Рішення № 139199815, 24.08.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/32/26

Провадження № 2/306/383/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за заявою ТОВ "Споживчий центр" в інтересах якого діє предствник Чехун Юлія Віталіївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в судовому порядку заборгованість за кредитним договором №26.07.2025 -100000044 від 27.07.2025 року у розмірі 16491,20 грн., а також суму сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2662,40 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у поданому нею позові просила розгляд справи проводити у її відсутності за наявними в матеріалах справи доказами. Не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 15).

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суд причин, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Розміщено оголошення на веб-сайті Свалявського районного суду Закарпатської області про виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання (з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а.с.56, а.с.60, а.с.62).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Належними та допустимими доказами встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір (оферта) №26.07.2025-100000044, відповідно до якого ТОВ «Споживчий центр» надало кредит відповідачу, яка згідно заявки вищевказаного кредитного договору від 27.07.2025 року, прийняла умови такого шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е438. Кредит надано у розмірі 8000 грн., дата видачі кредиту 27.07.2025 року, строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 04.10.2025 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.01% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 1 чергових періодів користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Економ". Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір. Комісії договором не встановлені. Денна процентна ставка - 0.8% . Проценти розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XXXXXX-8128 (а.с.24-36).

Як убачається з квитанції ВПС "Фінансовий світ" №20296-1391-243357817, ТОВ ФК "Контрактовий дім" який на підставі Ліцензії НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 19 від 17.10.2014 року, останніми було перераховано кошти на платіжну картку відповідача №5168-7451-7639-8128 від 27.07.2025 року о 16:34 на суму 8000 грн. (а.с.47-48).

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором, укладеним в електронній формі.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Отримані за кредитним договором кошти у відповідності до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути банку та сплатити відсотки.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За правилами ст. 610, 615 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Згідно ст. 625, 629 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором у відповідача наявна заборгованість у розмірі 16491,20 грн, що складається з тіла кредиту в розмірі 8000 грн., процентів у розмірі 4491,20 грн., неустойки - 4000 грн.

Суд при розгляді справи встановив, що позивач, як сторона кредитного договору (оферти), яка виконала свої зобов`язання за таким договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, а саме повернення грошових кредитних коштів та погашення виниклої заборгованості. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором (оферти) №26.07.2025 -100000044 від 27.07.2025 року знайшли своє підтвердження при розгляді справи та вважає, що позовні вимоги ТОВ "Споживчий центр" про стягнення заборгованості з відповідача є підставними (підписуючи договір, відповідач погодилася на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів).

У стягненні суми неустойки у розмірі 4000 грн. необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року за № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитоавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З цих підстав, заборгованість за неустойкою у сумі 4000 грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, обставини справи, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

В частині вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат; п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції №0000000226 від 05.01.2026 року у розмірі 2662,40 грн. (у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України - у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 12491,20 грн., що становить 75,74 % від заявленої позивачем суми 16491,20 грн., відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 2016,62 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 223, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, на підставі Закону України "Про судовий збір", суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ТОВ "Споживчий центр" в інтересах якого діє предствник Чехун Юлія Віталіївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором (оферти) №26.07.2025-100000044 від 27.07.2025 року у розмірі 12 491 грн. (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) суму сплаченого судового збору в розмірі 2016,62 грн. (дві тисячі шістнадцять) грн. 62 коп.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ

СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ П.І.Уліганинець

24.08.2026 року.