Рішення № 139210970, 24.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3770/2026 Справа № 641/5528/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/5528/26

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головний державний виконавець Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарасова Наталія Сергіївна

про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сербіна А.В. за допомогою системи "Електронний суд" звернулась до Слобідського районного суду м. Харкова в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Головний державний виконавець Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарасова Наталія Сергіївна, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.09.2025 року по 09.06.2026 року в розмірі 47597,26 грн., та стягнути судові витрати в розмірі 3500 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08.08.2025 року Слобідським районним судом м. Харкова видано судовий наказ, яким стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з 04.08.2025 та до досягнення дитиною повноліття. На даний час здійснюється примусове виконання вищевказаного судового наказу. 04.06.2026 року державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого сума заборгованості відповідача станом на 31.05.2026 року складає 113054,46 грн. В зв`язку з несплатою відповідачем аліментів, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення пеню за прострочене зобов`язання у розмірі 47597,26 грн.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 12.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Від представника позивача адвоката Сербіної А.В. на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить проводити розгляд справи без участі позивача та її представника, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомили.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.02.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08.08.2025 року Слобідським районним судом м. Харкова видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 04.08.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

З розрахунку заборгованості по аліментам, складеним головним державним виконавцем Тарасовою Н.С. встановлено, що станом на 06.04.2026 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 за період з 04.08.2025 року по 30.03.2026 року складає 45414,50грн.

Головним державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарасовою Н.С. 04.06.2026 року складена довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якої станом на 04.06.2026 року по виконавчому провадженню наявна заборгованість зі сплати аліментів, яка становить 113054,46 грн.

В зв`язку з простроченням зобов`язання по сплаті аліментів позивачем нараховано пеню за прострочене зобов`язання за період з 01.09.2025 по 09.06.2026 у розмірі 47597,26 грн.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно роз`яснень, які викладені у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Отже неустойка, визначена у частині першій статті 196 СК України може бути стягнута з особи, яка є винною у простроченні сплати аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин,суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачував аліменти на утримання дитини, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість по аліментам.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

З урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Великої Палата Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц розрахунок пені за період прострочення сплати аліментів з 01.09.2025 по 09.06.2026 року року проводиться за наступною формулою: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

Так, заборгованість вираховується наступним чином:

сума неустойки (пені) за період нарахування аліментів з 04.08.2025 по 31.08.2025 (з урахуванням часткових зарахувань у грудні 2025 та січні 2026) з 01.09.2025 року по 31.12.2025 року: нарахована сума аліментів 5403,25 грн. х 1% (пені) х 122 днів = 6591,97 грн.; з 01.01.2026 року по 31.01.2026 року: нарахована сума аліментів 4706,25 грн. х 1% (пені) х 31 днів = 1458,94 грн.; з 01.01.2026 року по 09.06.2026 року: нарахована сума аліментів 4121,46 грн. х 1% (пені) х 160 днів = 6594,34 грн.;

сума неустойки (пені) з 01.10.2025 року: нарахована сума аліментів 5689,75 грн. х 1% (пені) х 252 днів = 14338,17 грн.;

сума неустойки (пені) з 01.11.2025 року: нарахована сума аліментів 5619,50 грн. х 1% (пені) х 221 день = 12419,10 грн.;

сума неустойки (пені) з 01.12.2025 року: нарахована сума аліментів 5637,75 грн. х 1% (пені) х 191 день = 10768,10 грн.;

сума неустойки (пені) з 01.01.2026 року: нарахована сума аліментів 6516 грн. х 1% (пені) х 160 днів = 10425,60 грн.;

сума неустойки (пені) з 01.02.2026 року: нарахована сума аліментів 5703,25 грн. х 1% (пені) х 129 днів = 7357,19 грн.;

сума неустойки (пені) з 01.03.2026 року: нарахована сума аліментів 5771 грн. х 1% (пені) х 101 день = 5828,71 грн.;

сума неустойки (пені) з 01.04.2026 року: нарахована сума аліментів 6052 грн. х 1% (пені) х 70 днів = 4236,40 грн.;

сума неустойки (пені) з 01.05.2026 року: нарахована сума аліментів 6164 грн. х 1% (пені) х 40 днів = 2465,60 грн.;

сума неустойки (пені) з 01.06.2026 року: нарахована сума аліментів 6164 грн. х 1% (пені) х 9 днів = 554,76 грн.

Отже, за період з 01.09.2025 року по 09.06.2026 року розмір пені по аліментах становить 83038,88 грн., та з урахуванням обмеження у 100% заборгованості, розмір пені по аліментам становить 47597,26 грн.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, враховуючи, що позивач просила стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, виходячи з розрахунку на суму 47597,26 грн., то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача пеню за прострочення аліментів у розмірі 47597,26 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи, що позивач згідно Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, рішенням суду позовну вимогу про стягнення з відповідача аліментів задоволено повністю, а тому судовий збір у розмірі 1064,96 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:

договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.06.2026 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Сербіною А.В.; детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 09.06.2026 року, згідно якого адвокатом Сербіною А.В. надано ОСОБА_1 юридичні послуги на загальну суму 3500 грн., а саме: консультування; ознайомлення з документами; дослідження матеріалів виконавчого провадження; підготовка та направлення запиту; розрахунок пені; складення позовної заяви; узгодження тексту з клієнтом, аналіз нових документів; направлення позовної заяви учасникам та до суду.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та Фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених ОСОБА_1 до відшкодування витрат на надання їй правової допомоги є обґрунтованим та співмірним, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головний державний виконавець Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарасова Наталія Сергіївна про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.09.2025 року по 09.06.2026 року в розмірі 47597,26 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3500 грн., а всього 51097 (п`ятдесят одна тисяча дев`яносто сім) грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем або третьою особою в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головний державний виконавець Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарасова Наталія Сергіївна (адреса місцезнаходження: вул. Максиміліанівська, 11, м. Харків, код ЄДРПОУ 41430683).

Повне судове рішення складено 24.08.2026 року.

Суддя С. О. Ященко