Ухвала суду № 139208516, 19.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28139/26

Провадження № 1-кс/127/10667/26

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023020000000314 від 17.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у кримінальному провадженні прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому просив накласти арешт на майно ТОВ «Готель Лондон Кіровоград» (ЄДРПОУ 36584807), а саме на:

- нежитлову будівлю, загальною площею (кв. м): 1766,6, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, буд. 8;

- комплекс будівель, загальна площа (кв. м): 2426,4, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 1д;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 6310136600:01:016:0020, площа (га): 0,0831, Харківська обл., м. Харків, вул. Чубаря, 4;

- нежитлову будівлю літ. «А-IV» готель з офісними приміщеннями, загальною площею 2982 кв. м, Харківська обл., м. Харків, вул. Садова, буд. 4..

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023020000000314 від 17.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, щодо діяльності підприємств, які зареєстровані на території Вінницької області та кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни або резиденти Російської Федерації. В межах даного кримінального провадження 29.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 на даний час є фактичним власником української фінансово-промислової групи «Optima Hotel Group» (довідково: після накладення рішенням РНБО у 2023 році персональних санкцій на громадянина РФ ОСОБА_4 мережа готелів «Reikartz Hotel Group» здійснила ребрендинг під назвою «Optima»), до складу якої входить розгалужена група компаній, засновниками яких перед введенням санкцій щодо ОСОБА_4 стали наближені до нього фізичні особи чи підконтрольні йому юридичні особи, зокрема такі як: ТОВ «Готель Лондон Кіровоград» (засновники: Компанія «Рейкартс хотелс енд різотс (сайперс) лімітед», Кіпр (99,12%), ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна» (0,88%), директор ОСОБА_5 ).

Таким чином, на думку прокурора, на даний час наявні підстави вважати, що оперативне управління зазначеним вище майно через третіх осіб продовжує здійснювати особисто ОСОБА_4 , а тому таке майно може підлягати конфіскації та спеціальній конфіскації. Крім того, постановою слідчого майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.З огляду на викладене прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно з метою збереження речових доказів, забезпечення конфіскації та спеціальної конфіскації такого майна.

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.

Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З огляду на наведене, з метою забезпечення накладення арешту на майно, власник майна не повідомлявся про розгляд даного клопотання.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

До заходів забезпечення кримінального провадження віднесено накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).

Згідно з частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023020000000314 від 17.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, щодо діяльності підприємств, які зареєстровані на території Вінницької області та кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни або резиденти Російської Федерації.

Обгрунтовуючи клопотання прокурором зазначається, що досудовим розслідуванням встановлено, що в ході відпрацювання доручень слідчого оперативним підрозділом, серед іншого, отримано відомості щодо причетності ряду громадян України до забезпечення діяльності на території України готельних комплексів, підконтрольних громадянину Російської Федерації ОСОБА_4 .

Встановлено, що починаючи з 19 лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією Російської Федерації проти України та окупацією частини території України.

Достовірно знаючи про викладені вище обставини, володіючи інформацією про окупацію території АР Крим, частин Донецької та Луганської областей збройними силами та іншими воєнізованими підрозділами Російської Федерації, громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлював, що ними вчиняються активні дії, спрямовані на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Втім, ОСОБА_4 , усвідомлюючи явно злочинний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи неприпустимість вчинення злочинів проти основ національної безпеки України в умовах збройного протистояння українського народу державі-агресору, діючи умисно, з корисливих мотивів, прийняв рішення про фінансування дій державних органів управління, підприємств військово-промислового комплексу та державних воєнізованих структур Російської Федерації, які були залучені до протиправного порушення територіальної цілісності України в межах установлених кордонів та захоплення державної влади на окупованих територіях України.

Установлено, що ОСОБА_4 є співвласником низки комерційних структур, які здійснюють свою господарську діяльність на території Російської Федерації, таких як ООО «Удобный маршрут», ООО «Удобный маршрут-программные продукты», ООО «Новация», ООО «Лайфстайл Маркетинг», ООО «Кавказия», ООО «РХМ», ООО «ЦШК «Гексагон» та інші.

