Рішення № 139199598, 10.08.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6366/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

судді Козирського Є.С.,

при секретарі Лепешенковій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) до ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2024 року представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду від 24 лютого 2025 року позовні вимоги акціонерного товариства «Сенс Банк» задоволено, зокрема стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитним договором MRTG - 000000012956 у розмірі 273 692,32 гривень, з яких: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 56 719,81 гривень; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 216 972,51 гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3284,32грн.

16 березня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Лук`ян С.Г. звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 лютого 2025 року по вказаній справі. Зазначає, що про судовий розгляд справи відповідачу було невідомо, ОСОБА_2 не було отримано позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження у справі, судові повістки відповідач також не отримував. Таким чином, він був позбавлений можливості бути присутнім у суді і реалізувати своє право на захист. Також зазначив, що в нього є відомості і пояснення, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема щодо правомірності і структури заявленої до стягнення суми, а також обставини, які можуть вплинути на оцінку заявлених позивачем вимог.

21 квітня 2026 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області скасовано заочне рішення Овідіопольського районного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 509/6366/24 за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що згідно кредитного договору від 16.05.2008 року за № MRTG-000000012956, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк», та Відповідачем ОСОБА_1 , останньому було надано кредит у розмірі 39000 доларів США строком до 16 травня 2008 року зі сплатою 11, 5 % річних . 02 липня 2010 року між банком та Відповідачем ОСОБА_2 в забезпечення кредиту був укладений договір поруки. Відповідно до виконавчого листа Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.02.2013 року, справа №2217/11 на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто солідарно з Відповідачів заборгованість за кредитним договором № MRTG-000000012956 в розмірі 381 476,54грн., дане рішення Відповідачами не виконано. Отже, зауважуючи на тому, що формулювання ст. 625 ЦК України орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер, представник позивача просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором MRTG - 000000012956 у розмірі 273 692.32 грн., з яких: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 56 719,81 грн; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 216 972,51 грн., а також понесені ним судові витрати , судового збору у розмірі 3284,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, своєчасно та належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.

В судове засідання відповідачі не з`явилися, своєчасно та належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що між ПАТ «Укрсоцбанк», та Відповідачем ОСОБА_1 , останньому було надано кредит у розмірі 39000 доларів США строком до 16 травня 2008 року зі сплатою 11, 5 % річних.

02 липня 2010 року між банком та Відповідачем ОСОБА_2 в забезпечення кредиту був укладений договір поруки.

Відповідно до виконавчого листа Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.02.2013 року, справа №2217/11 на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто солідарно з Відповідачів заборгованість за кредитним договором № MRTG-000000012956 в розмірі 381 476,54грн. Дане рішення Відповідачами не виконано.

Рішенням №5/2019 АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року було припинено АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа - Банк" де в п.п.1.2. визначено. що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк", виникає у АТ "Альфа-Банк" з 15 жовтня 2019 року.

12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" було прийнято рішення про зміну найменування багку з АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк", а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства "Альфа-Банк" шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк".

Оскільки рішення суду станом на дату подачі позову не виконано, представник позивача, зауважуючи на тому, що формулювання ст. 625 ЦК України орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер, представник позивача просив стягнути солідарно з Відповідачів на користь Позивача заборгованість за кредитним договором MRTG - 000000012956 у розмірі 273 692.32 грн., з яких: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 56 719,81 грн; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 216 972,51 грн., а також понесені ним судові витрати , судового збору у розмірі 3284,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Судувід 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15.

У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, за яким дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Оскільки боржники прострочили виконання грошового зобов`язання, представник позивача просив стягнути з відповідачів суму заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 56 719,81 грн; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 216 972,51 грн., а також понесені ним судові витрати , судового збору у розмірі 3284,00 грн.

Розрахунок 3 річних та інфляційних витрат долучено до позовної заяви та судом перевірено.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що Відповідачі не виконують рішення суду на підставі якого Овідіопольським районним судом Одеської області було видано виконавчий лист від 21.02.2013 року, справа №2217/11, то позовні вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних витрат, відповідно до ст. 625 ЦК України, підлягають задоволенню.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3284,32 грн., по 1642,16 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 18, 11, 76-83, 95, 133, 141, 174, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273, ЦПК України , -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитним договором MRTG - 000000012956 у розмірі 273 692,32 гривень, з яких: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 56 719,81 гривень; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 216 972,51 гривень

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3284,32 гривень, по 1642,16 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Є. С. Козирський