Рішення № 139202891, 24.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8102/26

№ провадження 2/646/5020/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Демченко І.М., за участю секретаря Кочитової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі договору про надання правничої допомоги діє адвокат Чуб Сергій Володимирович, звернулися до суду з позовом про визнання за позивачкою права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна вимоги обґрунтовані такими обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої, серед іншого, входить нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Набуття спадкодавцем права власності на вказаний житловий будинок є беззаперечним та підтверджується Свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, виданим 02 грудня 1991 року виконавчим комітетом Петрівської сільської ради народних депутатів на підставі рішення Куп`янського районного суду від 17 вересня 1991 року № 306.

Крім того, право власності ОСОБА_2 було належним чином зареєстровано в Куп`янському бюро технічної інвентаризації (БТІ), про що 02 грудня 1991 року зроблено запис у реєстровій книзі № 29 під реєстровим номером 4245.

Позивач, ОСОБА_1 , своєчасно та в повному обсязі прийняла спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_2 , одразу двома шляхами, які були передбачені законом: фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном - станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем за адресою знаходження спірного нерухомого майна: АДРЕСА_1 .

Спільне проживання та користування будинком свідчить про фактичний вступ в управління спадковим майном згідно зі ст. 549 ЦК УРСР.

Прийняття частини спадщини закріплено свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 04 лютого 2003 року Куп`янською державною нотаріальною конторою (зареєстровано в реєстрі за № 2-82). Згідно з цим правовстановлюючим документом, позивач вже успадкувала після померлої ОСОБА_2 іншу частину спадщини, а саме: прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства «Московський» у кількості 73 276 штук; грошові вклади з усіма відсотками, що зберігалися у відділенні Ощадбанку України № 939 на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Отримання вказаного Свідоцтва про право на спадщину за законом підтверджує, що позивач у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини, була визнана єдиним спадкоємцем та реалізувала своє право.

Отже, оскільки позивач прийняла вищевказані акції та банківські вклади, вона в силу імперативних вимог закону вважається такою, що прийняла і всю іншу спадщину, включаючи спірний житловий будинок у с. Осиново.

З метою належного юридичного оформлення своїх спадкових прав на вищевказане

нерухоме майно, позивач звернулася до Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області.

08.05.2026 листом вих. № 530/01-16 Куп`янська державна нотаріальна контора повідомила позивача про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до змісту вказаного листа-відмови, підставою для неможливості вчинення нотаріальної дії стали наступні обставини:

-в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про зареєстроване право власності на вказаний житловий будинок за спадкодавцем ОСОБА_2 ;

-зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна на відповідній території було КП «Куп`янське БТІ» (ЄДРПОУ 03355005), яке здійснювало реєстрацію прав до 01 січня 2013 року. Проте, на даний час адміністративне приміщення БТІ повністю знищено внаслідок обстрілів та пожежі, спричинених збройною агресією російської федерації; інвентаризаційні справи, бази даних та службова документація підприємства безповоротно знищені, що унеможливлює отримання нотаріусом інформаційної довідки про підтвердження факту реєстрації права власності за спадкодавицею на паперових носіях.

У зв`язку з цим, нотаріус констатував об`єктивну неможливість встановити належність майна ОСОБА_2 у позасудовому порядку та роз`яснив необхідність звернення до суду.

Ухвалою від 07.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суду з Куп`янської державної нотаріальної контори, виконання обов`язків якої покладено на державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори К.Полтавську, витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (спадкова справа №ІІ.7-82/2003).

На виконання вищевказаної ухвали суду 23.07.2026 до суду надійшло повідомлення, що надати копію спадкової справи №до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не вбачається можливим, оскільки за результатом перевірки та пошуку у архівних матеріалах Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області за 2003 рік деякі наряди спадкових справ не знайдені, як і наряд, у якому має бути спадкова справа померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Також повідомлено, що архів Куп`янської держнотконтори Харківської області було евакуйовано не в повному обсязі, який після окупації міста рф знаходиться в незадовільному стані, частина документів втрачена, акт прийому-передачі архіву та звірку наявності/відсутності наявних в архіві документів не складався.

Ухвалою суду від 05.08.2026 підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та без участі ОСОБА_1 .

Заступник начальника Куп`янської міської військової адміністрації А.Тихонченко надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника військової адміністрації, будь-яких заперечень по суті заявлених вимог ОСОБА_1 не має.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 27.11.2001 Петрівською сільською радою Куп`янського району Харківської області.

З моменту смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

1 січня 2004 року в Україні набув чинності Цивільний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року, відповідно до п. 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень якого, норми цього кодексу застосовуються до правовідносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 1 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах по спадкування» роз`яснив, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс України 1963 року, якщо строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року.

Оскільки смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 застосуванню підлягають положення Цивільного кодексу України 1963 року.

