Ухвала суду № 139203589, 19.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14245/26

1-кс/357/1781/26

У Х В А Л А

19 серпня 2026 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

представників власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12026111250000166 від 25.06.2026,

У С Т А Н О В И Л А:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна.

1.1. Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111250000166 від 25.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

1.1.1. За твердженням прокурора, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.1.2. ОСОБА_6 , працюючи на території ПП «Караван-Т.У.Р.» (код ЄДРПОУ 34637521) за адресою: вул. Білоцерківська, буд. 52, м. Узин, Київська область, під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, здійснюючи подачу заготовленої цегли для запікання в піч, наїхав вагонеткою на стопу своєї лівої ноги, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження.

1.1.3. Допитаний як свідок директор ПП «Караван-Т.У.Р.» ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_6 не був працевлаштований в ПП «Караван-Т.У.Р.», будь-які інструктажі з техніки безпеки, охорони праці не проходив, в той же час під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, перебуваючи в цегельному цеху по вул. Білоцерківська, буд. 52, в м. Узин, 25.06.2026 отримав тілесні ушкодження, наїхавши вагонеткою на ліву стопу своєї ноги.

1.1.4. З метою повного, швидкого та неупередженого дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення, одержання доказів, встановлення осіб, які причетні до його вчинення, вилучення речей, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, виникла необхідність у проведенні обшуку за фактичним місцезнаходженням цеху, який використовується ПП «Караван-Т.У.Р.» за адресою: вул. Білоцерківська, буд. 52, м. Узин, Київська область.

1.1.5. В ході обшуку за вищевказаною адресою 12 серпня 2026 року було виявлено та вилучено план розвитку гірничих робіт на 2024 рік від 10 серпня 2024 року на 44 аркушах, табелі обліку робочого часу з рукописними записами працівників та заробітньої плати на 26 аркушах, дозвіл № 140.18.32 від 11.01.2018 до 11.01.2023, акт про надання гірничого відводу ТОВ «Узинський цукровий комбінат», угод №1448 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 22.06.2016 на 6 аркушах з додатками на 3 аркушах, 3 викопіювання Узинського родовища цегельної сировини, поновлених 01.01.2024, які було поміщено до паперового конверту.

1.4. Прокурор зазначає, що згідно з вимогами ст. 98 КПК України у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що вилучені документи та речі мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки вони можуть бути використані як доказ фактів та обставин, які встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження.

1.5. Постановою слідчого зазначені в клопотанні документи визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

1.6. Прокурор просить з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна, для збереження речових доказів, накласти арешт на майно, що було вилучено під час проведення обшуку 12.08.2026 проведених в межах вказаного кримінального провадження з метою отримання та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення, а також з метою проведення необхідних судових експертиз із майном.

2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити за викладених у ньому обставин.

Представник ПП « ОСОБА_7 » ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що прокурором не дотримано вимог КПК України щодо строку звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки таке звернення має бути здійснено протягом 48 годин з моменту вилучення майна. Також представник звернув увагу на те, що до клопотання не долучено ухвалу слідчого судді, на підставі якої було проведено обшук, у ході якого вилучено зазначені документи.

Крім того, представник зазначив, що, за винятком табелів обліку робочого часу, усі інші документи, на які прокурор посилається як на речові докази, стосуються діяльності підприємства за період, що передував подіям, викладеним у клопотанні про арешт майна, а тому їх зв`язок із обставинами кримінального правопорушення є необґрунтованим. Зауважив, що вилучені документи є основними документами, які регламентують та підтверджують діяльність підприємства, а їх тривале вилучення може створити для підприємства перешкоди у здійсненні господарської діяльності, зокрема у взаємовідносинах із контролюючими та іншими перевіряючими органами.

Представник ОСОБА_4 також зазначив, що до клопотання не долучено протокол допиту потерпілого та інших працівників підприємства, показання яких, на його думку, могли б підтвердити обставини щодо того, що ОСОБА_6 не перебував із підприємством у трудових відносинах та потрапив на його територію самовільно. У зв`язку з цим представник вважав, що прокурором не надано достатніх матеріалів, які б підтверджували необхідність накладення арешту на вилучені документи та їх доказове значення у кримінальному провадженні.

3.1. Зважаючи на заявлену представником власника майна обставину щодо порушення прокурором порядку та строку звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя вважає за необхідне першочергово надати оцінку зазначеному доводу.

3.1.1. Відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

3.1.2. Як вбачається з долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку від 12.08.2026, проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії розпочато о 10 годині 22 хвилини та закінчено об 11 годині 39 хвилин.

3.1.3. Водночас, як вбачається з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна було передано для здійснення автоматизованого розподілу між суддями 14.08.2026 о 11 годині 39 хвилин.

3.1.4. Отже, на момент спливу встановленого законом 48-годинного строку клопотання вже надійшло до суду та перебувало в його провадженні, що підтверджується відомостями автоматизованої системи документообігу суду. За таких обставин доводи представника власника майна про пропуск прокурором встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України строку звернення з клопотанням про арешт майна свого підтвердження не знайшли.

