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби серії НОМЕР_8 . Посвідчення діє до повноліття дитини на території України (т.1 а.с.71).

Рішенням Сарненського районного суду від 29.12.2016 у справі №572/3760/16-ц розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Рішення суду набрало законної сили (т.1 а.с.75, 214-215).

Відповідно до записів № 9, 17 у військовому квитку серії НОМЕР_9 від 25.05.2022 ОСОБА_6 був призваний на військову службу по мобілізації у Збройні Сили України та відповідно до наказу №1 від 25.02.2022 був зарахований до числа військовослужбовців Військової частини НОМЕР_3 на посаду кулеметника (т.1 а.с.77-81).

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.02.2023 №59 солдата ОСОБА_6 , кулеметника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом командира НОМЕР_10 окремої бригади територіальної оборони (по особовому складу) від 27.02.2023 №14-РС, номером обслуги протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що 28.02.2023 справи і посаду здав і вибув до НОМЕР_11 окремого батальйону територіальної оборони (т.1 а.с.83).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2023 №60 солдата ОСОБА_6 з 01.03.2023 призначено на посаду номера обслуги протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , та на всі види забезпечення (т.1 а.с.179).

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що 23.03.2023 ОСОБА_6 отримав поранення: АБТ, ГХ ІІст, остереохондроз поперекового відділу хребта. Поранення солдата ОСОБА_6 настало при виконанні ним бойових завдань в районі населеного пункту м.Бахмут Донецької області та безпосередньо пов`язане з захистом Батьківщини. Зазначені обставини підтверджуються довідкою від 24.04.2023 №873, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 на підставі акта розслідування від 22.04.2023, наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 22.04.2023 №251-ОД (т.1 а.с.104).

Від наслідків отриманої травми ОСОБА_6 неодноразово проходив лікування, що підтверджується долученими до матеріалів справи медичними документами (т.1 а.с.97-103; 106; 108-110; 112-114).

Довідкою про безпосередню участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.06.2023 №433, виданою військовою частиною НОМЕР_2 , підтверджено, що солдат ОСОБА_6 в період з 03.03.2023 по 23.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи у Донецькій області, Краматорського району, Костянтинівської міської територіальної громади (т.1 а.с.107).

27.08.2023 безпосереднім начальником командиром гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_2 складено службову характеристику щодо солдата ОСОБА_6 , зі змісту якої вбачається, що останній займаній посаді не відповідає та у зв`язку з станом здоров`я рекомендовано перемістити на посаду, яка відповідає висновку ВЛК, як обмежено придатний до військової служби (т.1 а.с.91).

28.08.2023 начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з рекомендаційним листом, в якому просив про призначення солдата ОСОБА_6 на вакантну посаду стрільця помічника гранатометника роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_8 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_9 » Сухопутних військ Збройних Сил України, шпк «солдат», ВОС 100915А/630, штат №43/070-05, тарифний розряд -4, посадовий оклад 2730 (т.1 а.с.92).

Судом також встановлено, що 31.08.2023 ОСОБА_6 отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_12 (т.1 а.с.82).

Зі змісту довідки військово лікарської комісії від 13.05.2023 №1388, виданої Військовою частиною НОМЕР_13 , солдат ОСОБА_6 визнаний обмежено придатним до військової служби (т.1 а.с.105).

Також, довідкою військово лікарської комісії від 22.05.2024 №1071, виданої Військовою частиною НОМЕР_14 , солдат ОСОБА_6 визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (т.1 а.с.115).

Довідкою Рівненської обласної МСЕК №2 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0020622, встановлено 25% ступеня втрати професійної працездатності/одноразово; причини втрати професійної працездатності - Захв., так, пов`яз. з проход. військової с-би. Дата огляду 04.07.2024 (т.1 а.с.116).

Довідкою Рівненської обласної МСЕК №2 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0020623, встановлено 5% ступеня втрати професійної працездатності/одноразово; причини втрати професійної працездатності - Травма, так, пов`яз. із захист Батьківщини. Дата огляду 09.07.2024 (т.1 а.с.117).

21.08.2024 солдат ОСОБА_6 під час проходження служби в селищі Володимирець Вараського району Рівненської області помер на території Військової частини НОМЕР_2 . Хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті: гостра серцево-судина недостатність; атеросклеротичний кардіосклероз; хронічна ішемічна хвороба серця. Вказані обставини підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №48 від 22.08.2024 та довідкою про причини смерті від 22.08.2024 (т.1 а.с.85, 86; 181-182).

22.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_10 надіслано ОСОБА_1 сповіщення сім`ї №192, зі змісту якого вбачається, що солдат ОСОБА_6 , відданий військовій присязі на відданість Українському народу, під час виконання службових обов`язків та проведення робіт з благоустрою території у н.п. Володимирець Вараського району Рівненської області помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказано сповіщенні також зазначено: «Це сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг у встановленому законодавством порядку (т.1 а.с.84).

Факт смерті ОСОБА_6 також підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.08.2024 Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (т.1 а.с.87).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.08.2024 №244 солдата ОСОБА_6 , оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті гострої серцево судинної недостатності, 21.08.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. У наказі також зазначено: «Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби» (т.1 а.с.96, 177).

Зі змісту акта проведення розслідування нещасного випадку (смерті), затвердженого командиром Військової частини НОМЕР_2 12.11.2024, судом встановлено, що нещасний випадок (смерть) солдата ОСОБА_6 визнається пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби (т.1 а.с.93-95; 183-188).

