Рішення № 139205797, 05.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2026Справа № 910/23627/16 (910/197/25)За позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду

в межах справи № 910/23627/16

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест"

до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Помічник (за дорученням судді) Голишева У.І.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники учасників:

від позивача - Ящук К.В.,

від відповідача - Ковальова А.О. (поза межами приміщення суду),

від третьої особи - не з`явилися,

вільний слухач - ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/23627/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлоінвест" до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про банкрутство.

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний- судноремонтний завод" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 24.03.2025.

06.02.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи №910/23627/16 (910/197/25) в порядку загального позовного провадження.

07.02.2025 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

13.02.2025 до Господарського суду міста Києва від Київської міської прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 вирішено розгляд справи №910/23627/16 (910/197/25) здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі №910/23627/16 (910/197/25) на 24.03.2025.

19.03.2025 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний- судноремонтний завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судове засідання 24.03.2025 з`явився прокурор, представники відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 залучено до участі у справі розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний- судноремонтний завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; відкладено підготовче засідання на 12.05.2025.

09.05.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.

12.05.2025 до канцелярії суду від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 відкладено розгляд справи на 09.06.2025.

05.06.2025 до Господарського суду міста Києва від Київської міської прокуратури надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 відкладено розгляд справи на 06.08.2025.

22.07.2025 до Господарського суду міста Києва від Київської міської ради надійшли пояснення по справі.

Судове засідання, призначене на 06.08.2025, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 призначено підготовче засідання на 20.10.2025.

20.10.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 відкладено підготовче засідання на 08.12.2025.

Судове засідання, призначене на 08.12.2025, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 призначено розгляд справи на 04.02.20226.

Судове засідання, призначене на 04.02.2026, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвало Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 призначено підготовче засідання на 30.03.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 закрито підготовче провадження у справі №910/23627/16 (910/197/25); призначено справу №910/23627/16 (910/197/25) до розгляду по суті на 25.05.26.

20.05.2026 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний- судноремонтний завод" надійшла заява про відвід судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 заяву Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний- судноремонтний завод" про відвід судді Яковенко А.В. від розгляду справи №910/23627/16 (910/197/25) залишено без розгляду. Самовідвід судді Яковенко А.В, задоволено. Матеріали справи №910/23627/16 (910/197/25) за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний- судноремонтний завод" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду передати уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026, справу №910/23627/16 (910/197/25) передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 прийнято справу №910/23627/16 (910/197/25) за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний- судноремонтний завод" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду до свого провадження; розгляд справи по суті призначено на 05.08.2026.

04.08.2026 до Господарського суду міста Києва від Київської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.

05.08.2026 до Господарського суду міста Києва від арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

У судове засідання. призначене на 05.08.2026, з`явився представник позивача, який підтримав вимоги позову.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши клопотання третьої особи - арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича, про повернення до стадії підготовчого провадження, суд дійшов висновку про наступне.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 зроблено висновок про те, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Водночас, наведені третьою особою підстави для повернення до стадії підготовчого провадження для можливості подати додаткові докази та надання пояснень по суті спору не є в даному випадку такими, що свідчать про доцільність повернення до стадії підготовчого провадження.

Суд зауважує, що в силу статті 207 ГПК України навіть після закінчення підготовчого засідання не виключається можливість подання суду заяв чи клопотань, натомість подібні клопотання не лише мають бути обґрунтовані особою, яка подає відповідне клопотання, а й судом має бути заслухані думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Проте, третя особа не скористалася відповідним процесуальним правом на подання в порядку статті 207 ГПК України заяв чи клопотань до суду, та не з`явилася до судового засідання 05.08.2026 із розгляду справи по суті.

Отже, за наслідками розгляду клопотання третьої особи - арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича, про повернення до стадії підготовчого провадження, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні відповідного клопотання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 у справі № 5011-62/14934-2012 за позовом: Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держземагентства у м.Києві, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Київської міської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Державного агентства земельних ресурсів України, Державної реєстраційної служби України, Головного управління юстиції у місті Києві, про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено частково. Визнано за набувальною давністю право власності Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (04071, м.Київ, Подільський район, вул.Набережно-Лугова, 8, ЄДРПОУ 03149949) на земельну ділянку площею 12,7330 га, кадастровий номер 8000000000:90:178:0002, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована в урочищі «Острів Жуків» на Столичному шосе (16-й км, затока Старик) у Голосіївському районі м.Києва, план та опис меж земельної ділянки - згідно координат, меж, плану та опису меж, визначених у технічній документації №25/05 від 25.05.2012р. із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що виконана Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-Кадастр-Інвест». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 у справі № 5011-62/14934-2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2014 касаційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Головного управління Держземагенства у місті Києві залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2013 у справі № 5011-62/14934-2012 - залишено без змін.

