Рішення № 139205960, 25.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 Справа № 914/1332/26

Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т. І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Ергомера інвест», м. Дніпро (надалі позивач, ПП «НВФ «Ергомера інвест»)

до відповідача: Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич, Львівська обл. (надалі відповідач, КП «Дрогобичводоканал»)

про: стягнення заборгованості в розмірі 827 133,85 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Ергомера інвест» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області про стягнення заборгованості в розмірі 827 133,85 грн.

Ухвалою від 07.05.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Аргументи позивача

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки товару № 2/Е від 04.12.2024 щодо оплати отриманого товару (лічильників води ЕРГОМЕРА-125БВ Б11 в кількості 2 шт.) загальною вартістю 653 772,00 грн. Зокрема, як зазначає позивач, відповідач отримав товар 20.12.2024 і за умовами договору повинен був здійснити його оплату до 20.03.2025 включно. Разом з тим, жодних платежів за цей товар останнім не здійснено.

У зв`язку з цим, ПП «НВФ «Ергомера інвест» просить суд стягнути з КП «Дрогобичводоканал» кошти в сумі 827 133,85 грн., з яких: 653 772,00 грн. - основний борг, 51 330,38 грн. - інфляційні втрати (за період з 21.03.2025 по 05.05.2026), 22 084,96 грн. - 3% річних (за період з 21.03.2025 по 05.05.2026) та 99 946,51 грн. пеня (за період з 21.03.2025 по 16.09.2025).

Аргументи відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт неоплати отриманого товару та зазначив, що цей факт зумовлено скрутним матеріальним становищем підприємства, яке підтверджується його фінансовою звітністю та рішенням про стягнення з нього податкового боргу.

Крім цього, відповідач вказує, що він є підприємством зі статусом критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, про що свідчить лист № 543/0/5-26ВА від 05.05.2026. А тому, примусове стягнення з нього заборгованості в заявленому розмірі фактично унеможливить стабільне функціонування КП «Дрогобичводоканал».

У зв`язку з цим просить суд зменшити розмір неустойки та розстрочити виконання судового рішення рівними частинами на строк 24 місяці.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

04.12.2024 позивач (як постачальник) уклав із відповідачем (як покупцем) Договір поставки товару № 2/Е (надалі Договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник передає у власність покупця товар, а покупець оплачує його вартість.

Згідно специфікації, що є додатком №1 до Договору об`єктом поставки виступають лічильники води ЕРГОМЕРА-125БВ Б11 в кількості 5 комплектів загальною вартістю 1 634 430,00 грн. в т.ч. ПДВ.

В розділі 4 Договору сторони погодили, що: 1) мінімальна партія становить одну одиницю товару вказану у специфікації (пункт 4.7); 2) право власності на товар переходить до покупця з моменту одержання товару та підписання сторонами видаткової накладної на товар (пункт 4.3); 3) покупець зобов`язаний надати постачальнику довіреність на отримання товару (партії Товару) (пункт 4.4).

20.12.2024 позивач поставив відповідачу лічильники води в кількості 2 комплекти загальною вартістю 653 772,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №280 від 20.12.2024, підписаною обома сторонами. Зі сторони відповідача цю накладну підписав Сулій Я.І., який діяв на підставі довіреності №225 від 19.12.2024.

Згідно пункту 3.2 Договору розрахунки за товар покупець здійснює після пред`явлення постачальником рахунку (накладної) на оплату товару на умовах відтермінування платежу до 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту отримання товару.

За несвоєчасне виконання своїх зобов`язань щодо оплати товару (партії товару), відповідно до умов цього Договору покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення (пункт 7.3 Договору).

Враховуючи дату отримання відповідачем партії товару, він повинен був здійснити її оплату до 20.03.2025 включно. Однак, в матеріалах справи відсутні докази здійснення ним платежів за товар.

