Рішення № 139208770, 24.08.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2779/26

РІШЕННЯ

іменем України

"24" серпня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 15 липня 2020 року АТ «Ідея Банк» уклало з ОСОБА_1 . Договір кредиту та страхування №Z75.22268.006845188.

Відповідно до договору АТ «Ідея Банк» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби та сплату страхового платежу у загальному розмірі 25 000 грн зі строком користування коштами протягом 24 місяців з моменту надання, а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 15 липня 2022 року, а також сплачувати проценти за користування ним за змінюваною процентною ставкою, визначеною станом на дату укладення договору у розмірі 9,99 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом, а також щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 675 грн.

11 грудня 2025 року АТ «Ідея Банк» уклало з ТОВ «Факторинг Партнерс» Договір факторингу №11-12/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №Z75.22268.006845188 від 15 липня 2020 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 29 травня 2026 року виникла заборгованість (в межах вимог) у загальному розмірі 31 781,51 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 24 057,53 грн;

-заборгованість за процентами 7 723,98 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача не з?явилася, проте у позові просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги визнала частково в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами. Заперечувала проти стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості та витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи вказані нарахування завищеними та такими, що не враховують її складне матеріальне становище.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представниці позивача та відповідачки, оскільки матеріали справи містять усю необхідну інформацію та докази для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 15 липня 2020 року АТ «Ідея Банк» уклало з ОСОБА_1 . Договір кредиту та страхування №Z75.22268.006845188.

Відповідно до договору АТ «Ідея Банк» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби та сплату страхового платежу у загальному розмірі 25 000 грн зі строком користування коштами протягом 24 місяців з моменту надання, а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 15 липня 2022 року, а також сплачувати проценти за користування ним за змінюваною процентною ставкою, визначеною станом на дату укладення договору у розмірі 9,99 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом, а також щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 675 грн.

11 грудня 2025 року АТ «Ідея Банк» уклало з ТОВ «Факторинг Партнерс» Договір факторингу №11-12/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №Z75.22268.006845188 від 15 липня 2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали (у тому числі підписали) кредитний договір, погодившись з усіма його умовами.

За встановленого, ОСОБА_1 набула права та обов?язки позичальниці.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За встановленого, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшли права та обов`язки первісного кредитора за кредитним договором в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Суд встановив, що АТ «Ідея Банк» виконало свої зобов`язання перед позичальницею в повному обсязі.

Зі свого боку ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором вказана заборгованість станом на 29 травня 2026 року становить 31 781,51 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 24 057,53 грн;

-заборгованість за процентами 7 723,98 грн.

Вказана заборгованість визнана відповідачкою.

Що стосується заперечень ОСОБА_1 проти стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, то в цій частині суд не приймає їх до уваги та нагадує, що позивач не заявляв таких вимог та вони не були предметом судового розгляду.

За такого, встановлена судом заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню 2 662,40 грн судового збору.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору від 02 липня 2024 року №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», про надання правової допомоги з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, а також документи, що містять перелік, детальний опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, всього на суму 13 000 грн, у тому числі: надання усної консультації з вивченням документів з витратою 2 год., вартість 4 000 грн; складання позовної заяви з витратою 3 год., вартість 9 000 грн.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Водночас є сумнівними з точки зору їх необхідності та розумності адвокатські послуги щодо надання усної консультації у спорі незначної складності тривалістю у 2 год., надання консультації та складання позовної заяви у стандартній справі незначної складності за ставками за надані послуги у розмірі, що значно перевищують середній розмір аналогічних послуг.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, розміру вимог, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4 000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором кредиту та страхування №Z75.22268.006845188 від 15 липня 2020 року, що утворилася станом на 29 травня 2026 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 24 057 (двадцять чотири тисячі п`ятдесят сім) гривень 53 копійки; заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 7 723 (сім тисяч сімсот двадцять три) гривні 98 копійок, а всього в загальному розмірі 31 781 (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят одна) гривня 51 копійка, а також судові витрати у загальному розмірі 6 662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв