Рішення № 139206457, 20.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Справа № 925/236/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Міськова О.Б. - адвокат,

від відповідача Капуста А.В. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України

«Агенція оборонних закупівель», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа», м. Чигирин,

Черкаської області

про стягнення 5 168 987 грн. 10 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа» про стягнення 5 168 987 грн. 10 коп. неустойки, а саме: 3 798 922 грн. 50 коп. пені та 1 370 064 грн. 60 коп. - штрафу, у зв`язку з порушенням відповідачем умов державного контракту (договору) про закупівлю № 188/04-24-РМ від 07 травня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 березня 2026 року відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання суду призначено на 11 год. 00 хв. 13 квітня 2026 року.

Проте, судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 13 квітня 2026 року, не відбулося, у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року розгляд справи в підготовчому засіданні було призначено на 09 год. 00 хв. 07 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 07 травня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті було призначено на 10 год. 00 хв. 22 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 07 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву до 12 год. 30 хв. 20 липня 2026 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав наведених у своєму відзиві.

Зокрема, відповідач зазначав, що прострочення поставки товару зумовлено винятковими та істотними обставинами, які неможливо було передбачити.

При цьому відповідач стверджував, що кількість та тривалість повітряних тривог суттєво вплинули на дотримання строків виготовлення та поставки швейних виробів.

Водночас за місцем розташування виробничих приміщень, через високий дефіцит електроенергії, оператором системи розподілу - АТ «Вінницяобленерго» було обмежено енергопостачання за графіками стабілізаційних відключень за командою НЕК «Укренерго».

В зв`язку з чим, відповідач заявив клопотання про зменшення неустойки за порушення строків поставки товару на 90% від заявленого розміру.

Відповідач також просив врахувати, що поставку товару виконано на 100% договірного обсягу з незначним простроченням строку.

Крім того, прострочення поставки не заподіяло замовнику збитків та не призвело до негативних наслідків.

У зв`язку з чим відповідач вважає, що стягнення неустойки в заявленому позивачем розмірі набуває ознак каральної функції та є надмірним тягарем. Такий розмір неустойки можливо розцінювати як джерело отримання позивачем невиправданих додаткових прибутків.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 506 196 грн. 00 коп. за поставку неякісного товару відповідач зазначав наступне:

Відповідно до ч. 8 ст. 269 ГУ України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Акт приймального контролю товару за якістю було оформлено 16 серпня 2024 року, а позов пред`явлено 24 лютого 2026 року.

Отже, відповідач заявив про застосування судом наслідків спливу спеціальної позовної давності за вимогою щодо стягнення штрафу в цій частині.

Водночас, відповідач стверджував, що згідно з актом приймального контролю товару за якістю, оформленого 16 серпня 2024 року, замовником було забраковано 44 одиниці товару з партії 774 шт.

Проте, відповідно до акта приймання товару від 23 серпня 2024 року № 217, замовник прийняв товар з приміткою у п. 2: «По кількості і якості сторони не мають претензій один до одного».

Належна якість товару підтверджується протоколами випробувань Державного випробувального центру з підтвердження оцінки відповідності (ДП «Харківський регіональний науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»).

Таким чином, відповідач заперечує факт поставки неякісного товару.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що відповідно до акта приймального контролю товару за якістю від 06 липня 2024 року № 3, товар у кількості 774 одиниць на суму в розмірі 2 530 980 грн. 00 коп. не прийнято, у зв`язку з тим, що не пройшов приймального контроль товару за якістю.

Оскільки постачальником належним чином не виконано умови договору з проходження приймального контролю товару за якістю, то замовник направив до постачальника повідомлення-вимогу від 14 липня 2025 року за вих. № 2165/4850/06 2025 про стягнення штрафних санкції на суму 506 196 грн. 00 коп.

Під час пред`явлення повідомлення-вимоги було застосовано норми Господарського кодексу України, чинного на момент виникнення спірних господарських зобов`язань.

Правові підстави для нарахування штрафних санкцій визначалися положеннями частини другої статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою у разі порушення господарського зобов`язання, стороною якого є суб`єкт господарювання державного сектора економіки, або якщо виконання такого зобов`язання фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України чи державного кредиту, штрафні санкції застосовуються у встановлених законом розмірах.