23.02.2026 позивач звернувся до відповідача із претензією №071, в якій просив погасити заборгованість за Договором. Проте така залишилася без належного реагування зі сторони останнього.

ОЦІНКА СУДУ

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли з Договору поставки товару № 2/Е від 04.12.2024, на виконання якого позивачем 20.12.2024 поставлено відповідачу два комплекти лічильників води ЕРГОМЕРА-125БВ Б11 загальною вартістю 653 772,00 грн. В свою чергу відповідач, який за умовами Договору зобов`язався здійснити оплату поставленого товару до 20.03.2025, цього обов`язку в обумовлений строк не виконав. Факт нездійснення оплати визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази виконання/часткового виконання відповідачем обов`язку щодо оплати товару і станом на момент ухвалення рішення в даній справі.

З огляду на вказане суд вважає позовні вимоги ПП «НВФ «Ергомера інвест» про стягнення з КП «Дрогобичводоканал» основної суми заборгованості в розмірі 653 772,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім цього, за змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 7.3 Договору за несвоєчасне виконання покупцем своїх зобов`язань щодо оплати товару (партії товару) сторони погодили неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, окрім основної суми боргу, просить також стягнути з відповідача пеню у розмірі 99 946,51 грн. нараховану згідно пункту 7.3 Договору за період з 21.03.2025 по 16.09.2025, а також передбачені статтею 625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 51 330,38 грн. (за період з 21.03.2025 по 05.05.2026) та 3% річних у розмірі 22 084,96 грн. (за період з 21.03.2025 по 05.05.2026).

Здійснивши перерахунок пені та 3% річних, суд зазначає, що такі нараховано правильно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю. З приводу інфляційних втрат, то згідно розрахунку суду їх розмір за період з 21.03.2025 по 05.05.2026 є більшим ніж той, що заявив позивач та становить 61 201,81 грн. Разом з тим, оскільки згідно статті 14 ГПК України суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог особи, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в заявленому розмірі, а саме 51 330,38 грн.

Щодо зменшення розміру неустойки та розстрочення виконання судового рішення.

В заявах по суті спору відповідач просить суд зменшити розмір фінансових санкцій , мотивуючи це тим, що КП «Дрогобичводоканал» належить до об`єктів критичної інфраструктури, що підтверджується, зокрема листом Львівської обласної державної адміністрації від 12.12.2022, а також розпорядженням Львівської обласної військової адміністрації від 05.05.2026 №543/0/5-26ВА. Підприємство перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки згідно з рішенням про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей рахунок погашення податкового боргу від 27.01.2026 №83/4-1301 сума податкового боргу КП «Дрогобичводоканал» становить 3 058 807,00 грн. Крім цього, згідно фінансової звітності малого підприємства станом на 31.03.2026 збиток відповідача за І квартал 2026 року становить 10,6 млн. грн. А тому, примусове одномоментне стягнення з нього всієї заборгованості в заявленому розмірі фактично унеможливить стабільне функціонування КП «Дрогобичводоканал». Як зазначає відповідач, лише з липня 2026 року споживачі почнуть оплачувати йому послуги з водокористування по економічно обґрунтованих тарифах, які встановлено рішенням Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №182 від 01.06.2026.

В свою чергу, позивач заперечив стосовно можливості зменшення розміру штрафних санкцій з тих підстав, що заборгованість відповідача перед позивачем існує більше 1 року, за весь цей час жодного платежу на її погашення з боку відповідача не відбулось. Самі по собі обставини збитковості підприємства лише відображають поточний стан відповідача і не є безумовними підставами для розстрочення виконання рішення суду, а також зменшення розміру штрафних санкцій.

З цього приводу необхідно зазначити таке.

Перш за все, суд зауважує, що норми статті 625 ЦК України, якими передбачено сплату інфляційних втрат та 3% річних спрямовані на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншим, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.

У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 наголошено на тому, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 (пункти 118 та 125) виснувала, що розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), а також інфляційні втрати не підлягають зменшенню судом.

