Ухвала суду № 139197698, 25.08.2026, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/807/26

Провадження № 2-п/451/24/26

Радехівський районний суд Львівської області

УХВАЛА

про повернення заяви

25 серпня 2026 року місто Радехів

Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №451/807/26,

встановив:

28.07.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення у справі №451/807/26.

(Суддя Патинок О.П. з 06.07.2026 по 10.08.2026 включно перебувала у щорічній основній відпустці).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.08.2026 вищезазначену заяву передано до розгляду судді Патинок О.П.

Так, ухвалою судді від 11.08.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №451/807/26 - залишено без руху. Надано заявнику строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення клопотання без руху для усунення недоліків. Роз`яснено заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, така вважається неподаною і повертається заявнику.

Так, як вбачається із змісту ухвали судді від 11.08.2026 заявником: в порушення вимог ст. 285 ЦПК не наведено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; не надано доказів, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; не сплачено судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення; в порушення вимог ч.6 ст. 285 ЦПК України до заяви не долучено докази надсилання її копії іншим учасникам справи.

Отже, заявнику необхідно було усунути вказані недоліки та привести заяву про перегляд заочного рішення у відповідність за формою і змістом до вимог ст. 285 ЦПК України.

17.08.2026 від заявника до суду надійшла заява про усунення недоліків, водночас до заяви додано тільки квитанцію про сплату судового збору.

Станом на 25.08.2026 інших недоліків, які наведені в ухвалі судді від 11.08.2026 усунуто не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом за №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Водночас, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Таким чином, заявником недоліки зазначені в ухвалі судді від 11.08.2026 в повному обсязі не усунені, а саме: заявником в порушення вимог ст. 285 ЦПК не наведено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; не надано доказів, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; в порушення вимог ч.6 ст. 285 ЦПК України до заяви не долучено докази надсилання її копії іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

В силу вимог ч. 1 ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року за № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів)», визначаючи таку практику допустимою.

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року за №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства. Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі Дія 97 проти України від 21.10.2010 року).

Суд наголошує, що у даному випадку повернення заяви не є надмірним формалізмом та обмеженням доступу до правосуддя, а є проявом забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

На підставі зазначеного, заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню.

Керуючись статтями 185, 285, 286, ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №451/807/26 вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз"яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п"ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

СуддяО. Патинок