Зокрема, за порушення умов зобов`язання щодо якості чи комплектності товарів (робіт, послуг) передбачалося стягнення штрафу у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних або некомплектних товарів (робіт, послуг).

З 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втратив чинність, проте, під час виникнення та існування відповідних господарських правовідносин його положення були чинними та підлягали обов`язковому застосуванню.

Пунктом 8.4 договору, сторони погодили, що у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику.

Оскільки ТОВ «АнВа» не виконано своїх зобов`язань зі сплаті штрафних санкцій у встановлений строк, позивач вважає за необхідне стягнути штрафні санкції із відповідача у судовому порядку у розмірі 5 168 987 грн. 10 коп., з яких пеня за неналежне виконання зобов`язання становить 3 798 922 грн. 50 коп. та штраф у розмірі 1 370 064 грн. 60 коп.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення неустойки, то позивач зазначав, що сторони свідомо уклали договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

На момент участі у процедурі закупівлі та укладення договору відповідач був обізнаний із загальною ситуацією в країні та пов`язаними з нею ризиками здійснення господарської діяльності.

Крім того, сам факт існування воєнного стану або пов`язаних із ним загальних обставин не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності або зменшення її розміру.

Відповідач, підписуючи договір, на постачання товарів оборонного призначення під час воєнного стану був зобов`язаний передбачити очевидні речі, які станом на момент укладення договору вже були наявні.

Позивач вважає, що прострочення виконання договору було наслідком організації господарської діяльності самого відповідача, а не наявності виняткових обставин чи зміни істотних обставин.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави, що є наслідком відсутності підстав для зменшення штрафних санкцій згідно зі ст. 551 ЦК України.

Щодо нарахування штрафу за поставку неякісного товару, то позивач, з посиланням на ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, вказував, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Крім того, строки позовної давності були зупиненні у зв`язку із введенням воєнного стану на підставі пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Таким чином, на думку позивача, останній звернувся до суду в межах строків давності.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач наводив аналогічні за своїм змістом доводи, що вказані у відзиві.

В судовому засіданні, яке відбулося 20 липня 2026 року, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/236/26.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 07 травня 2024 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» правонаступником якого є Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «АнВа» (постачальник) було укладено державний контракт (договір) про закупівлю №188/04-24-РМ.

Умовами договору сторони погодили:

п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовнику куртку утеплену спеціальну, вид 2 (35810000-5: Індивідуальне обмундирування) (далі за текстом товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК, яких визначені в специфікації (додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UA-2024-03-26-012354-а, а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором;

п. 1.2 отримувачами товару за договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (далі - отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни;

п. 1.4 - цей договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до Порядку використання Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2023 року №1142; наказу Міністерства оборони України від 02 грудня 2023 року №716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони;

п. 2.1 валютою цього договору є національна валюта України гривня. Загальна ціна договору та ціна за одиницю товару за цим договором визначається у специфікації (додаток №1);

п. 4.1 - постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором не пізніше строку, визначеного у специфікації (додаток №1), але у будь якому випадку в строк, визначений замовником у заявці на поставку, складеній замовником за формою, визначеною у додатку №2 до цього договору (далі заявка на поставку товару);

п. 4.1.1 вказані у специфікації (додаток №1) або заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за зверненням замовника;

п. 4.2 поставка товару здійснюється постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку товару та ростовки, визначеної у специфікації (додаток №1);

п. 4.3 заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у специфікації (додаток 1) або в заявках на поставку товару;

п. 4.3.2. протягом 2 (двох) робочих днів після отримання заявки на поставку товару постачальник зобов`язаний підтвердити замовнику свою готовність поставити товар або, у разі, якщо строк поставки у заявці на поставку товару є коротшим ніж строк поставки, визначений у специфікації (додаток №1), надати мотивоване звернення щодо зміни дати поставки товару, вказаної замовником у заявці на поставку товару. Таке підтвердження або мотивоване звернення направляються замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором. У разі ненадання постачальником підтвердження готовності поставити товар або мотивованого звернення щодо зміни дати поставки товару протягом 2 (двох) робочих днів після отримання від замовника заявки на поставку товару така заявка вважається підтвердженою постачальником;