Зважаючи на викладене, зменшення заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних є неможливим.

Щодо зменшення неустойки, то згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

На переконання суду, у даній справі відсутні підстави для зменшення розміру пені. Так, перш за все, суд бере до уваги, що сума заявленої до стягнення пені (99 946,51 грн.) є незначною по відношенню до основного боргу (653 772,00 грн.), оскільки становить 15,29% цього боргу. Відтак, її стягнення не складатиме непосильного фінансового тягаря для відповідача, а також виконуватиме компенсаторну функцію за тривале порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором. Такий обсяг відповідальності, на думку суду, є пропорційним до порушення допущеного КП «Дрогобичводоканал».

Крім цього, суд бере до уваги також те, що протягом півтора року з моменту отримання товару відповідачем не здійснено жодних, навіть часткових платежів на погашення заборгованості за отриманий товар. При цьому належних та допустимих доказів поважності причин такого порушення КП «Дрогобичводоканал» не надало. Так, з наданого ним рішення про суму податкового боргу та фінансової звітності малого підприємства вбачається його скрутне матеріальне становище станом на 2026 рік. Разом з тим, як зазначалося вище, оплату за отриманий товар відповідач повинен був здійснити до 20.03.2025. Однак, жодних доказів тяжкого фінансового становища на момент виконання ним цього обов`язку відповідач не надав.

Додатково суд зазначає, що приймаючи на себе зобов`язання щодо оплати товару, відповідач повинен був належним чином оцінювати власні фінансові можливості та організовувати свою господарську діяльність таким чином, щоб забезпечити виконання договірних зобов`язань. При цьому принцип добросовісності передбачає не лише формальне визнання існування заборгованості, а й вжиття боржником розумних та послідовних заходів для її погашення. Зокрема, навіть за умови наявності тимчасових фінансових труднощів відповідач не був позбавлений можливості здійснювати оплату товару хоча б частинами, зменшуючи таким чином розмір заборгованості та демонструючи належне ставлення до виконання взятого на себе договірного обов`язку. Натомість матеріали справи не свідчать про те, що відповідач, який посилається на скрутне матеріальне становище, вживав достатніх заходів для виконання свого грошового зобов`язання, зокрема шляхом часткової оплати отриманого товару.

Таким чином, повне невиконання КП «Дрогобичводоканал» свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України).

З огляду на викладене суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені.

Водночас, частковому задоволенню підлягає клопотання КП «Дрогобичводоканал» про розстрочення виконання рішення суду.

Так, згідно із частиною 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Все таки не залишає суд поза увагою, що станом на момент ухвалення рішення та подальшого пред`явлення його до виконання наявні у справі докази підтверджують тяжке матеріальне становище відповідача. Так податковий борг КП «Дрогобичводоканал» згідно рішення №83/4-1301 від 27.01.2026 становить понад 3 млн. грн. Діяльність відповідача є збитковою і станом на І квартал 2026 року розмір збитку становить 10,6 млн. грн. В цей же час відповідач належить до об`єктів критичної інфраструктури та надає комунальні послуги населенню.

Таким чином, у разі якщо суд відмовить у розстроченні виконання рішення у даній справі, пред`явлення ПП «НВФ «Ергомера інвест» виконавчого документа до виконання не зробить можливим одномоментне стягнення всієї заборгованості, адже поточні фінансові можливості відповідача є надто обмеженими. Поряд з цим, такий підхід суду лише створить загрозу для щоденного функціонування КП «Дрогобичводоканал», діяльність якого є соціально важливою та значущою для життєдіяльності Дрогобицької міської територіальної громади.