Відповідно до статті 524 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За положеннями частини першої статті 529 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки є рідною донькою ОСОБА_2 . Родинні зв`язки підтверджуються свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_4 , в якому матір`ю позивачки вказана ОСОБА_2 , та свідоцтвом про укладення шлюбу, серія НОМЕР_5 від 21 січня 2000 року, згідно з яким позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1.якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2.якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. № 18/5, яка діяла на той час, було визначено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути:

?довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця;

?довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу;

?копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини;

?запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимим доказами, що позивач ОСОБА_1 з 28.02.1988 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкодавиця на момент смерті також була зареєстрована за вищевказаною адресою.

Зміна назви населеного пункту з села Петрівка на село Осиново (належить до Осинівського старостинського округу) Куп`янського району Харківської області відбулася на підставі Постанови Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1353-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів».

ОСОБА_1 своєчасно та в повному обсязі прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , що підтверджується фактичним вступом в управління та володіння спадковим майном, адже станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою.

Спільне проживання та користування будинком свідчить про фактичний вступ в управління спадковим майном згідно зі ст. 549 ЦК УРСР.

Прийняття позивачем спадщини також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 04 лютого 2003 року Куп`янською державною нотаріальною конторою (зареєстровано в реєстрі за № 2-82). Згідно з цим правовстановлюючим документом, позивач вже успадкувала після померлої ОСОБА_2 іншу частину спадщини, а саме: прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства «Московський» у кількості 73 276 штук; грошові вклади з усіма відсотками, що зберігалися у відділенні Ощадбанку України № 939 на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Отримання вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом підтверджує, що позивач у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини, була визнана єдиним спадкоємцем та реалізувала своє право.

Отже, оскільки позивач прийняла вищевказані акції та банківські вклади, вона в силу імперативних вимог закону вважається такою, що прийняла і всю іншу спадщину, включаючи спірний житловий будинок у с. Осиново.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду щодо застосування положень ЦК УРСР (1963 року) у Справі № 396/1887/18, Постанова від 17.06.2020, спадкування є цілісним процесом, і закон не передбачає можливості часткового прийняття спадщини або прийняття її з умовою. У ситуації, коли спадкоємець фактично вступив в управління або володіння частиною спадкового майна (зокрема, отримав свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади), такий юридичний факт свідчить про безумовне прийняття ним усієї спадщини, до складу якої входять і об`єкти нерухомості, незалежно від наявності чи відсутності на той час оформлених правовстановлюючих документів на такі об`єкти. Застосовуючи вказаний висновок до спірних правовідносин, слід констатувати, що оскільки позивач фактично вступила в управління спадковим майном, а також отримала свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади та акції, це є абсолютним доказом безумовного прийняття нею усієї спадкової маси, до складу якої входить і спірний об`єкт нерухомості, незалежно від факту фізичного знищення архівів БТІ та неможливості реєстрації майнових прав у позасудовому порядку.

З метою належного юридичного оформлення своїх спадкових прав на вищевказане нерухоме майно, позивач звернулася до Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області.

08.05.2026 листом вих. № 530/01-16 Куп`янська державна нотаріальна контора повідомила позивача про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до змісту вказаного листа-відмови, підставою для неможливості вчинення нотаріальної дії стали наступні обставини:

- в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про зареєстроване право власності на вказаний житловий будинок за спадкодавцем ОСОБА_2 ;

- зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна на відповідній території було КП «Куп`янське БТІ» (ЄДРПОУ 03355005), яке здійснювало реєстрацію прав до 01 січня 2013 року. Проте, на даний час адміністративне приміщення БТІ повністю знищено внаслідок обстрілів та пожежі, спричинених збройною агресією російської федерації; інвентаризаційні справи, бази даних та службова документація підприємства безповоротно знищені, що унеможливлює отримання нотаріусом інформаційної довідки про підтвердження факту реєстрації права власності за спадкодавицею на паперових носіях. У зв`язку з цим, нотаріус констатував об`єктивну неможливість встановити належність майна ОСОБА_2 у позасудовому порядку та роз`яснив необхідність звернення до суду.

Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1.реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2.на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки, квартири проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, дарування тощо, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Набуття спадкодавцем права власності на вказаний житловий будинок є беззаперечним та підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, виданим 02 грудня 1991 року виконавчим комітетом Петрівської сільської ради народних депутатів. Крім того, право власності ОСОБА_2 було належним чином зареєстровано в Куп`янському бюро технічної інвентаризації (БТІ), про що 02 грудня 1991 року зроблено запис у реєстровій книзі № 29 під реєстровим номером 4245. Наявність об`єкта нерухомості в натурі та його технічні характеристики підтверджуються Технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду, складеним БТІ.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 23, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 524, 548, 549 ЦК України 1963 року, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.08.2026.

Головуючий І.М.Демченко