Ухвала суду № 139197443, 11.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.08.2026

Справа № 334/7683/26

Провадження № 1-кс/334/2036/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року

Слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026082050001477, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого про арешт майна в кримінальному провадженні №12026082050001477, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 06 серпня 2026 року, більш точної дати не встановлено, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено 4-ММС (4-метилметкатинон), особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA та наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, з метою подальшого збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи в порушення вимог ст. ст. 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою подальшого збуту психотропної речовини та наркотичного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), особливо небезпечну психотропну речовини, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA та наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, які став незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.

06 серпня 2026 року ОСОБА_3 був зупинений працівниками УПП в Запорізькій області ДПП НПУ та при проведенні огляду місця події поблизу будинку № 24 по проспекту Металургів в місті Запоріжжя в період часу з 17 години 43 хвилини по 18 годину 30 хвилин слідчим у нього виявлено 3 (три) зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ № СЕ-19/108-26/15079 НЗПРАП від 07.08.2026 містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), загальною масою 1,6818 г, що є відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 № 188, є великим розміром, зіп-пакет в якому 3 (три) полімерні ємності з рідиною фіолетового кольору, яка відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ № СЕ-19/108-26/15078 НЗПРАП від 07.08.2026 містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовини, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA, загальною масою 0,1106 г та 2 (два) зіп-пакети з рослинним матеріалом зеленого кольору, який відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ № СЕ-19/108-26/15076 НЗПРАП від 07.08.2026 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 3,245 г, які ОСОБА_3 незаконно придбав і зберігав при собі з метою подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах з метою збуту.

06.08.2026 о 16:05 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за ч. 1 ст. 307 КК України (фактичний час затримання 15:45).

07.08.2026 після отримання висновку експертиз Запорізького НДЕКЦ МВС України дії ОСОБА_3 перекваліфіковано з ч. 1 на ч. 2 ст. 307 КК України.

Таким чином, у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець міста Запоріжжя, маючий середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, не маючий на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу № 8747 від 12.08.2010 отримав у власність:

- об`єкт нерухомого майна - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12412745; Тип об`єкта: квартира; Адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; Загальна площа (кв.м): 29,66; Житлова площа (кв.м): 15,51; Загальна вартість нерухомого майна (грн): 10027; Номер запису: 35371, в книзі: 191.

Накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомості є необхідним для збереження його правового та фактичного стану, запобігання подальшому відчуженню чи зміні власника, а також для забезпечення реального виконання можливого вироку суду в частині застосування заходів кримінально-правового характеру.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, з подальшою його конфіскацією судом у дохід держави.

У цей час незастосування заборони або обмеження в користуванні, розпорядженні наведеним вище майном підозрюваного може призвести до його перереєстрації на інших фізичних або юридичних осіб, а отже неможливості забезпечити його спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, тобто спричинення істотної шкоди інтересам держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Згідно ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Таким чином, в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді конфіскації майна.

В ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення конфіскації майна як виду додаткового покарання до основного покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, визначеного санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 172 КПК України «клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна», просить провести розгляд клопотання без виклику підозрюваного та його захисника.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить наступного.

У провадженні слідчого відділу Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12026082050001477, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

06.08.2026 о 16:05 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за ч. 1 ст. 307 КК України (фактичний час затримання 15:45).

07.08.2026 після отримання висновку експертиз Запорізького НДЕКЦ МВС України дії ОСОБА_3 перекваліфіковано з ч. 1 на ч. 2 ст. 307 КК України.

Таким чином, у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець міста Запоріжжя, маючий середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, не маючий на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу № 8747 від 12.08.2010 отримав у власність:

- об`єкт нерухомого майна - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12412745; Тип об`єкта: квартира; Адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; Загальна площа (кв.м): 29,66; Житлова площа (кв.м): 15,51; Загальна вартість нерухомого майна (грн): 10027; Номер запису: 35371, в книзі: 191.

Згідно з положеннями ч.1-ч.3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання слідчого та з метою забезпечення можливої конфіскації майна накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; Загальна площа (кв.м): 29,66; Житлова площа (кв.м): 15,51, що на праві власності належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження цього майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1