Рішення № 139184408, 24.08.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/693/26

Провадження № 2/302/455/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

24.08.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на такі обставини.

24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 35071048.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону, зазначений ним під час оформлення кредиту. У такий спосіб відповідач підтвердив ознайомлення з умовами кредитування та своє волевиявлення на укладення договору.

За умовами кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит на засадах строковості, повернення та платності, а відповідач повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «ФК «ІРБІС» перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн на банківський рахунок, реквізити якого були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту.

Разом із тим відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, отримані кредитні кошти та нараховані проценти в установлені договором строки в повному обсязі не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 35071048 від 24 грудня 2021 року.

На підтвердження набуття права вимоги позивач посилається на договір факторингу, акт приймання-передачі реєстру прав вимог, витяг із відповідного реєстру, а також докази виконання зобов`язань за договором факторингу.

Позивач зазначає, що неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не припиняє його обов`язку виконати грошове зобов`язання, а лише надає йому право до моменту отримання відповідного повідомлення здійснити виконання первісному кредитору.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором № 35071048 становить 10 200,00 грн, з яких:

3 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

7 200,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Заборгованість за штрафними санкціями та комісіями позивачем до стягнення не заявлена.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та набуття права вимоги на підставі договору факторингу, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 35071048 від 24 грудня 2021 року в загальному розмірі 10 200,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас визначено, що формування та зберігання матеріалів справи здійснюються у змішаній формі паперовій та електронній.

Ухвалою суду від 24 липня 2026 року постановлено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року витребувано докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. У позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та проти заочного розгляду справи у разі неявки належним чином повідомленого відповідача не заперечувала.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений шляхом направлення судової повістки за відомою суду адресою його проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебпорталі Судової влади України.

З огляду на те, що представник позивача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, а відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та відзиву на позов не подав, суд відповідно до статей 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 35071048 в електронній формі.

Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 000,00 грн, а позичальник повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в порядку і строки, визначені договором.

Договором пільговий період визначено тривалістю 30 календарних днів з 24 грудня 2021 року до 23 січня 2022 року, протягом якого застосовувалася фіксована процентна ставка у розмірі 2 % на день, а стандартний період тривалістю 60 календарних днів, з 24 січня 2022 року до 24 березня 2022 року, із застосуванням процентної ставки у розмірі 3 % на день.

Згідно з пунктом 4.2 договору позичальник зобов`язався повністю повернути кредит та сплатити нараховані за ним проценти до 24 березня 2022 року.

Умовами договору визначено, що його укладення здійснюється шляхом направлення кредитодавцем пропозиції укласти договір та її прийняття позичальником. Відповідь про прийняття пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який кредитодавець надсилає на номер мобільного телефону, зазначений позичальником в особистому кабінеті.

Із договору про надання фінансового кредиту № 35071048 вбачається, що від імені ОСОБА_1 електронний документ підписано одноразовим ідентифікатором 632264.

За умовами договору кредит мав бути наданий у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позичальника, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені ним в особистому кабінеті.

На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань надано довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до якої 24 грудня 2021 року о 08 годині 29 хвилин на платіжну картку з маскою № НОМЕР_1 здійснено переказ коштів у сумі 3 000,00 грн.

З відповіді Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, установлено, що платіжна картка № НОМЕР_2 була емітована банком на ім`я ОСОБА_1 . Додана банком виписка за картковим рахунком підтверджує зарахування 24 грудня 2021 року о 08 годині 29 хвилин 17 секунд на цей рахунок грошових коштів у сумі 3 000,00 грн.

Сукупність наявних у матеріалах справи доказів, зокрема кредитний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відомості про персональні та контактні дані позичальника, реквізити платіжного засобу, підтвердження здійснення переказу кредитних коштів та відповідь банку про належність платіжної картки відповідачу й зарахування на неї 3 000,00 грн, є взаємопов`язаною та достатньою для висновку про укладення відповідачем кредитного договору та фактичне отримання ним кредитних коштів.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом нараховувалися в межах установленого договором строку кредитування: у пільговий період у розмірі 60,00 грн за день, що відповідає 2 % від суми кредиту 3 000,00 грн, а з 24 січня 2022 року у розмірі 90,00 грн за день, що відповідає стандартній процентній ставці 3 % на день.