п. 4.3.3 у разі неподання замовником постачальнику заявки на поставку товару, постачальник має й надалі виконувати свої зобов`язання за договором та інформувати замовника про відправку товару у строк, визначений у пункті 5.1 цього договору та здійснити поставку товару в строк, визначений у специфікації (додаток №1);

п. 4.4 поставка товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020;

п. 4.5 поставка товару здійснюється на умовах DDP склад отримувача (на території України, крім тимчасово окупованих територій, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309);

п. 4.6 адреса пункту призначення (складу отримувача) визначається замовником в заявці на поставку товару;

п. 5.1 постачальник не менше ніж за 2 (два) робочих дні до дати запланованої відправки товару в пункт призначення зобов`язаний надати замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, у сканованому вигляді засвідчені копії наступних документів:

- повідомлення довільної форми про готовність до відвантаження, кількість транспортних засобів, очікувану дату і час прибуття;

- декларацію постачальника про відповідальність товару за формою, визначеною додатком А2 до ДСТУ ISO/ІЕС 17050-1:2006;

- гарантійний лист постачальника щодо відповідності товару медичним вимогам безпеки для здоров`я і життя людини згідно з чинним законодавством України протягом всього гарантійного строку експлуатації та зберігання, при дотриманні споживачем умов та правил експлуатації та зберігання товару;

- гарантійний лист постачальника щодо взяття на себе зобов`язання протягом гарантійного строку усунути виявлені дефекти у погоджений сторонами строк у разі коли вони не є наслідком порушення правил експлуатації або зберігання товару;

- сертифікати відповідності, якщо їх отримання є обов`язковим згідно з чинним законодавством (оригінал або завірені копії);

- документ, який визначає повноваження представника постачальника на здійснення представництва під час приймального контролю товару за якістю (довіреність тощо);

п. 5.2 протягом 1 (одного) робочого дня після отримання документів, зазначених у п. 5.1 цього договору (не враховуючи день надання таких документів), замовних перевіряє копії наданих постачальником документів та підтверджує постачальнику готовність отримувача прийняти поставку або надає свої зауваження. Таке підтвердження або зауваження направляються постачальнику засобами електронної пошти у порядку визначеному цим договором. У разі надання замовником зауважень до наданих постачальником документів або відомостей, що вказані в них, постачальник не має права поставляти товар. Зауваження до документів постачальника підлягають усуненню і повторному погодженню з замовником. Прострочення поставки із зазначених у цьому пункті причин вважається простроченням з вини постачальника;

п. 6.3 разом з товаром постачальник надає отримувачу такі документи:

- 3 (три) оригінала акта приймального контролю (якості) товару, що підтверджує одержання товару відповідної якості, що відповідає вимогам договору та який оформлений та підписаний відповідно до порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року №375 (зі змінами);

- оформлені оголошення, повідомлення та посвідчення із вказанням фактичної кількості товару, що прийнятий на облік отримувачем, відповідно до додатку №1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 01 грудня 2017 року за №1461/31329 (зі змінами);

- за вимого замовника, завірену належним чином копію документу (експертного висновку торгово-промислової палати), що містять відомості, необхідні для визначення коду продукції згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД);

- товарно-транспортну накладну (3 екземпляри);

- видаткову накладну (3 екземпляри).

У разі відсутності вказаних документів (одного або декількох) отримувач має право відстрочити прийняття товару до моменту надання постачальником всіх вищевказаних супровідних документів, а у разі ненадання таких документів постачальником у строк, що перевищує 5 (п`яти) робочих днів від дня фактичної поставки товару, відмовитися від прийняття Товару в порядку, визначеному п. 6.8 цього договору;

п. 6.6 присутність уповноваженого представника постачальника під час приймання товару отримувачем є обов`язковою. У разі відсутності належних підтверджуючих документів, які уповноважують представника постачальника на участь в прийманні отримувачем товару, у отримувача не виникає обов`язку щодо приймання товару, а у замовника щодо його оплати;

п. 6.7 після здійснення перевірки товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 договору, у разі відсутності зауважень отримувача до товару, постачальник та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до отримувача, та постачальник передає замовнику:

- підписаний Акт приймання товару згідно додатку 4 до договору;

- оригінал товарно-транспортної накладної підписаної отримувачем;

