Рішення № 139199816, 24.08.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/425/26

Провадження № 2/306/620/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю: секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася до суду з названим позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 . В обгрунтування доводів зазначає, що вона є спадкоємицею до майна померлого. Вказує, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 належав батьку на підставі акту, виданого згідно з рішенням Свалявської районної ради від 23.07.1969 року за №208, яким відведено земельну ділянку під індивідуальне будівництво та свідоцтва на забудову садиби від 23.07.1969 за №79. Зазначає, що відповідно до заповіту, складеного 18.09.2015 року - ОСОБА_4 (батько позивачки) заповів усе своємайно доньці ОСОБА_1 . Також вказує, що ОСОБА_5 (дружина померлого та мама позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 (син померлого та брат позивачки) подав заяву про відмову від обов`язкової частки з спадкового майна за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 . Вимоги мотивує тим, що позивачка, як спадкоємиця за заповітом, звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, однак через відсутність правовстановлюючих документів на ім`я померлого, оформити спадщину у позасудовому порядку не вбачається можливим. Просить суд визнати за нею право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька.

Учасники в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача до суду подано заяву про розгляд справи у відсутності позивачки та її представника. Заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 44).

Представник відповідача Свалявської міської ради Закарпатської області в судове засідання не з`явився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.30, а.с.37, а.с.42, а.с.46). Заперечень, що спростовують заявлені позовні вимоги до суду не надано.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.32, а.с.39, а.с.41, а.с.47). Відповідач відзив (заперечення) на позовну заяву не подав. Відповідачу роз`яснено, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01 липня 2025 року, ОСОБА_4 (батько позивачки) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідний актовий запис №164, проведений Свалявським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 29 липня 2015 року, ОСОБА_5 (мама позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідний актовий запис №43, проведений виконавчим комітетом Дусинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області (а.с.11).

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом;

Згідно заповіту від 18.09.2015 року ОСОБА_4 усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що він має за законом, заповідає своїй доньці ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано в реєстрі під №66, посвідчено Секретарем сільської ради с. Дусино Шипович В.П. (а.с.12).

Відповідно до повідомлення №711/02-14 від 18.12.2025 року, наданого на адвокатський запит державним нотаріусом Свалявської державної нотаріальної контори Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції - до державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_3 (брата позивачки) про відмову від обов?язкової частки з спадкового майна за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , яка зареєстрована в книзі вхідної кореспонденції за вхідним N?703/02-14 від 16.12.2025 року. Заява долучена до Спадкової справи No248/2025, яка заведена 10 грудня 2025 року на підставі заяви про прийняття спадщини, від імені ОСОБА_1 , подана до Свалявської державної нотаріальної контори Мукачівського району 10.12.2025 року за №457 (а.с.14).

Судом досліджено та первірено у судовому засіданні докази, надані позивачем на обгрунтування позовних вимог. Аналізуючи матеріали справи, в обсязі долученому до позову доказів та даних, які містяться в копіях документів (а.с. 7-9, а.с.13, а.с.15-23), суд вважає, що надані докази є достатніми для висновку щодо визнання права власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 .

За приписами ч.2,3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності (п.п. 10, 20).

В пункті 3.1. «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року викладеного пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вказано, що Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За приписами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів наданих позивачем на обґрунтування позовних вимог, враховуючи, що позивач має право на спадкове майно за заповітом після смерті батька, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 12, 18, 81, 200, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. 15, 392, 1216, 1218, 1223, 1296, 1297 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканкою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ

СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ П.І.Уліганинець

24.08.2026 року.