Нарахування договірних процентів завершено 24 березня 2022 року, тобто в останній день погодженого сторонами строку кредитування. Загальний розмір нарахованих процентів становить 7 200,00 грн. Відомостей про здійснення відповідачем платежів у рахунок погашення основної суми кредиту або процентів наданий розрахунок не містить. Станом на 01 вересня 2025 року первісним кредитором визначено загальну заборгованість за договором у розмірі 10 200,00 грн, з яких 3 000,00 грн становить заборгованість за основною сумою кредиту, а 7 200,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

01 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» як фактором укладено договір факторингу № 01092025/01, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» відступило фактору права грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі прав вимог.

Умовами договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог.

Відповідно до акта приймання-передачі реєстру прав вимог від 01 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» прийняло реєстр прав вимог за договором факторингу № 01092025/01.

З витягу з додатка № 1 до договору факторингу вбачається, що до реєстру включено право вимоги до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , за кредитним договором № 35071048 від 24 грудня 2021 року в загальному розмірі 10 200,00 грн, з яких 3 000,00 грн становить заборгованість за основною сумою кредиту, а 7 200,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» обов`язку щодо сплати суми фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією № 6054383 від 02 вересня 2025 року, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» 3 490 472,17 грн із призначенням платежу: «Оплата суми фінансування згідно з договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року».

Таким чином, надані позивачем документи свідчать про включення права вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 35071048 від 24 грудня 2021 року до складу прав вимог, переданих Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» за договором факторингу № 01092025/01.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

За змістом статей 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Правові засади укладення електронних правочинів визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої, четвертої, шостої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції іншою стороною. Відповідь особи про прийняття пропозиції може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення інших дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснений в інформаційній системі. Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Матеріали справи містять договір про надання фінансового кредиту, відомості щодо порядку його укладення, інформацію про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а також документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів на банківську картку, яка належить відповідачу.

Сукупність зазначених доказів свідчить про те, що відповідач пройшов процедуру ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, погодився з умовами кредитування та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, після чого отримав кредитні кошти на належний йому платіжний засіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір про надання фінансового кредиту № 35071048 від 24 грудня 2021 року укладений сторонами у передбаченій законом електронній формі, а його укладення та виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредиту підтверджуються належними та допустимими доказами.

Доказів недійсності кредитного договору або правочину щодо відступлення права вимоги, а також обставин, які відповідно до закону свідчили б про їх нікчемність, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданих суду доказів убачається, що первісний кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Договір відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 10 200,00 грн, яка складається із 3 000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 7 200,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Наданий розрахунок узгоджується з умовами кредитного договору. З нього вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування та припинили нараховуватися 24 березня 2022 року. Після спливу строку кредитування договірні проценти позивачем не нараховувалися.

Відповідач не подав суду доказів повернення кредитних коштів, сплати процентів або неправильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає таке.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що 01 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладено договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 35071048 від 24 грудня 2021 року перейшло до позивача. Передача права вимоги підтверджується договором факторингу, актом приймання-передачі реєстру прав вимог, витягом із реєстру прав вимог та доказами оплати суми фінансування.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не припиняє його обов`язку виконати грошове зобов`язання та не впливає на дійсність переходу права вимоги. У разі якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, виконання ним зобов`язання первісному кредитору є належним виконанням.

За таких обставин суд дійшов висновку, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» у встановленому законом порядку перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 35071048 від 24 грудня 2021 року.

Оскільки позивач довів факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, перехід до нього права вимоги та наявність непогашеної заборгованості, а відповідач належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог суду не надав, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у зазначеному розмірі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду до нього, акт про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних адвокатом робіт, а також документи, що підтверджують повноваження адвоката.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт надання професійної правничої допомоги, обсяг виконаних адвокатом робіт та їх вартість у розмірі 5 500,00 грн, яка відповідно до умов укладеного договору та акта про надання правничої допомоги підлягає сплаті позивачем.

Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання не з`явився, заперечень щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу не висловив та клопотання про їх зменшення відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України не заявив.

За таких обставин, враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК Украни, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у повному заявленому розмірі 5 500,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 1013, 19, 7681, 89, 133, 137, 141, 258259, 263265, 268, 273, 280283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, місто Бровари, Київська область) заборгованість за кредитним договором № 35071048 від 24 грудня 2021 року у розмірі 10 200,00 грн (десять тисяч двісті гривень 00 копійок), з яких 3 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 7 200,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційну скаргу на заочне рішення суду відповідач може подати безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Пухальський С. В.