- оригінал видаткової накладної підписаної отримувачем;

- повідомлення-підтвердження, яке оформлюється отримувачем відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2016 року № 757;

-оголошення, повідомлення та посвідчення відповідно до додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19 липня 2017 року № 375, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329 (зі змінами);

- оригінал акту приймального контролю за якістю. Після підписання замовник повертає належні екземпляри акту приймання товару постачальнику та отримувачу протягом 14 календарних діб або повідомляє про відтермінування строку передачі документів;

п. 8.1. у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України. Загальна відповідальність кожної сторони за цим договором буде обмежуватись прямими документально підтвердженими витратами (збитками). Сторони не несуть відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес можливостей тощо;

п. 8.2. у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань. За порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими);

п. 8.4. у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальником. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання товару нараховується постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання;

п. 13.1. цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та дії протягом строку, вказаного в специфікації (додаток № 1).

07 травня 2024 року Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю «АнВа» (постачальник) уклали додаток №1 до договору Специфікацію, у пункті 1 якої погодили обсяг закупівлі товару: куртка утеплена спеціальна, вид 2, виробник товариство з обмеженою відповідальністю «АнВа», Україна, рік виготовлення не раніше 2023 року, кількість 6 000 шт., по ціні 2 725 грн. 00 коп. за одиницю, вартістю 16 350 000 грн. 00 коп. без ПДВ (ПДВ 3 270 000 грн. 00 коп.).

Пунктом 1.1 специфікації сторони погодили кількість та ростовку товару.

Також умовами специфікації сторони погодили:

п. 2. відповідно до п. 1.1 договору та для цілей Закону України «Про оборонні закупівлі» товар за цим договором відноситься до ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування.

п. 3. відповідно до п. 2.1 загальна ціна договору становить 19 620 000 грн. 00 коп. (дев`ятнадцять мільйонів шістсот двадцять тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 3 270 000 грн. 00 коп.

п.4. відповідно до п. 3.1 договору оплата вартості поставленого товару здійснюється замовником подекадно, а саме протягом 10 (десяти) банківських днів з дня наступного за декадою, протягом якої поставлено товар, на підставі підписаних сторонами та отримувачем відповідних актів приймання товару. У разі проведення оплати за партію товару на умовах часткової попередньої оплати остаточний розрахунок за партію поставленого товару здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання відповідного акта приймання товару, за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника та/або отримувача.

Пунктом 5 специфікації сторони погодили кінцеву дату до якої здійснюється поставка (включно) до 30 червня 2024 року.

На виконання договору було оформлено та надіслано постачальнику заявку №R000278 від 10 травня 2024 року з кінцевою датою поставки 6 000 шт (одиниць) товару до 30 червня 2024 року.

Отже, відповідно до умов договору постачальник взяв на себе зобов`язання поставити товар до 30 червня 2024 року.

Судом встановлено, що поставку товару було виконано окремими партіями, а саме:

за актом приймання товару № 187 від 29 липня 2024 року прийнято товар в кількості 2 226 шт на суму 7 279 020 грн. 00 коп.;

за актом приймання товару № 445 від 13 серпня 2024 року прийнято товар в кількості 3 000 шт на суму 9 810 000 грн. 00 коп.;

за актом приймання товару № 217 від 23 серпня 2024 року прийнято товар в кількості 774 шт на суму 2 530 980 грн. 00 коп.

Отже, постачальником було порушено зобов`язання щодо строку поставки товару на суму 7 279 020 грн. 00 коп. на 28 календарних днів; на суму 9 810 000 грн. 00 коп. на 43 календарних дні, на суму 2 530 980 грн. 00 коп. на 53 календарних дні.

Даний факт відповідач визнає.

10 грудня 2024 року за вих. № 2165/06/2031-2024 Державним підприємством «Державний оператор тилу» було направлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа» претензію про стягнення штрафних санкцій в розмірі 4 760 891 грн. 10 коп. (т.1 а.с.66-68).

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Прострочення виконання зобов`язання з поставки товару розпочалося 01 липня 2024 року.

