Ухвала суду № 139217009, 24.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15080/26

УХВАЛА

24 серпня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву представника Приватного підприємства «Град-Сервіс» про забезпечення позову в адміністративній справі №420/15080/26, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Приватного підприємства «Град-Сервіс» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 056707 від 12.05.2026 року.

Ухвалою суду від 16.06.2026 року було прийнято до розгляду адміністративну справу №420/15080/26, та відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.

04.08.2026 року до суду (під час перебування головуючого судді у щорічній відпустці) представником позивача було подано заяву про забезпечення позову в адміністративній справі №420/15080/26, в якій вона просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом:

- зупинення стягнення на підставі постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ 056707 від 12.05.2026 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/15080/26.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначила, що 03.08.2026 року на підставі оскаржуваної постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ 056707 від 12.05.2026 року було відкрито виконавче провадження №81622426 та винесено постанову про арешт коштів боржника. Унаслідок цього, на грошові кошти ПП «ГРАД-СЕРВІС», що знаходяться на рахунках підприємства в банківських установах, накладено арешт у межах суми стягнення 19 069,00 грн.

За твердженням представника позивача, оскаржувана постанова вже є підставою для застосування заходів примусового виконання та фактичного обмеження права ПП «ГРАД-СЕРВІС» на розпорядження належними йому грошовими коштами. Подальше здійснення виконавчих дій та примусове списання грошових коштів до вирішення адміністративної справи по суті може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист прав та законних інтересів позивача. У разі задоволення позову та визнання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті № ОПШ 056707 від 12.05.2026 року протиправною і скасування її примусово стягнуті кошти підлягатимуть поверненню з відповідного бюджету, що потребуватиме вчинення додаткових юридичних та фінансових процедур. Водночас повернення коштів, безпідставно стягнутих у межах виконавчого провадження, не є автоматичним наслідком задоволення позову та потребує окремого звернення до уповноважених органів, оформлення необхідних документів і здійснення відповідних бюджетних процедур. За умов обмеженості бюджетного фінансування та особливостей казначейського обслуговування бюджетних коштів, фактичне повернення таких сум може бути суттєво відтерміноване та здійснюватися з урахуванням черговості проведення платежів.

Дослідивши вказану заяву представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи та керуючись законом.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У частині 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Так, за ч.1 ст. 1 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч.1 ст. 12 Закону України №1404-VIII).

За п.2 частиною 1 ст.26 Закону України №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Суд зауважує, що позивачем було надано до суду докази здійснення Овідіопольським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції дій, спрямованих на стягнення з позивача штрафу на підставі оскаржуваної постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ 056707 від 12.05.2026 року, зокрема, виконавчим органом в межах виконавчого провадження №81622426 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2026 року та постанову про арешт коштів боржника від 03.08.2026 року.

Тобто, наразі на підставі постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ОПШ 056707 від 12.05.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, яка є предметом оскарження в адміністративній справі №420/15080/26, відкрито виконавче провадження, в якому державним виконавцем вже вчиняються дії щодо звернення стягнення на грошові кошти позивача для виконання вищевказаної постанови.

Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками справи та реальність загрози виникнення суттєвої матеріальної шкоди позивачу, яка полягає потенційному примусовому виконанні оскаржуваних постанов та застосуванні державним виконавцем заходів примусового виконання згідно ст.10 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на вказане, не надаючи попередньої оцінки законності постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ 056707 від 12.05.2026 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, суд вважає, що стягнення з позивача в порядку виконавчого провадження грошових коштів (штрафу), в тому числі витрат на виконавче провадження, відкритого на виконання оскаржуваної постанови №ОПШ 056707 від 12.05.2026 року, до ухвалення рішення в адміністративній справі №420/15080/26 істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Виходячи з викладеного суд вважає, що невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а вжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. За таких умов клопотання представника позивача про забезпечення позову у справі №420/15080/26 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ОПШ 056707 від 12.05.2026 року є обґрунтованим, а тому таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 19, 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі №420/15080/26 задовольнити.

Зупинити стягнення з Приватного підприємства «Град-Сервіс» (67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Одеська, 16, код ЄДРПОУ 32635131) на підставі виконавчого документа постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ 056707 від 12.05.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/15080/26.

Копію ухвали направити учасникам справи та Овідіопольському відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.