3.2. Щодо доводу представника про те, що до клопотання не долучено ухвалу слідчого судді, на підставі якої проведено обшук, слідчий суддя зазначає таке.

3.2.1. Як вбачається з протоколу обшуку від 12.08.2026, зазначена слідча (розшукова) дія проведена на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2026 у справі № 357/12207/26. У протоколі обшуку також зафіксовано, що вказану ухвалу було пред`явлено ОСОБА_4 .

3.2.2. Таким чином, факт проведення обшуку на підставі відповідної ухвали слідчого судді безпосередньо підтверджується протоколом обшуку, який є долученим до матеріалів клопотання. Крім того, зазначена ухвала наявна у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

3.2.3. За таких обставин саме по собі недолучення до матеріалів клопотання окремої копії ухвали слідчого судді від 03.08.2026 не свідчить про відсутність судового дозволу на проведення обшуку та не нівелює встановленого законом порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

3.2.4. Враховуючи наведене, слідчий суддя не встановив порушення порядку проведення обшуку, яке саме по собі могло б бути підставою для висновку про незаконність тимчасового вилучення майна та неможливість вирішення питання про його арешт у встановленому КПК України порядку.

3.3. Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

3.4. Як слідує зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.08.2026, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111250000166 здійснюється за фактом надходження повідомлення з органів охорони здоров`я про те, що а м. Узин Білоцерківського району Київської області по вул. Білоцерківська, 52 на території ПП «Караван Тур» ОСОБА_6 під час виконання робіт отримав травму стопи лівої ноги. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 272 КК України.

3.4.1. Згідно ч. 2 ст. 272 КК України передбачена відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,.

3.4.2. З доданих матеріалів вбачається, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлюються обставини можливого отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень під час перебування на території ПП «Караван-Т.У.Р.» та виконання робіт з підвищеною небезпекою, зокрема обставин його перебування на території підприємства, характеру та організації робіт, які на ній здійснювалися, а також дотримання вимог законодавства про охорону праці.

3.4.3. Описані у клопотанні обставини у сукупності з доданими до нього матеріалами, дають підстави для висновку про наявність достатніх відомостей, які свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, та необхідність подальшої перевірки цих обставин під час досудового розслідування..

3.4.4. Так, відповідно до рапорту старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 (смт Рокитне) Білоцерківського РУП від 25.06.2026, на лінію «102» надійшло повідомлення бригади екстреної медичної допомоги про отримання ОСОБА_6 травми на робочому місці на території цегельного заводу, а саме розтрощення лівої стопи внаслідок наїзду на його ногу вагонетки з цеглою.

Крім того, протоколом огляду місця події від 25.06.2026 зафіксовано результати огляду території ПП «Караван-Т.У.Р.», у тому числі наявність на території підприємства обпалювальної вагонетки, на якій знаходилася сира цегла.

Таким чином, зазначені матеріали у своїй сукупності підтверджують наявність на території підприємства відповідного виробничого обладнання та обставини, які узгоджуються з викладеною у кримінальному провадженні версією щодо механізму отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

3.4.5. Відтак описані події містять в собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

3.4.6. За таких умов на цьому етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна. При цьому необхідно зауважити, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

3.5. Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

3.5.1.На підставі ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

3.5.2. В судовому засіданні встановлено, що 12.08.2026 на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області проведено обшук приміщення за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Білоцерківська, буд. 52, під час якого виявлено та вилучено:

- план розвитку гірничих робіт на 2024 рік від 10 серпня 2024 року на 44 аркушах;

- табелі обліку робочого часу з рукописними записами працівників та заробітної плати на 26 аркушах;

- дозвіл № 140.18.32 від 11.01.2018 до 11.01.2023;

- акт про надання гірничого відводу ТОВ «Узинський цукровий комбінат;

- угода № 1448 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 22.06.2016 на 6 аркушах з додатками на 3 аркушах;

- викопіювання Узинського родовища цегельної сировини, поновлених 01.01.2024,

3.6. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

В цьому випадку прокурор заявляє метою арешту майна забезпечення:

- збереження речових доказів;

3.6.1. Обґрунтовуючи необхідність арешту вилучених речей, обвинувачення вказує на те, що вони є доказами у кримінальному провадженні. У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

3.6.2. Постановами від 12.08.2026 вказане в клопотанні майно, вилучене в ході проведених обшуків, визнано речовими доказами.