В зв`язку з чим позивачем було нараховано пеню у розмірі 0,5 % від ціни несвоєчасно поставленого товару на підставі п. 8.2 договору, а саме:

за період з 01 липня 2024 року по 28 липня 2024 року (28 календарних днів) в сумі 1 019 062 грн. 80 коп.;

за період з 01 липня 2024 року по 12 серпня 2024 року (43 календарних днів) в сумі 2 109 150 грн. 00 коп.;

за період з 01 липня 2024 року по 23 серпня 2024 року (53 календарних днів) в сумі 670 709 грн. 70 коп.

Крім того, за порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів, з урахуванням умов п. 8.2 договору відповідачу нараховано штраф в розмірі 863 868 грн. 60 коп.

Розрахунок неустойки в цій частині є вірним та відповідачем не спростований.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 506 196 грн. 00 коп., нарахованого на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, у зв`язку з поставкою відповідачем неякісного товару судом враховано наступне:

Частиною 2 статті 231 ГК України (чинного на момент укладання та виконання договору) було передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2024 року представниками органу контролю В.Аніщенком та М.Македонським у присутності постачальника І.Єфремової було здійснено приймальний контроль партії товару за якістю, у кількості 774 одиниці, яка пред`явлена ТОВ «АнВа» за договором від 07 травня 2024 року № 188/04-24-РМ.

За результатами перевірки товару за якістю було складено відповідний акт за № 205, в якому було зафіксовано наступні невідповідності товару: «невідповідність контрольного зразку №694 від 08 серпня 2024 року, а саме: порушення шва пришивання кишені для зберігання капюшону, що призводить до розривання основної тканини: у розмірі 52/4 25 шт; у розмірі 50/4 9 шт; у розмірі 46/5 10 шт.

Загально з перевірених 80 одиниць забраковано 44 одиниці товару.

Під час технічного огляду відповідно до ДСТУ ISO 2859-1-2001 із пред`явленої партії 774 одиниці було перевірено 80 одиниць товару.

Приймальне число відповідно до ДСТУ ISO 2859-1-2001 становить 5, бракувальне число 6 (т.1 а.с.57).

Позивач у своїх додаткових поясненнях зазначав, що оскільки із вибірки товару 80 одиниць кількість одиниць товару із невідповідностями складає 44, що значно перевищує бракувальне число 6, то згідно додатку №3 до договору вся партія товару у кількості 774 одиниці, що була пред`явлена ТОВ «АнВа» за договором від 07 травня 2024 року № 188/04-24-РМ, вважається неприйнятною та такою, що не підлягає прийманню.

При проведенні приймання товару за якістю сторони керувались Порядком здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України, який затверджений наказом Міністерства Оборони України № 375 від 19 липня 2017 року, а також додатком №3 до договору.

Порядком передбачено, що якщо за результатами приймального контролю товару за якістю виявлено невідповідність в партії або частини партії вимогам технічної документації, приймання товару не здійснюється. Невідповідності товару в партії або частині партії вимогам технічної документації зазначаються в акті приймального контролю товару за якістю.

Повторний приймальний контроль товару за якістю партії або частини партії товару проводиться відповідно до цього Порядку у разі заміни товару в партії, частини партії на інший товар, в іншому випадку проводиться повторний технічний огляд товару. Результати приймального контролю товару за якістю оформлюються актом приймального контролю товару за якістю.

З акта приймального контролю товару за якістю від 16 серпня 2024 року № 205 вбачається, що всю партію товару у кількості 774 одиниць на суму в розмірі 2 530 980 грн. 00 коп. не було прийнято замовником за якістю.

В подальшому, 23 серпня 2024 року таку ж саму партію товару замовником (покупцем) було прийнято без зауважень, що підтверджується відповідним актом приймання товару №217 (т.1 а.с.59).

Отже, станом на 23 серпня 2024 року відповідач виконав договір щодо поставки товару в кількості 6 000 одиниць повністю.

Відповідно до ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Тобто 23 серпня 2024 року відбулася заміна товару.

14 липня 2025 року (через одинадцять місяців після виявлення явних недоліків товару) Державне підприємство «Державний оператор тилу» звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа» з претензією про стягнення штрафу в розмірі 506 196 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 64-65) нарахованого на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

З позовом про стягнення штрафу нарахованого на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України позивач звернувся до суду лише 24 лютого 2026 року.

28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втратив чинність на підставі Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб».

