Рішення № 139209746, 24.08.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2512/26

Провадження № 2/177/1904/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 серпня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» Сахарова О.І. через підсистему «Електронний суд» звернулася 17.07.2026 до суду з указаним позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором від 06.12.2024 № 8547905 у розмірі 15183,79 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог вказав, що 06.12.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (даті по тексту ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено договір № 8547905 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн. ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання за договором виконав. Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість. Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» 13.05.2026 укладено договір факторингу №13052026, за умовами якого, відповідно до реєстру боржників, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 19923,79 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9315,21 грн, заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом в розмірі 5868,58 грн, заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 4740,00 грн. Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає заборгованість за кредитним договором та не сплачує проценти за користування кредитом, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «ФК «Ейс», у зв`язку з чим, представник звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за договором за виключенням заборгованості по штрафним санкціям.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Від АТ «ПУМБ» 29.07.2026 надійшли витребувана судом інформація щодо власника карткового рахунку та надходження на рахунок грошових коштів.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, у тексті позову зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак до суду не з`явився, надав заяву про визнання позовних вимог, проти задоволення позову не заперечує.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити в справі заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено та відповідачем не оспорюється, що за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний за стосунок товариства, 06.12.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір № 8547905 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надає кредит, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сторонами договору узгоджено суму кредиту 8000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною ставкою 1 % в день, що застосовується в межах строку кредитування, за зниженою ставкою 0,95 % в день, що застосовується за умови сплати до 05.01.2025 або протягом 3-х календарних днів, що слідують за вказаною датою, коштів не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

У випадку невиконання та / або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та / або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 720,00 грн на 4-й день такого невиконання та / або неналежного виконання, та у розмірі 160,00 грн, починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та / або неналежного виконання.

Указаний договір підписаний його сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що зазначено у п. 1.1 договору.

Також, 10.12.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено додаткову угоду до договору № 8547905, де сторони домовилися збільшити суму кредиту на 5000,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту складає 13000,00 грн.

До вказано договору позивачем надано паспорт споживчого кредиту, що містить основні умови кредитування, які ідентичні викладеним умовам у договорі, та підписані сторонами з використанням електронного підпису.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «Авентус Україна»виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними.

ТОВ «Авентус Україна»свої зобов`язання за договором виконав, а відповідач 06.12.2024 отримав кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої вказаним ним у договорі.

Від АТ «ПУМБ» надійшла інформація, що банком на ім`я ОСОБА_1 випущена карта № НОМЕР_2 , на яку06.12.2024 здійснено переказ коштів у розмірі 8000,00 грн, та 10.12.2024 у розмірі 5000,00 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Авентус Україна», після надання кредиту у загальному розмірі 13000,00 грн, відповідачу щоденно нараховувалися відсотки за узгодженими зниженою та стандартною процентними ставками. У свою чергу відповідачем здійснювалися платежі на часткове погашення заборгованості за основним боргом, процентів та штрафів.

Оскільки у строки та у повному обсязі відповідач покладені на нього зобов`язання не виконав, станом на 12.05.2026 за договором утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 9315,21 грн, за відсотками в розмірі 5868,58 грн, за штрафом у розмірі 4740,00 грн.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Підпунктом 3 пункту 4.1 договору № 8547905 визначено, що право товариства укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Між ТОВ «Авентус Україна»та ТОВ «ФК «Ейс» 13.05.2026 укладено договір факторингу № 13052026, яким ТОВ «ФК «Ейс» за плату набуло права грошової вимоги до боржників за договорами, укладеними з кредитором, що зазначені в реєстрах боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу №13052026, право вимоги за договором від 06.12.2024 № 8547905, укладеним із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Ейс». Загальна сума заборгованості за даним договором складала 19923,79 грн, із яких 9315,21 грн заборгованість за кредитом, 5868,58 грн заборгованість за відсотками, 4740,00 грн заборгованість за штрафами.

Як вбачається з виписки з особового рахунку, виконаного ТОВ «ФК «Ейс», після отримання прав вимоги до ОСОБА_1 ,позивачем відсотки та штрафні санкції не нараховувалися.

Користуючись своїм правом, позивач не заявляє вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за штрафними санкціями.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору сплаченого ним при поданні позову, що складає 1331,20 грн.

Беручи до уваги задоволення позовних вимог, повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача решту судових витрат, понесених ним при подачі позову, що складає 1331,20 грн (а.с.8).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до матеріалів справи, позивачу правову допомогу надавав адвокат Тимошенко О.О. на підставі договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026 № 20/01/26-01, укладеного між адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс», додаткової угоди від 25.05.2026 № 25771573494 до нього, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 та довіреності від 12.02.2026, якою ТОВ «ФК «Ейс» уповноважило адвоката Тимошенка О.О. представляти інтереси товариства.

Позивач під час розгляду справи поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, на підтвердження чого надано акт прийому-передачі наданих послуг, де погоджено вартість наданих послуг - складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту, підготовка клопотання.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 справі № 904/4507/18).

Також у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Верховний Суд, у постанові від 28.09.2022 у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22), аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Суд, розглянувши вказані докази, оцінивши розмір витрат на правничу допомогу з точки зору реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи ціну позову, приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу не є реальними та пропорційними сумі заявлених позовних вимог. Обсяг доказів у справі є незначним, справа не вирізняється підвищеною складністю, а тому суд приходить до висновку, що обґрунтованою та реальною є сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, що відповідає реальним витратам на надання правничої допомоги в даній справі, є співмірним з ціною позову, не призведе до надмірного, невиправданого збагачення позивача та надмірного тягаря на відповідача.

Керуючись ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ) заборгованість за кредитним договором від 06.12.2024 № 8547905 узагальному розмірі 15183 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят три) гривні 79 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 9315 (дев`ять тисяч триста п`ятнадцять) гривень 21 копійка, заборгованості за відсотками в розмірі 5868 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок та на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ) із державного бюджету 50 (п`ятдесят) відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову до суду, що складає 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.08.2026

Суддя: