Ухвала суду № 139216119, 25.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань сплати судового збору

25 серпня 2026 року Справа № 280/8739/26 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, просп.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо встановлення особливості обчислення пенсії позивачу: "Не підлягає перерахункам, призначена за рішенням суду у твердому розмірі - з 01.04.2025 довічно", нарахування та виплати пенсії без проведення на загальних підставах, починаючи з 01.03.2026, поточних перерахунків/індексації пенсії, з підвищенням її розміру, відповідно до ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 09.07.2003 за №1058-ІV; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати нарахування, перерахунок, індексацію та виплату пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, починаючи з 01.03.2026, на загальних підставах, відповідно до ст.ст.27, 28 та ч.2 ст.42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV перерахунку пенсій, відповідно до частини іншої ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 та "Порядком проведення перерахунку пенсій, відповідно до частини другой статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 за №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, без встановлення особливостей обчислення пенсії: "Не підлягає перерахункам, призначена за рішенням суду у твердому розмірі - з 01.04.2025 довічно", з виплатою компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 01.03.2026 по момент фактичної виплати заборгованості; 3) допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог; 4) зобов`язати особисто начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.

Представником позивача у позові заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору та до позову додано клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

В обгрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі зазначено: "... Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб-платників доходу, у позивача повністю відсутні будь-який дохід за 2022-2025 роки (дод. 1) Постійно проживаючи в Ізраїлі позивач 96 років не працює, не є приватним підприємцем, не отримує доходів та пенсію за віком. Службою національного страхування Ізраїлю позивачу, як незаможному громадянину, який не має доходів, виплачується мінімальна допомога за старістю для незаможних громадян, яка, згідно зі статтею 15А Закону Ізраїлю про літніх громадян (1989 - 5750), доходом не є та звільнено від податку (дод. 2). Таким чином, не отримуючи пенсії за віком у повному розмірі та не маючи інших доходів, позивач перебуває у важкому майновому становищі. Суд також врахує , що позивач 97 років, постійно проживає за кордоном, змушений вшосте звернутися до суду для захисту порушеного соціального права, несе значні витрати з оформлення та подачі судових матеріалів і ведення справи в суді. При зазначених обставинах накладення на позивача обов`язку сплати судового збору не тільки неправомірно, але і не гуманно. ...".

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. (ч.1 ст.133 КАС України).

Як передбачено п.3 ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір).

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України Про судовий збір повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

З адміністративного позову, додатків до нього, вбачається, що єдиним джерелом існування позивача є пенсія, отримання якої і є предметом спору у справі. Позивач є особою похилого віку (96 років). Отже сплата судового збору буде становити значний тягар для ОСОБА_1 , впливати на рівень його життя.

Суд позбавлений можливості одночасно і звільнити позивача від сплати судового збору і відстрочити йому сплату судового збору.

Таким чином, вказане клопотання представника позивача задовольняється частково.

Керуючись ст.ст.132-133, 241, 243 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору по справі.

В іншій частині клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі - відмовити.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Прасов