На момент звернення позивача до суду відповідач штраф за поставку товару неналежної якості не сплатив і вимог позивача не визнавав.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, оцінивши наявні письмові докази, дійшов висновку, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасної поставки товару належної якості.

Водночас судом враховано, що відповідач заявив про застосування судом наслідків спливу спеціальної позовної давності.

З цього приводу суд зазначає наступне:

Статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).

Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.

04 вересня 2025 року набув чинності Закон №4434-IX про відновлення перебігу строків позовної давності.

Таким чином, з перехідних положень Цивільного кодексу було виключено норму, що зупиняла на час воєнного стану перебіг строків позовної давності.

Відповідно до ч. 8 ст. 269 ГК України (чинного на момент укладення та виконання договору), позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22) вказала, що у господарських відносинах позовна давність за вимогами щодо виявлення прихованих недоліків товару, на який встановлений гарантійний строк, становить один рік (стаття 681 ЦК України), а за позовами щодо виявлення явних недоліків таких товарів - шість місяців (частина восьма статті 269 ГК України).

Судом враховано, що зупинення на строк дії воєнного стану стосувалося перебігу строків позовної давності лише визначених Цивільним кодексом України, а не строків, встановлених Господарським кодексом України. Прикінцеві положення Господарського кодексу України не містили відповідних положень щодо продовження чи зупинення перебігу строків позовної давності, зокрема, передбачених частиною 8 статті 269 Господарського кодексу України.

Отже, враховуючи приписи частини 8 статті 269 Господарського кодексу України, позивач повинен був звернутися з позовною заявою про стягнення суми штрафу, нарахованого відповідно до положень статті 231 Господарського кодексу України протягом шести місяців з дня встановлення замовником у належному порядку явних недоліків поставленого йому товару, тобто до 16 лютого 2025 року включно.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 506 196 грн. 00 коп. штрафу з порушенням спеціального строку давності.

Крім того, з претензією про сплату штрафу в розмірі 506 196 грн. 00 коп. замовник також звернувся до виконавця вже після спливу спеціальної позовної давності.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поважності причин пропуску спеціальної позовної давності судом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення 506 196 грн. 00 коп. штрафу.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення неустойки судом враховано наступне:

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Тобто заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності, передбачені положеннями пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори.

Сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору, а кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Як вже зазначалося вище, відповідач стверджував, що кількість та тривалість повітряних тривог суттєво вплинули на дотримання строків виготовлення та поставки швейних виробів. Крім того, за місцем розташування виробничих приміщень, через високий дефіцит електроенергії, оператором системи розподілу - АТ «Вінницяобленерго» було обмежено енергопостачання за графіками стабілізаційних відключень.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що робочі години підприємства: з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. з перервою на обід.

Оцінивши надані відповідачем докази на підтвердження наведених вище обставин судом враховано, що загальна кількість повітряних тривог в регіоні, де знаходилося виробництво швейної продукції в період: з моменту укладання договору до встановлено строку виконання зобов`язання саме в робочі години становило 16 год. 33 хв. (т. 1 а.с. 111-112).

Водночас, прострочення відповідача становило від 28 до 53 календарних днів.

Доказів того, що електроенергія в регіоні була відсутня саме в робочий час матеріали справи не містять.

Суду надано інформацію лише про загальну кількість годин відключення електроенергії на добу (т.1 а.с. 113-115).

Отже, відповідач не надав суду доказів, що підтверджують неможливість своєчасного виконання зобов`язання.

Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів існування виняткових обставин, які б свідчили про явну надмірність санкції або істотне порушення балансу інтересів сторін.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, які відповідно до вимог законодавства можуть бути підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в судовому порядку 4 662 791 грн. 10 коп. неустойки, з яких: 3 798 922 грн. 50 коп. пені та 863 868 грн. 60 коп. штрафу.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа», (ідентифікаційний код 03058052, вул. Б. Хмельницького, 3, м. Чигирин, Черкаська область) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (ідентифікаційний код 44725823, вул. Автозаводська, 2,м. Київ) 3 798 922 грн. 50 коп. пені, 863 868 грн. 60 коп. штрафу та 55 825 грн. 05 коп. судового збору.

3. В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 25 серпня 2026 року.

Суддя А.В.Васянович