Рішення № 139211321, 25.08.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/9464/25

Провадження № 2/645/1139/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Лисенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №645/9464/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

29.12.2025 до суду надійшла вищевказана позовна заява у якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованость за кредитним договором № 150195 від 15.08.2024 у розмірі 16 554,05 грн, яка складається з 11 378,49 грн заборгованості за тілом, 4 675,56 грн заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією 500,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 15.08.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 150195 на суму 16 667,00 грн.

Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування Позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів Кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Зокрема, згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору.

Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті Кредитодавця, Відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 91f0313a, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису Відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

На виконання умов Кредитного договору, 15.08.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 -ХХХХ-2336 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів.

06.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 06022025, згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 16 554,05 грн, яка складається з: 11 378,49 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 675,56 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 500,00 грн - заборгованість по комісії; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.12.2025, справу передано на розгляд головуючому судді Лисенко О.О.

Ухвалою судді від 30.12.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Надано відповідачу строк на надання відзиву.

12.01.2026 на виконання вимог ухвали судді від 15.08.2025 АТ «СЕНС БАНК» надано до суду витребувані докази.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві виклав клопотання, у якому просив проводити розгляд без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу зазначену в позовній заяві, кореспонденція повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Таким чином, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Судом встановлено, що 15.08.2024 між ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №150195.

Відповідно до договору ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у загальному розмірі 16667,00 гривень (шляхом перерахування 13000,26 грн на рахунок позичальника № НОМЕР_2 та у розмірі 3666, 74 грн на погашення заборгованості за комісією за надання кредиту) зі строком користування протягом 126 днів, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит (по 19.12.2024), а також періодично сплачувати платежі на погашення кредиту, процентів та комісії, відповідно до графіку платежів (додаток 1). Базова процентна ставка - 330% річних. Комісія за надання кредиту складає 3666,74 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за рахунок кредиту. Комісія за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень за кожний період між датами здійснення платежу відповідно до графіку платежів.

Договір №150195 від 15.08.2024 укладено у формі електронного документу з використанням відповідачем електронного підпису - 91f0313a.

З листа АТ «СЕНС БАНК» від 07.01.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 . В період з 15.08.2024-20.08.2024 на картку № НОМЕР_2 зараховано 13000,26 грн.

Відповідно до виписки заборгованість за кредитним договором №150195 від 15.08.2024 становить становить - 16 554,05 грн, яка складається з: 11 378,49 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 675,56 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 500,00 грн - заборгованість по комісії; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

06.02.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 06022025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» належні йому Права вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» приймає Права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.

Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги №2 за договором факторингу № 06022025 підписаний сторонами 06.02.2026 та відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 06.02.2026 до Договору факторингу № 06022025, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором №150195 в розмірі 13000,26 гривень.

Згідно з розрахунком заборгованості загальна заборгованість за кредитним договором № 150195 від 15.08.2024 становить 16 554,05 грн, яка складається з 11 378,49 грн - заборгованості за тілом, 4 675,56 грн - заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією - 500,00 грн.

Суд погоджується із заявленою позивачем сумою заборгованості, оскільки згідно розрахунків, наданих стороною позивача, нарахування відсотків здійснено у відповідності до вищезазначених умов кредитного договору та в межах строку дії кредитного договору.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач покладені зобов`язання належним чином не виконував, не здійснював повернення чергової частини кредиту та сплату процентів за користування кредитом. Докази зворотного суду не надані. Також відповідачем не спростований розрахунок суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.

Також позивач довів, що унаслідок укладення зазначеного вище договору факторингу станом на даний час кредитором з правом вимоги до відповідача за Договором № 150195 від 15.08.2024 є ТОВ «Юніт Капітал».

Відтак наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором про споживчий кредит № 150195 від 15.08.2024 у загальному розмірі 16054,05 грн, що складається з: 11378,49 грн (тіло кредиту) та 4675,56 грн (проценти за користування кредитом) доведено позивачем належними та достатніми доказами.

Щодо стягнення заборгованості за комісією у розмірі 500,00 грн суд зазначає наступне.

Умовами Договору визначено сплату комісії за надання кредиту, що розраховується за ставкою 22% від суми кредиту та становить 3666,74 грн.

Аналіз умов Договору свідчить про те, що така комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 першої ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

Слід зауважити, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Однак умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Також у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У даній справі позивач не надав доказів погодження зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та які надаються відповідачу і за які банком встановлена комісія, пов`язана з обслуговуванням кредиту.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що положення Договору про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі в розмірі 500,00 грн суперечать положенням ст. 12, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

Таким чином, з відповідача на користь позивача за Договором про споживчий кредит № 150195 від 15.08.2024 підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 16054,05 грн, що складається із: 11378,49 грн - (тіло кредиту) та 4675,56 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №32964 від 26.12.2025. Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 16 554,05 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 16054,05 грн грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 96,98 % (16054,05 х100: 16 554,05) = 96,98 %

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 96,98 % то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 2349,24 грн (2422,40 х 96,98 % =2349,24 грн).

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

10.09.2025 між АБ «Соломко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правової допомоги №10/09/25-02.

Із додаткової угоди №25770863152 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 вбачається, що ТОВ «Юніт Капітал» уклало угоду з АБ «Соломко та партнери» про надання правничої допомоги у справі про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №150195 від 15.08.2024 з позичальника ОСОБА_1 .

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг №10/09/25-02 від 10.09.2025 від 25.11.2025 вартість послуг становить 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ст. 137 ч. ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 (справа №2040/6747/18) закріплено правовий висновок, згідно якого суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Ураховуються такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, що розглядається, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участі в судовому засіданні при розгляді справи, позов подано до суду в системі «Електронний суд», суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат потрібно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» суму заборгованості за кредитним договором №150195 від 15.08.2024 у загальному розмірі 16 054,05 грн (шістнадцять тисяч п`ятдесят чотири гривні 05 копійок), що складається із: 11378,49 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4675,56 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2349,24 грн (дві тисячі триста сорок дев`ять гривень 24 копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 25 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: вулиця Рогнідинська, 4А, офіс 10, місто Київ, 01024, тел. +380992745183, наявний зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 , відсутній зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС.

Суддя О.О. Лисенко