Рішення № 139210529, 25.08.2026, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1257/26

Провадження № 2-а/391/6/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2026р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Ревякіної О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7499404 від 06.07.2026 року, винесеної інспектором 1 взводу 8 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Звєряковим О.С.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.07.2026 рухаючисьна автомобілі Ford Fusion д.р.н. НОМЕР_1 по ділянці дороги М-28 (об`їзна дорога), що проходить між населеними пунктами - селище Авангард та містом Одеса, був зупинений патрульним інспектором, який мотивував зупинку тим, що позивач не виконав вимоги п.12.4 ПДР та рухався в с. Авангард зі швидкістю 81 км/год., що перевищує встановлену допустиму швидкість руху в межах населеного пункту 50 км/год. та, незважаючи на заперечення позивача, виніс оскаржувану постанову, яку позивач вважає незаконною в зв`язку з недоведеністю вини та відсутністю складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП), оскільки обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях і складеному з грубими процесуальними порушеннями документі, де не заповнена графа 7 «Додатки», що унеможливлює ідентифікацію доказів, які позивачу на місці навіть не демонструвалися. Крім того, відповідачем не доведено ані законності самої процедури вимірювання швидкості (через відсутність підтвердження наявності попереджувального знака 5.76, що є порушенням cт. 40 Закону України «Про Національну поліцію»), ані факту руху транспортного засобу в межах населеного пункту, адже зазначена в постанові адреса є географічно недостовірною, а докази встановлення інформаційно-вказівних знаків 5.45 або 5.47 на ділянці автодороги М-28 у матеріалах справи повністю відсутні, що беззаперечно виключає можливість порушення позивачем швидкісного ліміту, передбаченого п.12.4 ПДР України.

24.07.2026 розпорядженням голови Бобринецького районного суду Кіровоградської області вказана справа передана за підсудністю до Компаніївського районного суду Кіровоградської області та протоколом автоматичного розподілу судової справи від 03.08.2026 передана головуючому судді Ревякіній О.В.

Ухвалою суду від 05.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано у відповідача докази по справі

06.08.2026 надійшло клопотання від Головного управління Національної поліції в Одеській області про виключення управління з кола відповідачів по даній справі.

07.08.2026 від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою суду від 07.08.2026 замінено у справі первісного відповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області на належного відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України.

13.08.2026 через систему Електронний суд від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України на адресу суду надійшла заява про направлення відзиву, належним чином завіреної копії матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та матеріалів відеофіксації адміністративного правопорушення засобами поштового зв`язку, отримані судом 18.08.2026.

Відповідач у наданому відзиві зазначає про те, що категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, просить позовну заяву залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Вказує, що06.07.2026 близько 10:49 год. інспектором патрульної поліції Звєряковим С.С., було виявлено транспортний засіб марки FORD FUSION, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вулиці Ангарській, 1-А, (нова назва вулиці Буджацька)селище Авангард Одеська область, зі швидкістю 81 км/год, що перевищує встановлено допустиму швидкість руху в межах населеного пункту с-ще Авангард (Одеська область) 50 км/год., чим перевищив допустиму швидкість руху та порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.Вищезазначене адміністративне правопорушення було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II ТС008449 та підтверджується відеозаписом та роздруківками із вищезазначеного лазерного вимірювача швидкості руху.

Крім того, відповідач вказав, що під час винесення оскаржуваної постанови поліцейським була дотримана процедура розгляду справи в повному обсязі, позивач ОСОБА_1 погоджувався з вчиненим правопорушенням та не бажав ознайомитися з фото, відео доказами правопорушення.

Щодо місця вчиненого правопорушення відповідач вказав, що с. Авангард, через яке пролягає вулиця Ангарська (Буджацька) позначено дорожніми знаками 5.49 «Початок населеного пункту», як з м. Чорноморська в бік київського напрямку, та із київського напрямку в бік м. Чорноморська. Місце зупинки позивача вказано в GPS координатах в файлі та в фотороздруківці з лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II ТС008449.

Щодо дорожнього знаку 5.76 ПДР в місці фіксації перевищення швидкості руху позивача відповідачу відзиві посилається на розділ 33 «Дорожні знаки» ПДР України, який не містить попереджувального дорожнього знаку здійснення контролю швидкості за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів не в автоматичному режимі, а тому інспектор поліції мав право здійснювати вимірювання швидкості руху лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM тримаючи його у руках та без встановлення інформаційного знаку. Наявність або відсутністьдорожнього знаку 5.76 не звільняє водіїв від обов`язку виконувати вимоги ПДР щодо дотримання швидкості руху саме у населених пунктах.

17.08.2026 від позивача через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив де позивач зазначає про те, що не погоджується з відзивом позивача та вважає, що постанова серії ЕНА № 7499404 від 06.07.2026 року винесена зі значним процесуальними порушеннями та не обґрунтована належними та допустимими доказами, обставини викладені в оскаржуваній постанові заперечує, оскільки не порушував Правил дорожнього руху та відповідно здійснював рух лише в межах допустимої швидкості, передбаченої Правилами дорожнього руху. Зазначив, що наданий до суду, разом з відзивом на позовну заяву, диск (на якому містяться відео файли) не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ, оскільки, в постанови серії ЕНА № 7499404 від 06.07.2026 року, не має посилань на технічний засіб за допомогою якого здійснені дані відеозаписи, в пункті 7 «До постанови додаються» працівником поліції не вказано жодного технічного засобу фіксації адміністративного правопорушення, що позбавляє можливості його ідентифікувати. Вказав, що експертні висновки на підтвердження відповідності лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCAM II, не можуть бути прийняті судом до уваги оскільки втратили свою чинність. Вказав, що у разі, якщо суд дійде до висновку про допустимість наданих відеозаписів як доказу, слід зазначити у момент здійснення запису транспортний засіб фізично знаходився за межами населеного пункту та лише наближався до нього. Доказів того, що транспортний засіб Ford Fusion номерний знак НОМЕР_1 здійснював рух в межах населеного пункту Авангард перетнувши при цьому номерний знак 5.45 «Населений пункт» матеріали справи не містять.