Протягом 20142025 років ОСОБА_4 як співзасновник здійснював фактичне управління названими підприємствами на території РФ, визначав напрямки комерційної діяльності, у тому числі щодо їх участі в державних закупівлях.

Зокрема, ООО «ЦШК «Гексагон», де кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_4 із часткою в капіталі підприємства 70 %, виконувало державні контракти із федеральною державною казенною установою «Аппарат совета федерации», «ФКУ ИК-1 ГУФСИН России по Челябинской области», «ФКУ ИК-6 УФСИН России по Хабаровскому Краю», «ФКУ ЛИУ-7 УФСИН России по Чувашской Республике», «ФКУ ИК-18 ГУФСИН России по Челябинской области», «ФКУ ИК-6 УФСИН России по Липецкой области».

Крім того, наявні відомості про окремі контракти, які виконувались ООО «ЦШК «Гексагон» на замовлення АО «Научно-производственное объединение «Марс», що є одним із підприємств військово-промислового комплексу Росії, орієнтованим на виробництво систем озброєння надводних кораблів, автоматизованих систем управління військово-морського флоту, тактичних систем зв`язку.

Підконтрольний суб`єкт господарювання, де частка ОСОБА_4 складає 52 %, ООО «Биг Билет» забезпечує виконання держзамовлень установ культури Російської Федерації, у тому числі тих, що перебувають у складі Міністерства оборони РФ.

Крім того, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, комерційні структури, які здійснюють свою господарську діяльність на території Російської Федерації та співзасновником яких є ОСОБА_4 , сплатили до бюджету країни-агресора за 2022 рік податкові платежі на загальну суму 132 037 078 рос. рублів, що становить 66 953 361,5 грн за курсом Національного банку України станом на 31.12.2022; за 2023 рік 114 048 868 рос. рублів, що становить 48 036 242,7 грн за курсом Національного банку України станом на 31.12.2023; за 2024 рік 115 961 449 рос. рублів, що становить 45 199 453,6 грн за курсом Національного банку України станом на 31.12.2024.

Водночас ОСОБА_4 на даний час є фактичним власником української фінансово-промислової групи «Optima Hotel Group» (довідково: після накладення рішенням РНБО у 2023 році персональних санкцій на громадянина РФ ОСОБА_4 мережа готелів «Reikartz Hotel Group» здійснила ребрендинг під назвою «Optima»), до складу якої входить розгалужена група компаній, засновниками яких до введення санкцій щодо ОСОБА_4 стали наближені до нього фізичні особи чи підконтрольні йому юридичні особи, зокрема:

- ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна» (засновники: Компанія «Рейкартс хотелс енд різотс (сайперс) лімітед», Кіпр (99,99 %), Компанія з обмеженою відповідальністю «Фріотрон холдінгс лімітед», Кіпр (0,01 %), директор ОСОБА_6 );

- ТОВ «Азімут Інвест» (засновник ОСОБА_7 (100 %), директор ОСОБА_8 );

- ТОВ «Готель Лондон Кіровоград» (засновники: Компанія «Рейкартс хотелс енд різотс (сайперс) лімітед», Кіпр (99,12 %), ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна» (0,88 %), директор ОСОБА_5 );

- ТОВ «Готельний комплекс «Замковий» (засновники: Компанія «Рейкартс хотелс енд різотс (сайперс) лімітед», Кіпр (50 %), ОСОБА_9 , директор ОСОБА_10 );

- ТОВ «Ідентех-Україна» (засновник: Компанія «Рейкартс хотелс енд різотс (сайперс) лімітед», Кіпр (100 %), директор ОСОБА_11 );

- ТОВ «СВ Терра» (до 22.02.2023 співзасновник ТОВ «Ідентех-Україна», директор ОСОБА_12 );

- ТОВ «Готельний комплекс «Парус» (до 02.02.2023 співзасновник ТОВ «Ідентех-Україна», директор ОСОБА_13 );

- ТОВ «ВРС ЛТД» (співзасновник ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна» (39 %), директор ОСОБА_14 );