Також суд зважає і на ту обставину, що відповідач надав докази покращення його фінансування, що забезпечить можливість поетапного виконання рішення. Так, Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради прийняв рішення №182 від 01.06.2026, яким встановив економічно обґрунтовані тарифи для населення за послуги з водопостачання. За цими тарифами населення здійснюватиме платежі відповідачу з кінця липня 2026 року. Відтак, поступове надходження коштів від населення дозволить відповідачу періодично вносити щомісячні платежі на користь стягувача, забезпечуючи безперебійність виконання рішення суду, та, відповідно, задовольнити інтереси стягувача.

Щодо балансу інтересів сторін, то суд враховує, що позивач не надав жодних доказів того, що він сам перебуває у складному фінансовому становищі. Вказане об`єктивно унеможливлює співставлення дійсного фінансового стану ПП «НВФ «Ергомера інвест» з фінансовим становищем КП «Дрогобичводоканал». Крім того, стягувач не надав документів, які б свідчили про те, що ненадходження одним платежем заборгованості від боржника завдає йому істотної шкоди, ставить під загрозу його господарську діяльність або створює для нього непереборні фінансові труднощі.

В контексті оцінки балансу інтересів суд також зазначає, що розстрочка виконання рішення не позбавляє позивача права на отримання присудженої суми, а лише визначає розумний строк та порядок її виплати з урахуванням об`єктивних фінансових обмежень боржника. При цьому, за позивачем зберігається право на нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних до моменту повного виконання рішення суду, а тому його економічні інтереси є достатньо захищеними.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що розстрочення виконання рішення в даній справі відповідає критерію справедливого балансу між інтересами стягувача та боржника.

Разом з тим, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на 24 місяці задоволенню не підлягає, оскільки цей строк перевищує обмеження встановлене частиною 5 статті 331 ГПК України.

Виходячи з балансу інтересів сторін, суд зазначає, що цей баланс зберігатиме і відповідатиме засадам справедливості, добросовісності та розумності розстрочення виконання судового рішення на 6 місяців, з дотриманням таких строків та сум оплати: 1) до 30 вересня 2026 року 137 855,64 грн.; 2) до 31 жовтня 2026 року 137 855,64 грн.; 3) до 30 листопада 2026 року 137 855,64 грн.; 4) до 31 грудня 2026 року 137 855,64 грн.; 5) до 21 січня 2027 року 137 855,64 грн.; 6) до 28 лютого 2027 року 137 855,64 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В цій справі за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 9 925,61 грн. Враховуючи задоволення позовних вимог, суд доходить до висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 2, 4, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (вул. Федьковича, буд. 11, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100; код ЄДРПОУ: 03348910) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Ергомера інвест» (вулиця Кленова, будинок 52, місто Дніпро, 49047; код ЄДРПОУ 42817901) 827 133,85 грн., з яких: 653 772,00 грн. - основний борг, 51 330,38 грн. - інфляційні втрати, 22 084,96 грн. - 3% річних та 99 946,51 грн. - пеня.

3. Розстрочити виконання рішення суду у справі №914/1331/26 про стягнення 827 133,85 грн. заборгованості на шість місяців з дотриманням таких строків та сум оплати:

1) до 30 вересня 2026 року 137 855,64 грн.;

2) до 31 жовтня 2026 року 137 855,64 грн.;

3) до 30 листопада 2026 року 137 855,64 грн.;

4) до 31 грудня 2026 року 137 855,64 грн.;

5) до 21 січня 2027 року 137 855,64 грн.;

6) до 28 лютого 2027 року 137 855,64 грн.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (вул. Федьковича, буд. 11, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100; код ЄДРПОУ: 03348910) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Ергомера інвест» (вулиця Кленова, будинок 52, місто Дніпро, 49047; код ЄДРПОУ 42817901) 9 925,61 грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано згідно зі ст. 241 ГПК України.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня підписання судового рішення в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України.

8. Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України: http://reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Ергомера інвест» (вулиця Кленова, будинок 52, місто Дніпро, 49047; код ЄДРПОУ 42817901);

Відповідач: Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (вул. Федьковича, буд. 11, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100; код ЄДРПОУ: 03348910);

Суддя Бургарт Т.І.