Рішення № 139196518, 21.08.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/11884/25

2/214/1932/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулося до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» суму заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2021 по 31.08.2025 за спожиту послугу з постачання теплової енергії у розмірі 20021,29 грн., інфляційні втрати у сумі 3108,19 грн., 3% річних у сумі 936,49 грн., пеню у сумі 1131,78 грн., абонентське обслуговування у розмірі 365,35 грн, а всього 25563,11 грн, а також судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за специфікою своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії населенню. Стверджує, що не зважаючи на послугу постачання теплової енергії за вищевказаними адресою та періодом відповідачі не здійснюють її оплату, в результаті чого виникла відповідна заборгованість.

21.01.2026 року судом відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачі, які належним чином повідомлялися про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скористалися своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву.

26.02.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування у справі строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, що виникла за період, який перевищує три роки до моменту звернення позивача до суду та відмовити у задоволенні позовних вимог поза межами трирічного строку. Крім того просила виключити суму пені та інших штрафних нарахувань з обсягу позовних вимог, враховуючи воєнний стан відповідно до Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За відомостями реєстру Криворізької міської територіальної громади ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.12.2015 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 .

У Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», яке надає послуги з постачання теплової енергії за вказаною адресою відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Таким чином, між позивачем і відповідачами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з теплопостачання, оскільки позивач фактично надавав відповідачам послуги з теплопостачання, а відповідачі користувалися даними послугами для задоволення власних потреб та не відмовлялися від них.

Згідно з розрахунку наданого позивачем заборгованість відповідачів становить за період з 01.12.2021 по 31.08.2025 за спожиту послугу з постачання теплової енергії у розмірі 20021,29 грн., інфляційні втрати у сумі 3108,19 грн., 3% річних у сумі 936,49 грн., пеню у сумі 1131,78 грн., абонентське обслуговування у розмірі 365,35 грн, а всього 25563,11 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21липня 2005 року № 630 (із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлено ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В постанові Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №922/175/18 зазначено, що нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних та інфляційні втрати не є неустойкою у розумінні ст. 549 цього Кодексу.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі № 6-42цс11).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування 06.03.2022 і застосовується з 24.02.2022.

Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово- комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції:

«1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285); припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285); стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285); нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.».

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з неоплатою їх в повному обсязі, стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Кривий Ріг Дніпропетровської області не входило та не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309.

Тож, суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 про відмову у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій відповідно до положень Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану, з огляду на вищевикладене.

Крім того, з урахуванням п. 30 Типового індивідуального договору та п.5 ст.13 вказаного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з абонентського обслуговування.

Крім того, пунктом 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.

У частині 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Типовим індивідуальним договором передбачена можливість нарахування пені.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки відповідно до ст. 257 ЦК України.

За загальним правилом, Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Разом з тим, законодавцем були встановлені спеціальні правила щодо обчислення строків позовної давності у період дії обставин, які мали загальнодержавний характер та об`єктивно впливали на можливість реалізації особами своїх прав.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України було встановлено карантин з 12 березня 2020 року.

У подальшому Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020 р. - розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, строки, визначені зокрема статтею 257 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

За таких обставин, законом передбачено продовження позовної давності щодо вимог за якими перебіг позовної давності не закінчився станом на 02 квітня 2020 року.

Крім того, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені зокрема статтями 257259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України Про внесення зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності № 4434-IX від 14 травня 2025 року, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду у 11 грудня 2025 року з вимогами про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 31.08.2025 року.

Отже, навіть у разі обчислення строку позовної давності щодо найбільш раннього періоду заборгованості, трирічний строк позовної давності не може вважатися пропущеним, оскільки його перебіг відбувався з урахуванням законодавчо встановленого продовження строків позовної давності на період дії карантину COVID-19, а також продовження строків на період дії воєнного стану.

Таким чином, законодавець прямо передбачив продовження строків позовної давності у зв`язку із надзвичайними обставинами, пов`язаними із поширенням COVID-19 та збройною агресією проти України, а тому сам по собі факт спливу певного календарного часу від моменту виникнення заборгованості не є достатньою підставою для застосування наслідків спливу позовної давності.

Оскільки позивач звернувся до суду із позовом у межах строку позовної давності з урахуванням передбачених законом правил його продовження, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування наслідків спливу позовної давності та відмовляє у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, розрахунок заборгованості позивачем проведено вірно, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом в повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 10, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП (неможливо ідентифікувати), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» код ЄДРПОУ 00130850, заборгованість по оплаті послуг з постачання теплової енергії у розмірі 25563,11 гривень, з яких: за спожиту послугу з постачання теплової енергії у розмірі 20021,29 грн., інфляційні втрати у сумі 3108,19 грн., 3% річних у сумі 936,49 грн., пеню у сумі 1131,78 грн., абонентське обслуговування у розмірі 365,35 грн, а також судовий збір у розмірі 1514,00 грн з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.08.2026.

Суддя Фролова Н.М.