29.03.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 05.06.2014, розробленої ТОВ «Консалтінг-Кадастр-Інвест», здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 12, 7330 га, кадастровий номер 8000000000:90:178:0002, місцерозташування: м. Київ, Голосіївський район, урочище «Острів Жуків» на Столичному шосе (16-й км, затока Старик); цільове призначення - 07.10 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; категорія земель - землі рекреаційного призначення; вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; форма власності - приватна.

У подальшому, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сорокою В.М. 24.04.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію за ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» права власності на земельну ділянку площею 12,7330 га (кадастровий номер 8000000000:90:178:0002) з цільовим призначенням для будівництва об`єктів рекреаційного призначення.

Вказана державна реєстрація права власності здійснена на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 у справі № 5011-62/14934-2012, залишеного без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 та Вищого господарського суду України від 23.04.2014.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 28.07.2021 щодо спірної земельної ділянки наявні обмеження у використанні, зокрема: прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах площею 2,7207 га; категорія земельної ділянки - землі рекреаційного призначення, цільове призначення - 07.10 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 06.09.2024, відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 та інформації наявної в базі даних «Містобудівний кадастр міста Києва» земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:178:0002 за функціональним призначенням належить до території лісів та лісопарків.

Крім того, прокурором долучено до позовної заяви на підтвердження того факту, що спірна ділянка вкрита лісовою рослинністю, матеріали космічного знімання щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:178:0002, які надані Національним центром управління та випробувань космічних засобів листом від 20.11.2024.

Як наголошував прокурор, земельна ділянка на острові Жуків з кадастровим номером 8000000000:90:178:0002 площею 12,7330 га відноситься до земель водного фонду та зони охоронюваного ландшафту з особливим режимом використання, у зв`язку з чим згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України належить до обмежено оборотоздатних об`єктів, що свідчить про неможливість її перебування у приватній власності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У положеннях частини 4 статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Із матеріалів справи слідує, що Київська міська прокуратура у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомляла Київську міську раду та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листами від 11.05.2023 № 15/1-412вих-23 та від 27.08.2024 № 15/1-600вих-24 про порушення вимог законодавства під час реєстрації права власності а також про те, що за наявності підстав для судового захисту державних інтересів, такі заходи будуть вжиті Київською міською прокуратурою (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 06.09.2024 надано відповідь, згідно якої встановлено, що заходи цивільно-правового характеру щодо порушених у листі Київської міської прокуратури питань Київською міською радою не вживалися. Інформація щодо вжиття заходів Київською міською радою відсутня.

Таким чином, суд вважає дотриманою прокурором передбачену статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» процедуру для здійснення представництва інтересів держави в особі Київської міської ради.

Згідно із частиною 2 статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За приписами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно із ст.82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (ч.4 ст.344 Цивільного кодексу України).

Так, при розгляді справи № 5011-62/14934-2012 судами встановлено, що 12.01.1960 виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих було прийнято рішення №50 «Про висновки обміру земель, що знаходяться в користуванні підприємств, організацій та установ м.Києва», яким, зокрема, постановлено затвердити представлені міським бюро технічної інвентаризації матеріали обміру земель, що знаходяться у користуванні підприємств, організацій і установ м.Києва та зареєструвати загальну площу землі 1536,7 га по вгіддях згідно з додатком №1; видати акт на право користування землею землекористувачам згідно з додатком №2; провести реєстрацію землекористувачів у державну книгу реєстрації землекористувань.

Із додатку №1 до рішення №50 від 12.01.1960 виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих вбачається, що до Київської ремонтно-експлуатаційної бази було віднесено землі загальною площею 167,46 га. Відповідно до додатку №2 до вказаного рішення Київську ремонтно-експлуатаційну базу було внесено до переліку землекористувачів, яким вирішено видати акт на право користування землею.

