Єдиний державний реєстр судових рішень
КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 391/958/25
Провадження № 1-кп/391/41/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2026 р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Компаніївка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч. 1 ст. 121 КК України,
в с т а н о в и в:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.5 ст. 407 КК України.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки строк тримання під вартою, встановлений обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою суду, закінчується 31.08.2026 р., однак судове провадження по даному кримінальному провадженню не закінчено й наявні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу.
Прокурор обгрунтовував своє клопотання тим, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, а саме:
-П.1 ч.1 ст. 177 КПК України можливість обвинуваченого ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від суду шляхом залишення постійного місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, немає стійких соціальних зв`язків у вигляді постійного місця проживання, тому в будь-який час має можливість залишити межі Кіровоградської області. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку.
-П.3 ч.1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки особи, які допитані, та яких планується допитати в якості свідків, є військовослужбовці ВЧ, в якій ОСОБА_4 проходив військову службу та має безперешкодний доступ до свідків в рамках даного кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_4 , достовірно знаючи місця перебування свідків у справі, шляхом погроз та іншими способами може незаконно впливати і схиляти останніх до незаконних дій, які можуть безпідставно його виправдовувати, у тому числі схиляти до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують
ОСОБА_6 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі, стосовно осіб, які можуть давати викривальні покази.
Прокурор звертав увагу на те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, а ніж триманні під вартою, не може гарантувати виконання обвинуваченим, передбачених ст. 194 КПК України, обов`язків.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання вищезазначеним ризикам, останньому необхідно продовжити запобіжний захід в вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора, оскільки ризики, які передбачені ст. 177 КПК України перестали існувати. Досудове розслідування завершено, і ризики в розумінні ст. 177 КПК України, зменшили свою дію, оскільки при завершенні досудового розслідування та відкриття матеріалів, ризики, які могли існувати на той час, зменшились майже у двічі.
ОСОБА_4 має постійне місце проживання в с. Софіївка, за цією ж адресою проживає його матір, яка є непрацездатною особою та потребує догляду. Обвинувачений немає негативних характеристик з місця проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судимостей немає.
Захисник звертав увагу на те, що Конституційний суд визнав неконституційною ч.8 ст. 176 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини.
Обвинувачений має грошові заощадження, а тому має можливість сплатити розмір визначеної судом застави, якщо його заощаджень не буде вистачати, то йому внести необхідний обсяг коштів допоможуть його мати та інші родичі. На підставі викладеного, просив визначити ОСОБА_4 розмір застави з покладенням обов`язків відповідно до ст. 184 КПК України або застосувати запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14.09.2025р. обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою. У подальшому ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06.11.2025р. обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії застосування запобіжного заходу було продовжено до 12.12.2025 р. включно. У подальшому запобіжний захід в вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався, останній раз - ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 03.07.2026 р. до 31.08.2026 р. включно.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування кожного обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України (переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення). Разом з тим, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 дав пояснення з приводу обвинувачення (зазначив, що дійсно самовільно покинув ВЧ, під час вживання алкогольних напоїв, наніс удар цеглою потерпілому, оскільки той ображав його матір, в чому розкаюється), потерпілий та свідки, яких вважав за необхідне допитати прокурор, також допитані в судовому засіданні. Потерпілий зазначав, що претензій до обвинуваченого не має, вказував, що дійсно мав конфлікт з матір`ю обвинуваченого. Оскільки потерпілий та свідки по справі допитані в судовому засіданні, письмові докази судом досліджені, тому ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків, на даний час, на думку суду, втратив свою актуальність.
Суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання в с. Софіївка, за цією ж адресою проживає його матір, яка через похилий вік та стан здоров`я, потребує постійного лікування та догляду. Обвинувачений нагороджений нагрудним знаком «За службу та звитягу» 3 ступеня, мав вогнепальне поранення 14.12.2024 р. правого передпліччя, внаслідок якого погіршився його стан здоров`я. Обвинувачений має намір продовжувати військову службу.
Згідно положень п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України - під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, в тому числі ст. 407 КК України.
Разом з тим, враховуючи зазначені вище дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок.
Такий розмір застави, на думку суду, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права обвинуваченого.
На обвинуваченого ОСОБА_4 повинні бути покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. У разі невиконання цих обов`язків обвинуваченим, щодо нього можуть настати наслідки, передбачені цим Кодексом.
Керуючись ст. ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 331, 350, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч. 1 ст. 121 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 19.10.2026 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПО 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 21.08.2026 по справі №12025121050000164 за ОСОБА_4 .
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , на строк до 19.10.2026 р. наступні обов`язки:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні.
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №14 для виконання, з врученням під розпис обвинуваченому ОСОБА_4 , також копію вручити прокурору, захиснику.
Апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.
Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 24.08.2026 р. о 12 год. 30 хвилин в приміщенні Компаніївського районного суду Кіровоградської області.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 139180865, Компаніївський районний суд Кіровоградської області було прийнято 21.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 391/958/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: