Рішення № 139205667, 26.02.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2026Справа № 910/9300/25Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/9300/25

За позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Яковченко Р.Г..

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач) про визнання протиправними дій Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» зі складання актів коригування №ПРА_К-0008265 від 04.02.2025, №ПРА_К-0008275 від 05.02.2025, №ПРА_К-0008285 від 06.02.2025, №ПРА_К-008295 від 06.02.2025, №ПРА_К-0008305 від 06.02.2025, №ПРА_К-0008315 від 06.02.2025 та зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» скласти акти коригування до актів приймання-передачі послуги з договором №0060-02024 від 01.01.2019 за період з липня 2019 року по грудень 2019 року, з урахуванням періоду набрання чинності судовим рішенням по справі №640/12695/19 (листопад 2024 року).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9300/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору та призначено підготовче засідання у справі.

26.09.2025 (сформовано 25.09.2025) через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджував про недоведеність позивачем необхідності складення нових актів та яким чином це захистить права позивача. Відповідач, вказуючи на обрання Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» неналежного та неефективного способу захисту, посилаючись на судову практику Верховного Суду, стверджував про відсутність підстав задоволення позову, оскільки Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» не є органом влади або місцевого самоврядування, а є суб`єктом господарювання - юридичною особою приватного права у формі акціонерного товариства.

14.10.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» до суду була подана відповідь на відзив, в якій позивач виклав свої доводи на спростування заперечень відповідача у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 14.10.2025, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, відповідно до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

22.10.2025 (сформовано 21.10.2025) через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» до суду були подані заперечення щодо відповіді на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 03.02.2026 суд, відповідно до статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 26.02.2026.

У судовому засіданні 26.02.2026 судом було здійснено розгляд справи по суті та відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Оператор системи передачі (ОСП)) виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частина 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» і Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0060-02024 від 01.01.2019 (далі - договір), згідно з пунктом 1.1 якого НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - користувач) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього договору.

Внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» 29.07.2019 було утворено Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго». Засновником і єдиним акціонером Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» є держава в особі Міністерства енергетики України (пункт 6.1 Статуту НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 01.07.2025 № 253). Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, пункту 3.2 Статуту Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Додатковими угодами № 3 від 14.08.2019, № 4 від 21.09.2021, від 28.12.2021, а також 10.01.2023 зазначений договір викладено в новій редакції.

Додатковою угодою від 26.04.2024 договір було розірвано з 30.04.2024 та в пункті 2 цієї додаткової угоди зазначено, що договір продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії договору, заборгованості/переплати за цим договором з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки.

Відповідно до пункту 3.1. договору (в редакції Додаткової угоди № 4) планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет.

12.12.2018 НКРЕКП прийнято Постанову № 1905, якою ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» установлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, у III кварталі 2019 року - на рівні 57,40 грн/МВт х год без ПДВ, у VI кварталі 2019 року на рівні 68,46 грн/ МВт х год без ПДВ.

Постанова № 1905 від 12.12.2018 втратила чинність 01.07.2019 у зв`язку із прийняттям НКРЕКП 07.06.2019 Постанови № 954, якою для ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлено на рівні 347,43 грн/МВт х год без ПДВ.

Постанова № 954 від 07.06.2019 втратила чинність з 01.08.2019 у зв`язку із прийняттям НКРЕКП 12.07.2019 Постанови № 1411, якою для ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року (з 01.08.2019) тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлено на рівні 312,14 грн/МВт*год без ПДВ. Зазначена Постанова набрала чинності з 01.08.2019.

30.08.2019 НКРЕКП Постановою № 1781 до Постанови № 1411 внесено наступні зміни: 1) у назві та пункті 2 абревіатуру «ДП» замінено абревіатурою «ПРАТ»; 2) у пункті 1 цифри « 312,14» замінено цифрами « 116,54»; 3) у тексті постанови слова «ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ» замінено словами «ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ».

Згідно із п. 3 Постанови № 1781 вона набрала чинності з 01.09.2019. Отже, згідно рішень НКРЕКП для Позивача були встановлені наступні тарифи: на липень 2019 року 347,43 грн/МВт*год без ПДВ; на серпень 2019 року 312,14 грн/МВт*год без ПДВ; на вересень - грудень 2019 року 116,54 грн/МВт*год без ПДВ.

27.06.2019 за заявою АТ «Нікопольський завод феросплавів» про забезпечення позову Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 27.06.2019 № 640/11330/19 зупинив дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954.

У червні 2019 року АТ «Нікопольський завод феросплавів» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до НКРЕКП, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: «НЕК «УКРЕНЕРГО», ДП «Гарантований покупець», АТ «ДНІПРОАЗОТ», АТ «МАРГАНЕЦЬКИЙ ГЗК», АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК», АТ «Запорізький завод феросплавів» про визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» (якою затверджений на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/ МВт*год без ПДВ) та № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» (справа Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/12695/19).

У липні 2019 року АТ «Нікопольський завод феросплавів» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом та заявою про забезпечення позову до НКРЕКП, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК», АТ «МАРГАНЕЦЬКИЙ ГЗК», АТ «Запорізький завод феросплавів», АТ «ДНІПРОАЗОТ», про визнання протиправною та скасування Постанови НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» (тарифу у розмірі 312,14 грн/МВт х год без ПДВ) та зобов`язання НКРЕКП утриматися від вчинення дій з прийняття Постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії (справа Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/13543/19).

За заявою АТ «Нікопольський завод феросплавів» про забезпечення адміністративного позову ухвалою від 02.08.2019 в справі № 640/13543/19 дію зазначеної постанови було зупинено у відношенні, зокрема, до Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів». На виконання вказаної ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва з 02.08.2019 відповідач не застосовував до Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» тариф встановлений Постановою НКРЕКП № 1411 від 12.07.2019.

14.08.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва винесена ухвала у справі №640/12695/19, згідно якої об`єднані для спільного розгляду і вирішення адміністративні справи №640/12695/19 та № 640/13543/19 в подальшому - розглядається справа № 640/12695/19.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 № 640/12695/19 в задоволенні позовних вимог АТ «Нікопольський завод феросплавів» про визнання протиправними та скасування Постанов НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 та від 07.06.2019 № 954 відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 зазначене рішення залишено в силі та набрало законної сили.

Відповідно до пункту 5.1 договору (пункт 6.1 попередньої редакції) розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

На виконання договору, обсяги послуги, отриманої Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» за період з липня по грудень 2019 року були відображені в наступних актах: акт приймання-передачі Послуги за липень 2019 року від 31.07.2019; акт приймання-передачі Послуги за серпень 2019 року від 31.08.2019; акт коригування від 31.12.2019 до акта приймання-передачі Послуги від 31.08.2019; акт приймання-передачі Послуги за вересень 2019 року від 30.09.2019; акт коригування від 31.12.2019 до акта приймання-передачі Послуги від 30.09.2019; акт коригування від 17.02.2020 до акта коригування від 31.12.2019 до акта приймання-передачі Послуги від 30.09.2019; акт приймання-передачі Послуги за жовтень 2019 року від 31.10.2019; акт коригування від 31.12.2019 до акта приймання-передачі Послуги від 31.10.2019; акт коригування від 30.03.2020 до акта коригування від 31.12.2019 до акта приймання-передачі Послуги від 31.10.2019; акт приймання-передачі Послуги за листопад 2019 року від 30.11.2019; акт коригування від 18.05.2020 до акта приймання-передачі Послуги від 30.11.2019; акт приймання-передачі Послуги за грудень 2019 року від 31.12.2019; акт коригування від 19.06.2020 до акта приймання-передачі Послуги від 31.12.2019.

При визначені вартості послуги, у зв`язку із зупиненням відносно позивача дії Постанов НКРЕКП № 954, 1411 в якості забезпечення позову в адміністративних справах, в зазначеному переліку актів за період липень-вересень 2019 року було застосовано тариф в розмірі 57,40 грн/МВт*год без ПДВ (окрім при визначені послуги за 01.08.2019, де застосовано тариф 312,14 грн/МВт*год без ПДВ) та за період жовтень-грудень 2019 року тариф в розмірі 68,46 грн/МВт*год без ПДВ.

У зв`язку із набранням чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024, яким в задоволенні позовних вимог щодо скасування Постанов НКРЕКП № 954 та № 1411 відмовлено, Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» приведено вартість наданої позивачу за період липень-грудень 2019 року Послуги у відповідність до встановлених зазначеними Постановами НКРЕКП тарифів на послугу з передачі електричної енергії шляхом складання та направлення 07.02.2025 позивачу наступних актів коригування: акт коригування № ПРА_К-0008265 від 04.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 31.07.2019 на суму збільшення 44 114 922,07 грн; акт коригування № ПРА_К-0008275 від 05.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 31.08.2019 на суму збільшення 37 909 372,14 грн; акт коригування № ПРА_К-0008285 від 06.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 30.09.2019 на суму збільшення 8 926 299,83 грн; акт коригування № ПРА_К-0008295 від 06.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 31.10.2019 на суму збільшення 6 741 001,77 грн;- акт коригування № ПРА_К-0008305 від 06.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 30.11.2019 на суму збільшення 4 031 039,73 грн; акт коригування № ПРА_К-0008315 від 06.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 31.12.2019 на суму збільшення 3 944 482,42 грн, а також акт коригування № ПРА_К-00035849 від 04.07.2024 до акта приймання передачі Послуги від 30.04.2024 на суму зменшення -1 090,97 грн, на загальну суму 105 666 026,99 грн.

