Рішення № 139210993, 25.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3991/2026 Справа № 641/6084/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №281249 від 20.04.2025 у розмірі 15241,60 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.04.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі Товариство) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 281249 (Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах фінансового кредиту. Договір укладено в електронному вигляді та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Сума кредиту 8 000,00 грн, строк кредиту 90 днів, відсоткова ставка 0,72 % на добу. Позивач зазначає, що на виконання умов договору 20.04.2025 первісним кредитором на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у сумі 8 000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . 19.12.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, в тому числі за Договором.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивач зазначає, що станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за Договором становить 15 241,60 грн, з яких: 8 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5 241,60 грн прострочена заборгованість за процентами; 2 000,00 грн послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту відповідно до п. 1.4 договору. На адресу відповідача було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, однак станом на дату звернення до суду зазначена вимога відповідачем не виконана.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

Відповідач правом на відзив не скористалася.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 24.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судові засідання05.08.2026 та 25.08.2026 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання, поштові повідомлення повернулися з відміткою: «адресат відсутній», що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови ВП ВС від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22, КЦС ВС від 20.05.2026 у справі №199/15273/25) вважається належним повідомленням, причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

20.04.2025 між ТОВ «Клай Інвест» (Товариство) та ОСОБА_1 була укладена індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту № 281249 (Договір), відповідно до якого Товариство надало ОСОБА_1 фінансовий кредит у розмірі 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надано строком на 90 днів, тобто до 18.07.2025. За користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 262,8 % річних, що становить 0,72 % на добу. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 14 днів, пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, пов`язаних з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення, клієнт сплачує Товариству 25 % від суми фінансового кредиту. Договір підписано електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором KL6776.

На виконання Договору Товариство надало кредит шляхом перерахування кредитних коштів у сумі 8 000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 через платіжного провайдера, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід».

19.12.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до якого на підставі реєстру боржників від 19.12.2025 Товариство відступило ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до відповідача за Договором. Суду надано також платіжні інструкції на підтвердження сплати за позивачем за права вимоги.

Відповідно до наведеного розрахунку заборгованості станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за Договором становить 15 241,60 грн, з яких: 8 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5 241,60 грн - прострочена заборгованість за процентами; 2 000,00 грн комісії з надання, обслуговування і повернення кредиту відповідно до п. 1.4 договору.

На адресу відповідача було направлено вимогу від 17.03.2026 про погашення заборгованості за Договором.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Суд встановив, що Договір укладений за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) первісного кредитора, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, та має силу договору, який укладений в письмовій формі.

На виконання Договору кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 8000,00 грн. Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов Договору.

Оскільки, відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором не виконала, у неї виникла заборгованість.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані позивачем в межах строку кредитування, а тому підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів погашення суми кредиту за Договором та процентів за користування ним суду не надано, а також не надано доказів щодо неправильності або необґрунтованості наданого позивачем розрахунку.

Отже, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8000,00 грн за сумою кредиту, а також 5241,60 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас, позивач не надав суду докази витрат позивача на обслуговування кредитної заборгованості поза межами, встановленими зазначеними нормами закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що нарахування комісії в сумі 2000,00 грн за Договором суперечить положенням ч. 1, ч. 2 ст. 228 ЦК України, оскільки не є платою за послуги, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику, а тому положення Договору про сплату позичальником на користь позивача комісій за обслуговування є нікчемними, а відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором підлягають задоволенню в сумі 13 241,60 грн, з яких: 8 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5 241,60 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач надав суду платіжну інструкцію на підтвердження сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частини перша - третя статті 134 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

На підтвердження надання послуг правничої допомоги адвокат надав договір від 09.04.2026 про надання правової допомоги №09/04/2026. Пунктом 3.3 вказаного договору встановлено, що факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. Між тим, суду не надано зазначений акт, а так само будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували вартість фактично наданих позивачу послуг на суму саме 15 000 грн, зокрема додаткової угоди до договору, рахунку, акта приймання-передачі наданих послуг, детального розрахунку вартості виконаних робіт або іншого документа, з якого можливо встановити погоджений сторонами розмір гонорару.

При цьому суд враховує, що для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу закон не вимагає обов`язкового підтвердження фактичної сплати гонорару на момент ухвалення рішення. Водночас сторона повинна довести розмір витрат, які нею сплачені або підлягають сплаті.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, відповідно до яких склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу входять до предмета доказування, а суд має встановити їх на підставі належних доказів (постановах КЦС складі ВС від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц). За встановлених обставин суд позбавлений можливості встановити, яка саме сума витрат на професійну правничу допомогу фактично сплачена позивачем або підлягає сплаті ним адвокату, а також перевірити обґрунтованість заявленої до розподілу суми 15 000 грн. При цьому суд не має правових підстав самостійно визначати вартість наданої правничої допомоги, оскільки це означало б втручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом.

Отже, оскільки позивачем не доведено належними та достатніми доказами розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до розподілу в сумі 15 000 грн, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх стягнення з відповідача. У зв`язку з цим у розподілі заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №281249 від 20.04.2025 у розмірі 13241,60 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, НОМЕР_2 в АТ «КОМІНБАНК», МФО 322540, ЄДРПОУ 43561872.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.Я.Василенко