- ТОВ «Готельний комплекс «Україна» (до 20.02.2023 співзасновник ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна», після ОСОБА_7 (98,0992 %), директор ОСОБА_10 );

- ТОВ «НКТ-СТРОЙ-ГРУП» (до 31.03.2023 співзасновники ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна» та ТОВ «Готель Лондон Кіровоград», після ОСОБА_7 (100 %), директор ОСОБА_6 );

- ТОВ «Цезар Ресторани» (до 09.02.2023 засновник ТОВ «Готель Лондон Кіровоград», директор ОСОБА_15 );

- ТОВ «Аванкард» (засновник ОСОБА_4 (70 %)).

При цьому управління фінансово-промисловою групою «Optima Hotel Group» на території України в інтересах ОСОБА_4 здійснює ТОВ «Оптіма Хотел Менеджмент» (засновник ОСОБА_16 (99,9 %), директор ОСОБА_17 ), господарська діяльність якого полягає у наданні послуг з розміщення в готелях, ресторанного обслуговування, послуг у сфері навчання персоналу та інформаційних технологій (консультування, розроблення програмного забезпечення, підтримка та адміністрування готелів).

Так, орієнтовно 21.06.2018 було оформлено вихід громадянина РФ ОСОБА_4 зі складу засновників ТОВ «Оптіма Хотел Менеджмент», 28.03.2023 з ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна», 24.02.2023 з ТОВ «Азімут-Інвест», з формальною передачею права розпорядження та управління названими підприємствами його партнерам та довіреним особам, а саме:

- ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кінцевому бенефіціарному власнику ТОВ «Оптіма Хотел Менеджмент»;

- ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , директору ТОВ «Оптіма Хотел Менеджмент»;

- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , керівнику департаменту безпеки ТОВ «Оптіма Хотел Менеджмент»;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , директору ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна»;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , кінцевому бенефіціарному власнику ТОВ «Азімут-Інвест» (м. Вінниця);

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , директору ТОВ «Азімут-Інвест».

Власником ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна» став громадянин Німеччини ОСОБА_19 після передачі йому корпоративних прав на Компанію «Рейкартц Хотелс енд Різотс (Сайпрес) Лімітед» (Кіпр).

За пособництва названих вище осіб громадянин РФ ОСОБА_4 зберіг повний управлінський контроль за діяльністю фінансово-промислової групи «Optima Hotel Group», підприємствами, які до неї входять, та їхнім майном.

Відповідно до рішення РНБО від 12.05.2023, введеного в дію Указом Президента України № 279/2023 від 12.05.2023, на громадянина РФ ОСОБА_4 накладено персональні санкції, серед яких: блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; обмеження торговельних операцій; запобігання виведенню капіталів за межі України.

Незважаючи на викладені вище обставини, громадянин РФ ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою обходу санкційних обмежень, у період із травня 2023 року по теперішній час, за пособництва підконтрольних йому осіб ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та інших осіб, продовжує протиправну діяльність із виведення капіталів підконтрольних йому українських підприємств для розвитку компаній на території Російської Федерації, які, у свою чергу, задіяні в матеріальному забезпеченні державних органів управління, підприємств військово-промислового комплексу та державних воєнізованих структур держави-агресора, що залучені до протиправного порушення територіальної цілісності України в межах установлених кордонів та захоплення державної влади на окупованих територіях України.

29.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, а саме у фінансуванні дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених повторно, з корисливих мотивів.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що у власності ТОВ «Готель Лондон Кіровоград» (ЄДРПОУ 36584807) перебуває нерухоме майно, оперативне управління та розпорядження яким через третіх осіб продовжує здійснювати особисто ОСОБА_4 , а саме:

- нежитлова будівля, загальна площа (кв. м): 1766,6, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, буд. 8;

- комплекс будівель, загальна площа (кв. м): 2426,4, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 1д;

- земельна ділянка, кадастровий номер: 6310136600:01:016:0020, площа (га): 0,0831, Харківська обл., м. Харків, вул. Чубаря, 4;

- нежитлова будівля літ. «А-IV» готель з офісними приміщеннями, загальною площею 2982 кв. м, Харківська обл., м. Харків, вул. Садова, буд. 4.