3.6.3. Враховуючи предмет доказування у цьому кримінальному провадженні, зазначені у клопотанні документи мають істотне значення для досудового розслідування, оскільки можуть містити відомості щодо організації та фактичного здійснення виробничої діяльності на території ПП «Караван-Т.У.Р.», характеру робіт, які виконувалися на підприємстві, правових підстав користування надрами та здійснення гірничих робіт, а також умов, у яких такі роботи проводилися, що має значення для встановлення обставин можливого отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Зокрема, план розвитку гірничих робіт на 2024 рік від 10 серпня 2024 року може містити відомості про заплановані види, обсяги та організацію гірничих робіт, що здійснювалися на підприємстві, а тому може бути використаний для встановлення характеру виробничої діяльності та робіт, які фактично виконувалися на відповідній території.

Акт про надання гірничого відводу ТОВ «Узинський цукровий комбінат» та угода № 1448 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 22.06.2016 з додатками можуть містити відомості щодо правових підстав користування надрами, меж та території здійснення відповідної діяльності, а також суб`єктів, які мали право на її здійснення.

Викопіювання Узинського родовища цегельної сировини, поновлені 01.01.2024, можуть мати доказове значення для встановлення територіального розташування відповідного родовища та об`єктів, на яких здійснювалася виробнича діяльність.

При цьому під час судового засідання представниками власника майна підтверджено, що зазначені документи, а саме план розвитку гірничих робіт на 2024 рік, акт про надання гірничого відводу, угода № 1448 про умови користування надрами та викопіювання Узинського родовища цегельної сировини, є документами, що характеризують відповідну діяльність підприємства, та що аналогічних актуальних документів на теперішній час не існує.

За таких обставин сам по собі факт складення окремих із зазначених документів у попередні роки не свідчить про відсутність їх доказового значення у цьому кримінальному провадженні. Навпаки, з огляду на відсутність аналогічних актуальних документів, їх зміст може мати значення для встановлення правових, організаційних та територіальних засад діяльності підприємства, а також для перевірки версії сторони обвинувачення щодо характеру робіт, які здійснювалися на території підприємства на момент події, що розслідується.

Крім того, зазначені документи можуть бути використані у сукупності з іншими доказами, зокрема матеріалами огляду місця події, відомостями щодо отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень та документами щодо обліку робочого часу, для перевірки обставин його перебування на території підприємства, характеру виконуваних робіт та дотримання вимог законодавства про охорону праці.

Відтак зазначені документи не втрачають свого доказового значення лише у зв`язку з тим, що частина з них датована періодом, який передував події 25.06.2026, оскільки їх зміст у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження може сприяти встановленню обставин, що підлягають доказуванню, та перевірці версій як сторони обвинувачення, так і захисту.

3.7. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. За допомогою арешту майна зможе бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням (п.3 ч. 3 ст. 132 КПК України), а потреби досудового розслідування у забезпеченні схоронності цього майна виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного (п.2 ч. 3 ст. 132 КПК України).

3.8. За таких обставин на зазначене в клопотанні майно може бути накладений арешт, адже потреби досудового розслідування, пов`язані з необхідністю збереження речових доказів, обумовлюють необхідність застосування цього заходу забезпечення.

3.9. В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий суддя вважає, що в цьому кримінальному провадженні такі ризики наявні. Однак з накладенням арешту вбачається можливість запобігти зазначеним ризикам. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення.

39.1. . З огляду на зроблені висновки, положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

3) мету арешту майна;

4) наслідки арешту майна для третіх осіб;

5) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

3.9.1. Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.

3.9.2. Вилучене під час обшуку майно безпосередньо може бути використане у провадженні як доказ, оскільки містить відомості, за допомогою яких можливо підтвердити обставини, що мають значення, або спростувати наявні у сторони обвинувачення версії.

3.9.3. Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена прокурором мета - забезпечення збереження речових доказів може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

3.9.4. З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що застосування арешту до вилучених документів є необхідним для забезпечення їх збереження як речових доказів, а таке обмеження права власника на користування та розпорядження ними на цьому етапі досудового розслідування є розумним та співмірним із завданнями кримінального провадження.

3.9.5. Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається.

3.10. Викладене свідчить про необхідність накладення арешту на вилучені під час обшуку документи. А тому клопотання прокурора слід задовольнити.

3.11. Окремо слід зазначити, що на підставі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

4. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна з метою збереження речового доказу.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

2. Накласти арешт на майно, вилучене 12.08.2026 під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- план розвитку гірничих робіт на 2024 рік від 10 серпня 2024 року на 44 аркушах;

- табелі обліку робочого часу з рукописними записами працівників та заробітної плати на 26 аркушах;

- дозвіл № 140.18.32 від 11.01.2018 до 11.01.2023;

- акт про надання гірничого відводу ТОВ «Узинський цукровий комбінат;

- угода № 1448 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 22.06.2016 на 6 аркушах з додатками на 3 аркушах;

- викопіювання Узинського родовища цегельної сировини, поновлених 01.01.2024,

шляхом накладення заборони на користування та розпорядження таким майном.

3. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

4. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

5. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

6. Копію цієї ухвали вручити прокурору негайно та надіслати власнику майна.

7. Повний текст ухвали оголошений 24.08.2026.

Слідчий суддяОСОБА_1