За змістом матеріалів справи також вбачається, що позивач, Закрите акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», в свою чергу, є правонаступником прав і обов`язків Київської ремонтно-експлуатаційної бази, якій було надано земельну ділянку в користування згідно з рішенням №50 від 12.01.1960р. виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих, що підтверджується статутами Орендного підприємства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», Колективного підприємства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» та власне Закритого акціонерного товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод».

Відповідно до п.1.1 статуту Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» в новій редакції, який було затверджено 20.09.2012р. позачерговими загальними зборами товариства (протокол №23) та зареєстровано 27.09.2012р державним реєстратором Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, позивач, Закрите акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», створене на підставі рішення установчих зборів засновників (протокол №1 від 07.10.1993р.) шляхом перетворення (реорганізації) суб`єкта підприємницької діяльності - Колективного підприємства «Київський суднобудівний - судноремонтний завод», яке, при цьому, є правонаступником Організації орендарів Київського суднобудівного-судноремонтного заводу.

Згідно з п.3.2 статуту позивач є правонаступником прав та обов`язків Київської ремонтно-експлуатаційної бази (Ремонтної бази флоту), відомості про яку містяться в рішенні №50 від 12.01.1960р. виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про висновки обміру земель, що знаходяться в користуванні підприємств, організацій та установ м.Києва».

За змістом технічної документації №25/05 із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована у урочищі «Острів Жуків» на Столичному шосе (16 км, затока Старик) у Голосіївському районі м.Києва (кадастровий номер 8000000000:90:178:0002), яка розроблена 25.05.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-Кадастр-Інвест» (ліцензія серії АГ №579228), земельна ділянка Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» площею 12,7330 га входить до складу земель загальною площею 167,46 га, які виділені Київській ремонтно-експлуатаційній базі (тепер - Закрите акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод») згідно з рішенням №50 від 12.01.1960р. виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про висновки обміру земель, що знаходяться в користуванні підприємств, організацій та установ м.Києва».

Як установлено судом у межах справи № 5011-62/14934-2012, безперервність володіння Закритим акціонерним товариством «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» земельною ділянкою площею 12,7330 га, яка входить до складу земель, переданих за рішенням №50 від 12.01.1960р. виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих підтверджується з 2001р. по 2012р. Протягом вказаного періоду спірна земельна ділянка перебувала у володінні Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», у нього не вилучалась та не надавалась іншим особам у власність чи користування.

Таким чином, спірна земельна ділянка перебуває у власності та фактичному володінні відповідача, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 у справі № 5011-62/14934-2012.

У той же час, прокурором пред`явлено негаторний позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду. Вимоги позову ґрунтуються на тому, що земельна ділянка на острові Жуків з кадастровим номером 8000000000:90:178:0002 площею 12,7330 га відноситься до земель водного фонду та зони охоронюваного ландшафту з особливим режимом використання, у зв`язку з чим згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України належить до обмежено оборотоздатних об`єктів, що свідчить про неможливість її перебування у приватній власності.

Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 грудня 2025 року у справі № 908/2388/21 зазначила, що негаторний позов пред`являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.

Отже, ураховуючи наявність чинного рішення суду у справі № 5011-62/14934-2012 про визнання за відповідачем за набувальною давністю права власності на земельну ділянку на острові Жуків з кадастровим номером 8000000000:90:178:0002 площею 12,7330 га, а також державну реєстрацію відповідного права відповідача, суд відхиляє доводи прокуратури про те, що така земельна ділянка не може перебувати у приватній власності Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".

У зв`язку з цим, вимоги позову про усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради в розпорядженні та користуванні спірною земельною ділянкою (в обраний прокуратурою спосіб) не підлягають задоволенню.

Суд наголошує, що встановлені в справі № 5011-62/14934-2012 обставини є преюдиційними щодо спірних правовідносин у даному спорі і не підлягають повторному встановленню та доказуванню.

Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

За наведених обставин, доводи прокурора фактично зводиться до оскарження рішення суду в справі № 5011-62/14934-2012, що набрало законної сили після перегляду в апеляційному порядку ще 04.12.2013.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 25.11.2021 у справі "Центр "Украса" проти України" зазначив, що наявність судового провадження не повинно нівелювати результати іншого судового провадження та/або позбавляти його остаточне рішення юридичної сили та призводити до порушення принципу юридичної визначеності (пункт 44).

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.08.2026

Суддя Д.В. Мандичев