14.11.2024 командиром військової частини НОМЕР_15 (з основної діяльності) видано наказ №179-ОД «Про результати спеціального розслідування нещасного випадку (смерті)». Зі змісту якого вбачається, що нещасний випадок (смерть) солдата ОСОБА_6 визнається пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби і на нього складено акт за формою НВ-3 (т.1 а.с.189-191).

У п.10 протоколу засідання штатної військово лікарської комісії №2025-0402-1217-2265-7 від 02.04.2025 зазначено: «Захворювання солдата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 «Хронічна ішемічна хвороба серця. Гостра серцево-судинна недостатність. Атеросклеротичний кардіосклероз», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.08.2024 Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; лікарським свідоцтвом про смерть №48, виданим 22.08.2024 Рівненським обласним бюро СМЕ; актом проведення розслідування нещасного випадку проведено на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_16 від 25.08.2024 №754-АГД ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ» (т.1 а.с.119; 197-198).

30.04.2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 та 05.05.2025 ОСОБА_4 звернулися до начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 з заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . До заяв додано відповідний перелік документів (т.1 а.с.169-172).

Судом також встановлено, що 13.06.2025 за №12/1/4702 ІНФОРМАЦІЯ_13 звернувся до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Головне управління соціальної підтримки) особовий рахунок № НОМЕР_17 із висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачам (т.1 а.с.167-168).

Зі змісту витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.05.2025 №421/975, затвердженого заступником Міністра оборони України 20.08.2025, вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 призначено матері, сину та двом дочкам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 23.08.2024 - в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2024), в сумі 1514000 грн у рівних частках кожному (т.1 а.с.90).

Не погоджуючись із розміром призначеної грошової допомоги, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з ст.40 Закону №2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Відповідно до ст.41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.11.1991 № 2011-XII (далі Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.1 Закон №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону №2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до п.1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Згідно з пп. «а» п.1 ст.16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до п.3 ст.16-2 Закону № 2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень; розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 цієї статті.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2013 № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 №714) (далі Порядок №975).

Пунктом 1 Порядку №975 передбачено, що цей порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з п.3 Порядку № 975 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.

Підпункти 1-3 пункту 4 Порядку № 975 кореспондують з п.2 ст.16 Закону №2011-XII.

З аналізу наведених правових норм, судом встановлено, що Закон №2011-XII та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.06.2023 № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (далі Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з п.2 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1 та 1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.

Державні органи, зазначені у пунктах 1 та 1-2 цієї постанови, мають право отримувати інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень частини п`ятої статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України, частини шостої статті 100 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 7 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Якщо особи, зазначені в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1 та 1-2 цієї постанови, або особи, зазначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України «Про Національну поліцію» та пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за їх вибором.

Отже, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало декілька самостійних правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, розмір якої залежить від юридичних фактів, з якими закон пов`язує виникнення права на відповідну виплату. Законом № 2011-XII, Порядком №975 та Постановою № 168 встановлено диференційований розмір одноразової грошової допомоги, який залежить від обставин загибелі (смерті) військовослужбовця.

Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 30.07.2026 у справі №240/11064/24, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при ухваленні даного рішення.

Суд зазначає, що ключовим питанням, під час розгляду даної справи, є питання наявності у членів сім`ї загиблого внаслідок захворювання військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до абз.1 п.2 Постанови КМУ №168 у розмірі у розмірі 15 000 000 грн.

Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.06.2026 у справі №620/10029/24 сформулювала такі висновки:

«1. Положення пункту 2 Постанови КМУ № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону №2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови КМУ № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених п.2 Постанови КМУ № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови КМУ № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону №2011-XII та Порядку №975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій».

Так, у ході розгляду справи судом встановлено, що 21.08.2024 солдат ОСОБА_6 під час проходження служби в селищі Володимирець Вараського району Рівненської області помер на території Військової частини НОМЕР_2 . Вказані обставини підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №48 від 22.08.2024 та довідкою про причини смерті від 22.08.2024 (т.1 а.с.85, 86; 181-182).

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_6 з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

З долучених до матеріалах справи доказів, а саме: протоколу засідання штатної військово лікарської комісії №2025-0402-1217-2265-7 від 02.04.2025 вбачається, що ОСОБА_6 вбачається, що захворювання, яке призвело до смерті, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (т.1 а.с.119; 197-198)

Разом з тим, суд зазначає, що встановлення військово-лікарською комісією причинного зв`язку між захворюванням та проходженням військової служби саме по собі не є достатньою та безумовною правовою підставою для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 Постанови №168

Наведеною нормою встановлено спеціальні умови призначення зазначеної виплати, які пов`язуються саме із загибеллю військовослужбовця за визначених законодавцем обставин, а не з будь-яким випадком смерті особи, яка проходила військову службу.

З матеріалів справи не вбачається, а позивачами не надано належні, допустимі та достатні докази того, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманих під час безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій або виконання інших завдань, визначених п.2 Постанови №168.

Отже, встановлений військово-лікарською комісією причинний зв`язок захворювання із проходженням військової служби свідчить про наявність підстав для застосування до членів сім`ї померлого відповідних соціальних гарантій, передбачених законодавством про соціальний захист військовослужбовців, однак сам по собі не підтверджує наявності тих спеціальних юридичних фактів, з якими Постанова №168 пов`язує виникнення права саме на одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 гривень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивачів не довів ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги.

З огляду на зазначене та виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

За приписами ст.139 КАС України судові витрати на користь сторін не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_18 )

Позивач - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_19 )

Позивач - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_20 )

Позивач - ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_21 )

Відповідач - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049. ЄДРПОУ/РНОКПП 00034022)

Повний текст рішення складений 25.08.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО