Постанова № 139197284, 25.08.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1083/26 Провадження № 3/302/341/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заміжньої, непрацюючої,

про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року близько 12 год 45 хв ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № 6 на вул. Промисловій у селищі Міжгір`я Хустського району Закарпатської області, під час конфлікту з ОСОБА_2 висловлювала на її адресу образи та завдала їй стусана, чим порушила громадський порядок і спокій громадян та вчинила дрібне хуліганство, відповідальність за яке передбачена статтею 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що 03 серпня 2026 року разом із чоловіком ОСОБА_3 поверталася з центральної частини селища Міжгір`я до місця свого проживання. По дорозі вони зустріли ОСОБА_2 та її матір ОСОБА_4 .

За словами ОСОБА_1 , саме ОСОБА_2 першою розпочала конфлікт, висловлюючи на її адресу претензії з приводу нібито поширених нею висловлювань про те, що в будинку Габокан гучно грає музика. На її заперечення ОСОБА_2 , як стверджує ОСОБА_1 , схопила її за волосся та певний час утримувала. Після цього у конфлікт втрутився її чоловік ОСОБА_3 , однак ОСОБА_4 , зі слів ОСОБА_1 , вдарила його в обличчя, у зв`язку з чим між ними також виникла словесна суперечка.

ОСОБА_1 пояснила, що коли ОСОБА_4 почала хапати її чоловіка за одяг, вона відштовхнула останню ногою, після чого вони відійшли, однак словесний конфлікт між сторонами ще певний час тривав. Зазначила, що нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 не висловлювалася, умислу на порушення громадського порядку не мала, а свої дії вважає вимушеною реакцією на поведінку інших учасників конфлікту.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі статтею 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також установити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

?протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 770464 від 03 серпня 2026 року;

?рапортом працівника поліції щодо обставин події та реєстрації відповідного повідомлення;

?письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ;

?письмовими поясненнями ОСОБА_4 ;

?письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

?письмовими поясненнями ОСОБА_3 .

Оцінюючи зазначені докази відповідно до вимог статті 252 КУпАП у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що вони є належними, допустимими та достатніми для встановлення фактичних обставин події і доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що вона не вчиняла інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а конфлікт був спровокований потерпілою.

Сам по собі факт того, що, за твердженням ОСОБА_1 , конфлікт першою розпочала ОСОБА_2 , не виключає відповідальності ОСОБА_1 за її власні дії під час цього конфлікту. З матеріалів справи вбачається, що конфлікт мав взаємний характер, однак ця обставина не спростовує встановлених судом обставин щодо поведінки самої ОСОБА_1 , якій надається самостійна правова оцінка в межах цього провадження.

При цьому суд ураховує, що пояснення ОСОБА_1 частково підтверджують сам факт конфлікту та застосування нею фізичного впливу до однієї з його учасниць. Водночас наведена нею версія щодо причин та послідовності розвитку конфлікту оцінюється судом у сукупності з протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями інших учасників події та іншими матеріалами справи.

Крім того, суд ураховує, що діям інших учасників цього ж конфлікту було надано самостійну правову оцінку в інших провадженнях. Водночас зазначені судові рішення не мають наперед установленого доказового значення для вирішення цієї справи та не є підставою для висновку про винуватість ОСОБА_1 . Її дії суд оцінює виключно на підставі доказів, безпосередньо досліджених у цьому провадженні.

Неявка потерпілої ОСОБА_2 у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки остання подала заяву про розгляд справи за її відсутності, а наявні у матеріалах справи докази дають можливість установити обставини, що мають значення для правильного її вирішення. Письмові пояснення потерпілої не мають наперед установленої доказової сили та оцінюються судом у сукупності з іншими доказами у справі.

За результатами оцінки всіх досліджених доказів суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за статтею 173 КУпАП як дрібне хуліганство.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. Зокрема, підстав для визнання щирого розкаяння обставиною, що пом`якшує відповідальність, немає, оскільки ОСОБА_1 своєї вини не визнала.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд виходить із вимог статей 23 та 33 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність.

Суд бере до уваги характер вчиненого адміністративного правопорушення, конкретні обставини конфлікту, його взаємний характер, відсутність установлених обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, а також відсутність у матеріалах справи відомостей про настання внаслідок дій ОСОБА_1 істотних негативних наслідків.

Водночас характер установлених дій ОСОБА_1 та спосіб їх вчинення не дають підстав для визнання правопорушення малозначним і застосування положень статті 22 КУпАП.

За таких обставин суд доходить висновку, що накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті 173 КУпАП, є необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної статтею 23 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку судом накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір у встановленому законом розмірі.

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 173, 245, 251, 252, 280, 283, пунктом 1 частини першої статті 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн (п`ятдесят одна гривня).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення їй копії цієї постанови, а в разі її оскарження не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, передбачений статтею 307 КУпАП, постанова підлягає примусовому виконанню. При примусовому виконанні цієї постанови відповідно до статті 308 КУпАП з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу, що становить 102 грн (сто дві гривні).

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарпатській області/Міжгірська ТГ/21081100, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок UA208999980313020106000007423, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Банківські реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у м. Києві/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим чи його представником, а також прокурором у випадках, передбачених законом.

Апеляційна скарга на постанову судді подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку або якщо в поновленні такого строку буде відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання апеляційної скарги після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя Пухальський С. В.