Позивач вважає такі дії Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» протиправними, такими що порушують законні права та інтереси позивача, що зумовило звернення Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» із даним позовом до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» зазначало, що відповідач провів коригування вартості послуг з передачі електричної енергії та склав Акти коригування до Актів приймання-передачі Послуг за період липень-грудень 2019 із зазначенням дат лютого 2025 року та склав Рахунок - фактуру №ПР-0060-02024 датою 06.02.2025, у той час як таке коригування мало бути проведено у листопаді 2024 року - після набрання законної сили рішенням у справі Київського окружного адміністративного суду № 640/12695/19.

Такі твердження позивача ґрунтуються на тому, що в силу податкового законодавства України, завищення витрат призведе до заниження податкових зобов`язань, що, у свою чергу, може призвести до донарахування податків та штрафів з боку контролюючих органів. Необґрунтоване відображення господарських операцій не у відповідному звітному періоді призводить до викривлення фінансової звітності і як наслідок до неправильного складання податкової звітності з податку на прибуток, неправильного обчислення та сплати податку на прибуток. Таким чином, у Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» нема підстав у лютому 2025 року збільшити витрати та зменшити фінансовий результат на суму 88 055 931,63 грн. Контролюючі органи не визнають завищення витрат на суму 88 055 931,63 грн у лютому 2025 році, адже у позивача для цього нема ніяких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Отже, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Позивач звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та / або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права / інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» на розгляд суду передані наступні позовні вимоги: визнати дії Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" зі складання актів коригування № ПРА_К-0008265 від 04.02.2025, № ПРА_К-0008275 від 05.02.2025, № ПРА_К-0008285 від 06.02.2025, № ПРА_К-0008295 від 06.02.2025, № ПРА_К-0008305 від 06.02.2025, № ПРА_К-0008315 від 06.02.2025 противоправними; зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" скласти акти коригування до актів приймання-передачі послуги згідно з договором № 0060-02024 від 01.01.2019 за період з липня 2019 року по грудень 2019 року, з урахуванням періоду набрання чинності судовим рішенням по справі № 640/12695/19 (листопад 2024 року).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18)).

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, законом передбачена можливість визнання незаконними дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Проте, не передбачений такий спосіб захисту прав або інтересів, як визнання протиправними дій суб`єкта господарювання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 916/2562/18.

Судом встановлено та сторонами не спростовано, що Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою - суб`єктом господарювання та не підпадає під кваліфікацію органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Таким чином, застосування такого способу захисту, як визнання дій Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в судовому порядку не можна кваліфікувати, як належний.

При цьому, судом враховано, що позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що контролюючі органи не визнають завищення витрат у Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на суму 88 055 931,63 грн у лютому 2025 року, що може призвести до неправильного складання податкової звітності з податку на прибуток, неправильного обчислення та сплати податку на прибуток.

Втім, твердження про можливі дії контролюючих органів у майбутньому, які можливо будуть мати для позивача негативні наслідки, не можуть бути покладені в основу тверджень про вчинення відповідачем дій, що порушують права позивача. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, у тому числі щодо можливого порушення прав чи інтересів у майбутньому; висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, наявності порушеного права, за захистом якого звернулась особа до суду, чого у даному випадку позивачем не доведено.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, відповідальним за бухгалтерський облік АТ «ЗФЗ» є керівник або власник АТ «ЗФЗ».

Відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій здійснюється з урахуванням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами).

Згідно з абзацом 3 частини 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, позивач відображає господарські операції у власному бухгалтерському обліку в тому порядку, який вважає правильним і обґрунтованим, має можливість вносити відповідні зміни і коригування.

Матеріали справи не містять доказів неможливості відображення у фінансовій звітності позивача у листопаді 2024 року завищення витрат у Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на суму 88 055 931,63 грн.

Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, у даному випадку, позивачем не доведено порушення його прав фактом складення відповідачем актів коригування лютим 2025 року, а не листопадом 2024 року, як і обов`язку у відповідача на складення таких актів саме у визначену позивачем дату.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України"). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Беручи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази, вимоги та заперечення учасників справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2026.

Суддя Т. В. Васильченко