19.08.2026 від позивачачерез систему Електронний суд надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з відповідача.

21.08.2026 від відповідача через систему Електронний суд надійшла заява про повернення відповіді на відзив та не врахування викладених у ній доводів, оскількивраховуючи спеціальний характер положень статті 269 КАС України, подана позивачем відповідь на відзив не є заявою по суті справи у розумінні процесуального закону та не може розглядатися судом як належний процесуальний документ у даній категорії справ.

24.08.2026 від позивача через систему Електронний суд надійшла заява, я якій позивач просить відмовити Управлінню патрульної поліції в Одеській області ДПП у задоволенні клопотання про повернення документа та залишення його без оцінки, врахувати подані позивачем письмові пояснення викладені у документі під назвою Відповідь на відзив та надати викладеним у ньому доводам належну правову оцінку під час ухвалення рішення по суті справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом встановлено, що 06.07.2026 інспектором 1 взводу 8 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Звєряковим О.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушенняу сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії ЕНА № 7499404 від 06.07.2026. Згідно вказаної постанови 06.07.2026 о 10:49 год ОСОБА_1 керуючи автомобілем FORD FUSION, д.н.з НОМЕР_1 в населеному пункті с. Авангардпозначене дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, а саме рухався зі швидкістю 81 км/год, порушивши п.12.4 ПДР України та вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, а тому призначено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідальність за ст.122 ч.1 КУпАП, окрім іншого, настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, утому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Відповідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В якості доказу правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідачем разом з відзивом надано суду фотознімки з лазерного вимірювача швидкості TruCAM II № ТС008449 із зображенням автомобіля FORD FUSION, д.н.з НОМЕР_1 , який зафіксовано 06.07.2026 року на автомобільній дорозі, що згідно координат проходить через населений пункт с. Авангард Одеська область, який рухався по вулиці в межах цього населеного пункту зі швидкістю 81 км/год та відеозапис події.

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/35142 чиннедо 04.11.2026, вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI20/20TruCAM II № ТС008449 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.

Лазерний вимірювач швидкості LTI20/20TruCAM зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12, що підтверджується копією сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903- 2012.

З копії листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.07.2025 року, який додано до відзиву, вбачається, що прилади TruCAM конструктивно створені для утримування в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення це експлуатація в ручному режимі за утримування приладу в руках за безпосередньої участі оператора. Метрологічні та технічні характеристики приладів TruCAM відповідають вимогам національного стандарту «ДСТУ 8809:2018». Прилади TruCAM можуть працювати як в ручному режимі, так і в автоматичному. Алгоритми роботи під час вимірювань як в автоматичному режимі (закріплення чи то на тринозі чи іншим способом) так і в ручному режимі (утримування в руках) однакові. В обох режимах неналежні результати вимірювань бракуються.

В матеріалах справи наявна копія експертного висновку Адміністрації Держспецзв`язку від 15.12.2023 виданий Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, відповідно до якого в об`єкті експертизи - лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCAM II правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п. 5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015, дія експертного висновку поширюється на зразки об`єкта експертизи із заводськими номерами, в тому числі ТС008449, термін дії експертного висновку протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування.

Враховуючи викладене, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM зареєстрований в державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад LTI 20/20 TruCAM пройшов випробування відповідності, сертифікат якого був чинний станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та даний прилад може використовуватися в ручному режимі.

Отже, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.

Таким чином, твердження позивача про те, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM не може використовуватися в ручному режимі, є помилковими, оскільки спростовуються вищенаведеними доводами.

Натомість, позивачем не доведено того, що тримання поліцейським в руках лазерного вимірювача LTI 20/20 TruCAM призвело до неправильного встановлення швидкості руху транспортного засобу, відсутні підстави вважати, що вимірювання швидкості руху автомобіля позивача з використанням лазерного вимірювача швидкості TruCAM відбулось з порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, дослідивши долучені представником відповідача відеофайли та фотознімки, зроблені поліцейським за допомогою приладу «TruCAM» LTI 20/20, яким безпосередньо і здійснюється вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, суд вважає, що вони є належними і допустимими доказами, які повністю підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

З відеозапису портативного відеореєстратора встановлено, що позивачу було повідомлено причину зупинки, ознайомлено з правами та зі змістом оскаржуваної постанови, копія постанови вручена позивачу під підпис на місці зупинки транспортного засобу.

Відповідачем також надано відеозапис руху транспортного засобу FORD FUSION, д.н.з НОМЕР_1 в межах населеного пункту Авангард, на якому зафіксовано, як автомобіль проїжджає дорожній знак 5.50 "Кінець населеного пункту" в зворотньому напрямку, тобто в`їжджаючи в населений пункт.

Суд зауважує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

При керуванні автомобілем водій зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог Правил дорожнього руху.

Матеріали справи підтверджують факт порушення позивачем п.12.4 ПДР України, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.

Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку що відповідачем доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови від 06.07.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, підстави для задоволення позову, скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі відсутні.

Відповідно до п.5 ч.1ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Керуючись ст. ст. 7-11, 72-77, 242 - 246, 257, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5, ЄДРПУО 40108646) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ревякіна