Постановою слідчого від 28.07.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Надаючи оцінки вищенаведеним обставинам та посиланням прокурора слідчий суддя дійшов наступних висновків.

1. Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на майно прокурор, в тому числі, зазначає про те, що вказане майно, є речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як було зазначено вище, відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак матеріали клопотання не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що вищевказане нерухоме майно відповідає критеріям наведеним у статті 98 КПК України, а саме матеріалами клопотання не доведено, що нерухоме майно, про арешт якого ставиться питання, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також матеріали справи не містять доказів що таке нерухоме майно було об`єктом кримінально протиправних дій, набуто кримінально протиправним шляхом або отримано юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою слідчого від 28.07.2026 вищевказане нерухоме майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42023020000000314 від 17.08.2023.

Однак, вказана постанова слідчого є суто формальною та судом до уваги не приймається, оскільки не містить жодного обґрунтування того, що зазначене у клопотанні нерухоме майно являються речовим доказом саме у кримінальному провадженні №42023020000000314, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України та має значення для подальшого досудового розслідування.

2. Що стосується можливості накладення арешту на зазначене у клопотанні нерухоме майно, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, то в цій частині посилання прокурора також є безпідставними, з огляду на таке.

Як зазначено вище, 29 липня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Санкцією частини третьої статті 110-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З аналізу наведеної слідує, що арешт з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Однак, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №483246891 від 24.06.206 слідує, що власником нежитлової будівлі, загальною площею (кв. м): 1766,6, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кириленка, буд. 8; комплексу будівель, загальною площею (кв. м): 2426,4, за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 1д; земельної ділянки, кадастровий номер: 6310136600:01:016:0020, площею (га): 0,0831, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Чубаря, 4 та нежитлової будівлі літ. «А-IV» готель з офісними приміщеннями, загальною площею 2982 кв. м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Садова, буд. 4, являється ТОВ «Готель Лондон Кіровоград» (ЄДРПОУ 36584807).

Отже, власником нерухомого майна на яке прокурор просить накласти арешт являється юридична особа, а не підозрюваний ОСОБА_4 .

В той же час, матеріали клопотання не містять достаніх, належних та допустимих доказів того, що оперативне управління зазначеним вище майно через третіх осіб продовжує здійснювати особисто ОСОБА_4 , а тому твердження прокурора про те, що таке майно підлягатиме конфіскації є передчасним.

Таким чином, оскільки вищевказане нерухоме майно не належить підозрюваному, правові підстави для накладення на нього арешту, за цією правовою підставою, відсутні.

3. Що стосується накладення арешту на нерухоме майно з метою забезпечення можливої його спеціальної конфіскації, судом враховується наступне.

Відповідно до частини першої статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Отже, предметом спеціальної конфіскації можуть бути гроші, цінності та інше майно, в тому числі автомобіль, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, санкцією частини третьої статті 110-2 КК України, в якій підозрюється ОСОБА_4 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна..

Поряд з цим, частиною першою статті 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 слідує, що останній підозрюється у тому, що він діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою обходу санкційних обмежень, у період часу з травня 2023 по даний час, за пособництва підконтрольних йому осіб ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , та інших осіб продовжує протиправну діяльність із виведення капіталів підконтрольних йому українських підприємств, для розвитку компаній на території російської федерації, які у свою чергу задіяні у матеріальному забезпеченні державних органів управління, підприємств військово-промислового комплексу та державних воєнізованих структур держави-агресора, що залучені до протиправного порушення територіальної цілісності України в межах установлених кордонів та захоплення державної влади на окупованих територіях України.

Однак, із клопотання прокурора та доданих до нього документів неможливо встановити, що належне ТОВ «Готель Лондон Кіровоград» відповідає одному або декільком критеріям, за якими можна віднести нерухоме до такого, яке у подальшому підлягатиме спеціальній конфіскації.

Відповідно до частини першої статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про передчасність та необґрунтованість клопотання, а також про відсутність підстав для його задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023020000000314 від 17.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: